З березня в Україні діє Реєстр дієтичних добавок, куди всі БАДи мають бути внесені до кінця вересня. Представники ринку вважають відведений час недостатнім, порівнюючи його з європейською практикою.
З березня цього року в Україні почав діяти Реєстр дієтичних добавок і вже до кінця вересня до нього мають бути внесені усі дієтичні добавки, в іншому випадку – вони не зможуть легально продаватися на ринку України. Однак представники ринку біодобавок вважають, що шість місяців, відведених для перехідного періоду, – критично мало. Про це вони заявили на першому Всеукраїнському установчому з’їзді операторів ринку БАДів, який обʼєднав у діалозі представників державних органів, фармацевтичні компанії, науковців та асоціації для обговорення викликів, які постали перед галуззю після початку глобального реформування фармацевтичного ринку у грудні 2024 року, повідомляє УНН.
Європа дає роки, Україна – кілька місяців
Недостатньо тривале “вікно” для адаптації до нових правил стало ключовою темою дискусії. Так, відповідно до нового регулювання, Реєстр дієтичних добавок почав діяти з 26 березня 2025 року. При цьому для БАДів, що були в обігу до цієї дати, встановлено перехідний період – внести дієтичні добавки до реєстру потрібно до 27 вересня 2025 року. В інакшому випадку – продаж незареєстрованих БАДів буде незаконним та забороненим.
Учасники з’їзду наголошують, що в Європі, на яку Україна рівняється в багатьох питаннях, на аналогічні зміни бізнесу дають від трьох до десяти років. В Україні ж на перебудову процесів залишили всього шість місяців.
Поточне регулювання в тому варіанті, в якому воно було прийняте в грудні 2024 року, треба змінювати. Той перехідний період, який запроваджений для цього регулювання, треба однозначно подовжувати. Тобто немає ресурсу у чиновників, і немає можливості у бізнесу оці всі питання так швидко вирішити. Це загальна біда українського законодавства. Коли у нас проводяться будь-які зміни, нам потім дають кілька місяців. У той час, як в Європі, наприклад, на це відводиться три, сім, десять років. Тому що там люди думають про бізнес, бо розуміють, що бізнес не живе в часовому діапазоні два місяці. Є якісь плани виробництва, якісь плани збуту, вони розраховуються на роки
– пояснив Микола Орлов, керуючий партнер “LAW OFFICES OF OMP”.
Адвокат також зазначив, що зміни потребують більш серйозної роботи з українським законодавством. Адже питання не тільки в тому, аби створити велику базу БАДів, а в тому аби паралельно створити національний український реєстр діючих речовин і дозувань, відповідно до якого можна буде продавати, або не продавати дієтичні добавки.
Крім того, Микола Орлов звернув увагу, що поки держава регулює обіг БАДів через аптеки – в інтернеті їх продають неконтрольовано. Тож, від регулювання можуть постраждати вітчизняні виробники, тоді як імпортери та інтернет-магазини – ніхто і не контролює.
“Немає системного підходу”
За словами Орлова, фармацевтична реформа в контексті регулювання БАДів відбувається без ґрунтовного аналізу досвіду інших країн і без вироблення власної української позиції.
В Європі багато питань залишають на розсуд кожної держави. У нас же вибірково беруть приклади Польщі, Болгарії чи Данії – без пояснення, чому саме ці країни. Це створює хаос і невизначеність на ринку, яка особливо болісна під час війни
– наголосив Орлов.
Натомість представник компанії-виробника ліків “Мультиспрей” Даниїл Пишнограєв зазначає, що спроби зарегулювати ринок БАДів виглядають як намагання пролобіювати інтереси великих виробників.
Наприклад, вітамін С – є дієтична добавка, а є лікарський засіб. Це через давню історію реєстрації ще за часів радянського союзу. Обидва види продукту, що лікарський засіб, що дієтична добавка, вони безпечні в Європі. Вітамін С, для нього немає верхнього рівня споживання, але, зазвичай, його продають 500-1000 міліграмів. А в Україні якийсь фармвиробник, наприклад, у якого вітамін С в якомусь там великому дозуванні, зареєстрований як лікарський засіб, і він розуміє, що у нього є інший конкурент, який виготовляє дієтичні добавки. Для виготовлення дієтичних добавок не потрібно отримувати ліцензію, не потрібно робити фармакування. Дуже багато процесів, вони не потрібні через те, що ця речовина є безпечною. Тому, мені здається, що такі реформи лобіюються саме великими виробниками лікарських засобів
– пояснив підприємець.
Своє бачення розвитку ринку БАДів учасники з’їзду, серед яких були представники державних органів, фармацевтичних компаній, науковців та асоціацій, виклали у спільній резолюції.
БАДи – не ліки
Водночас медична спільнота теж не у захваті від спроби жорсткого зарегулювання ринку добавок. Головним тут має бути якість продукту, а не формалізовані процедури продажу.
Медики, коментуючи ініціативи щодо жорсткішого регулювання ринку БАДів, наголошують – це харчові продукти, що доповнюють раціон, а не лікарські засоби. Йдеться про вітаміни, мікроелементи та інші речовини, що підтримують організм у періоди навантажень чи дефіциту харчування.
Ба більше, лікарі проти того аби харчові добавки продавали за рецептами та через окремі каси.
Це створить плутанину, навантажить лікарів і аптеки, але не покращить охорону здоров’я
– зазначає акушер-гінеколог Ольга Дубенко.
При цьому головний ризик на ринку БАДів – якість, а не продаж. Лікарі одностайні: замість обмеження продажу слід посилювати контроль виробництва та якість продукції на ринку.
Дуже важливо, щоб гівно не продавалося. Рецепти тут не допоможуть ніяк
– прямо заявив педіатр Андрій Пеньков.
Висновок
Представники фармринку наголошують, що без гармонізації із європейськими нормами, чітких правил та реального контролю якості – реформування обігу БАДів ризикує перетворитися на інструмент лобізму, а не розвитку ринку та захисту споживача.
