Серед найпоширеніших ризиків для українських неповнолітніх — різноманітні форми цькування, залучення до незаконної діяльності, зокрема в цифровому просторі.
Про це головний інспектор ювенальної поліції Василь Богдан повідомив в ефірі телебачення, передає Укрінформ.
«Наразі ми спостерігаємо проблеми, пов’язані з булінгом, включно з кібербулінгом, насильством, сексуальними домаганнями, шахрайськими схемами, небезпечними онлайн-знайомствами. Трапляється чимало конфліктних ситуацій, результатом яких стають фізичні травми у дітей. Також зараз потребує уваги залучення неповнолітніх до протиправних дій, зокрема й у мережі», — зазначив він.
За словами Богдана, випадки онлайн-шахрайства, вербування, маніпуляцій у соціальних мережах та месенджерах не є поодинокими.
«Найскладніше в цьому те, що дитина часто сама не усвідомлює небезпеки ситуації. Те, що в месенджері виглядає як звичайне знайомство чи розмова, згодом може поступово призвести до наслідків, які дитина може навіть не повністю усвідомлювати. Зловмисник спочатку може завоювати довіру дитини, ставши її другом, а потім скористатися цією довірою», — заявив представник поліції.
Окремо він наголосив на проблемі соціальних мереж, месенджерів, онлайн-ігор: «Там дитина почувається у звичному для себе середовищі і може навіть не усвідомити, що спілкується не просто з людиною, а з тим, хто цілеспрямовано її вербує. Тому тут важливо пояснювати дітям не тільки, чого не слід робити, а й як розпізнати маніпуляцію».
На Харківщині зафіксували 44 факти вербування дітей спецслужбами РФ – прокуратура
У зв’язку з цим Богдан закликав батьків передусім звертати увагу не стільки на сам телефон та його вміст, скільки на зміни в поведінці дитини.
Якщо вона раптом стала надто закритою, дратівливою, почала щось приховувати, змінила коло друзів, якщо у неї з’явилися незрозумілі кошти, подарунки або якщо вона постійно обговорює з друзями якісь заробітки чи завдання — це вже є підставою для розмови з дитиною.
«Так само тривожними є фрази на кшталт: «Я не можу тобі сказати, це таємниця» або «Мені веліли нікому не розповідати», — заявив правоохоронець.
Він пояснив, що головне не в тому, щоб контролювати кожне повідомлення дитини, а в тому, щоб вона знала: якщо в інтернеті хтось просить зробити щось дивне, таємне, небезпечне чи незрозуміле, про це насамперед слід повідомити дорослим.
І в цьому аспекті довіра є надзвичайно важливою.
«Не варто починати з криків та покарань. Якщо дитина боїться, що за будь-яку проблему, зокрема в інтернеті, її позбавлять телефону, що її покарають чи засудять, вона просто приховуватиме цю проблему. Тому батькам варто встановити правило: «Розкажи мені про небезпеку, і ми спочатку тебе захистимо, а вже потім будемо розбиратися, що сталося», — підсумував керівник ювенальної поліції, наголосивши, що це значно ефективніше, ніж тотальний контроль.
Як убезпечити дітей від вербування ворогом в онлайні – рекомендації поліції
Як інформував Укрінформ, російські спецслужби вдаються до вербування дітей через онлайн-ігри для отримання розвідданих або здійснення диверсій. Водночас ворог приховує злочинні завдання під виглядом «квестів» або «ігрових місій».
Фото: Bring Kids Back UA