Основні науково-технічні досягнення та відкриття тижня: 7 – 14 серпня
Також цього тижня стало відомо про надзвичайно міцний клей, що здатний скріплювати поверхні під водою всього за 10 секунд.
Про ці та інші дивовижні новини – у нашому огляді.
РІДКІСНЕ ПОВНЕ СОНЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ СПОСТЕРІГАЛОСЯ В ЄВРОПІ
Місяць повністю закриває Сонце під час повного затемнення, кадр зроблено поблизу астрофізичної обсерваторії неподалік міста Теруель, Іспанія. Фото: Christian Hartmann.
12 серпня 2026 року навіки вписалося в історію астрономії. Уперше з 1999 року повне сонячне затемнення накрило материкову Європу, зануривши мільйони спостерігачів у денні сутінки й подарувавши видовище, що стало наймасштабнішим за останнє десятиліття.
Тінь Місяця подолала шлях завдовжки приблизно 8300 кілометрів лише за 96 хвилин. Космічна подорож розпочалася в Арктиці, простяглася крижаними просторами Гренландії, торкнулася Ісландії та завершилася на сонячному узбережжі Іспанії. Основна частина явища, де сонце було повністю закрите, мала ширину близько 293 кілометрів.
Першими це неймовірне видовище спостерігали дослідники в Арктиці та мешканці Гренландії. Для Ісландії ця подія мала особливе значення. Мешканці Рейк’явіка бачили повне затемнення вперше з 1433 року. Іспанія стала фінальним пунктом. Тут затемнення відбувалося під час так званої “золотої години”, коли сонце розташовувалося низько над обрієм.
Українці також долучилися до спостережень, хоча територія країни не потрапила до зони повної фази. Попри те, що затемнення було лише частковим, воно викликало неабиякий інтерес. Найкращі світлини були зроблені жителями західних регіонів, де сонце залишалося над горизонтом найдовше.
В Ужгороді Місяць закрив 43,4% сонячного диска, а у Львові – 40,4%. У Києві видовище тривало лише дев’ять хвилин, а частка затемнення становила скромні 2,7%. На сході та півдні країни сонце сіло до початку явища, тому мешканці цих регіонів могли спостерігати за подією виключно через онлайн-трансляції.
НАУКОВЦІ РОЗРОБИЛИ ПЛАСТИР ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ СНУ
Дослідники з Техаського університету в Остіні створили гнучкий пристрій у формі пластиру, який може покращувати фазу швидкого сну (REM-сон) без використання медикаментів чи хірургічного втручання.
Фото: skopjeinfo.mk.
Інноваційна розробка, названа NEUSLeeP, кріпиться безпосередньо до шкіри та комбінує м’яку ультразвукову стимуляцію з електродами, які в режимі реального часу моніторять електричну активність мозку.
Ключовою особливістю пристрою є його здатність неінвазивно впливати на глибинні структури мозку, відповідальні за регуляцію сну, одночасно реєструючи відповідну нейронну реакцію.
Під час тестів за участю здорових добровольців стимуляція за допомогою NEUSLeeP сприяла збільшенню тривалості фази швидкого сну та підвищенню варіабельності серцевого ритму, що свідчить про покращення стресостійкості організму.
КЛЕЙ, ЩО ЗАТВЕРДІЄ ПІД ВОДОЮ ЗА 10 СЕКУНД
Китайські вчені розробили надміцний клей, який може скріплювати поверхні під водою лише за 10 секунд. Матеріал витримував навантаження 2 кг понад три роки і допускає багаторазове використання.
Фото: bigstockphoto.com.
Клей має водовідштовхувальні властивості, завдяки чому витісняє воду з поверхні, на яку його наносять. Це забезпечує прямий контакт матеріалу з поверхнею та швидке формування міцного з’єднання.
Дослідники протестували клей на різноманітних матеріалах, включаючи кераміку, епоксидну смолу та пластик. Після 10 секунд затвердіння під водою міцність зчеплення сягнула 1,1 паскаля.
Матеріал також продемонстрував високу стійкість. Під час тестування він утримував вантаж масою 2 кг у воді понад три роки. Окремий експеримент показав, що поверхню, скріплену клеєм, можна від’єднувати та повторно приклеювати під водою до восьми разів, зберігаючи при цьому властивості зчеплення.
Розробка ефективно працює в різних водних середовищах, включаючи кислі, лужні та солоні розчини. Однак при температурі вище 70°C матеріал втрачає свої характеристики.
ШІ ВПЕРШЕ СТВОРИВ ВІРУСИ, ЯКИХ НЕ ІСНУЄ В ПРИРОДІ
Науковці зі Стенфордського університету (США) за допомогою штучного інтелекту вперше розробили нові типи вірусів, відсутні в природному середовищі. Автори дослідження використовували ШІ-модель Evo, яка певною мірою нагадує чат-бот ChatGPT.
Загалом Evo згенерувала 700 000 варіантів, але вчені зосередилися лише на тих, що мали найвищий потенціал. Зрештою, вони створили ДНК-молекули на основі 285 послідовностей, запропонованих Evo. Після підготовки геномів до тестування, вчені інтегрували їх у бактерії, які потім розмістили в чашки Петрі.
У багатьох чашках мікроорганізми розвивалися “мирно” – геноми Evo не спрацювали. Однак в одній чашці дослідники помітили чіткі плями, що з’являлися на каламутній плівці, що є типовою ознакою розмноження вірусів.
Загалом вчені встановили, що 16 геномів, згенерованих Evo, призвели до утворення нових життєздатних вірусів. Вони виявилися такими ж стійкими, як і природні віруси.
Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами преси).
Перше фото: Samuel H. King Et Al