Дата: 25 Серпня 2026 A+ A- Щоб отримувати актуальні матеріали, оформіть підписку на нашу розсилку Підписатися
Звільнені цивільні часто стикаються з труднощами у отриманні державної допомоги, виплат та відновленні документів. Зокрема, правозахисниця та очільниця громадської організації “Нумо, сестри” Людмила Гусейнова вже три роки намагається оформити пенсію, для чого змушена звертатися до судових інстанцій.
Про це вона повідомила під час пресконференції, присвяченої створенню національного агентства, передає ZMINA.
Людмила Гусейнова. Фото з соціальних мереж
Правозахисниця згадує, що після її арешту чоловік прибув до Києва, де проводив зустрічі з представниками преси та правозахисниками, намагаючись з’ясувати, як домогтися її визволення. Тоді він, так само як і люди, до яких він звертався, не володів інформацією про необхідний порядок дій та куди слід надавати відомості.
“Я пригадую, що вже після свого визволення мала розмову з журналісткою Ліною Кущ. Вона розповіла, що перші кілька років їм рекомендували зберігати мовчання, не згадувати про мене публічно та не поширювати жодної інформації. Однак, для мене, перебуваючи за ґратами, ці перші два роки мовчання стали найстрашнішими”, – поділилася Гусейнова.
За її словами, окрім фізичних тортур, вона зазнавала також психологічного тиску. Їй невпинно повідомляли, що про неї ніхто не згадує і всі забули.
Ситуація змінилася наприкінці 2021 року, коли Гусейнова отримала Національну правозахисну премію за особистий внесок у сфері захисту прав людини. Після цього до неї прибули слідчі, які почали вимагати її свідчень та погрожувати їй.
“Я була шокована. Постійно очікувала, що ось-ось знову почнуть мене бити. Але вони не застосовували фізичне насильство, оскільки дізналися про цю премію. Їм надійшла вказівка терміново закрити мою справу, а також вжити заходів, щоб я мала більш-менш нормальний вигляд і на моєму тілі були відсутні сліди від катувань”, – згадує вона.
Після повернення до України Гусейнова зіткнулася з іншою проблемою – відсутністю комплексної допомоги для звільнених цивільних осіб. За спостереженнями правозахисниці, після пережитого люди не одразу усвідомлюють психологічні та фізичні наслідки перебування в російському полоні.
“Повернення з полону – це неймовірне щастя, ейфорія, і водночас повне неусвідомлення власного психологічного та фізичного стану. Численні проблеми починають проявлятися поступово”, – зазначає Гусейнова.
Відтоді Людмила намагається надавати підтримку іншим звільненим бранкам, які не мають де проживати. Якось вона разом із представниками Офісу Омбудсмана посеред ночі шукала притулок для колишніх полонянок. Тоді жінок тимчасово розмістили у реабілітаційному центрі. Однак, як підкреслює Гусейнова, таке рішення є лише тимчасовим. Проблема з житлом залишається надзвичайно актуальною, враховуючи тортури та сексуальне насильство, яких вони зазнали.
“Після виходу з центру вони постають перед складним викликом: куди рухатися далі, як адаптуватися та за що будувати нове життя”, – зауважує правозахисниця.
Ще однією перешкодою є доступ до психологічної допомоги, адже чинні центри підтримки не завжди враховують специфічний стан людей після неволі. Так, не кожна особа, яка має симптоми посттравматичного стресового розладу, готова самостійно проходити складні процедури.
Після звільнення виникає низка інших питань – стосовно документів, соціальних виплат та отримання передбачених державою послуг.
“Мені надзвичайно соромно, що я досі не можу отримати належну мені пенсію. Я зверталася з цим питанням до різних інстанцій. Відповідь незмінна: необхідно звертатися до суду, встановлювати юридичний факт та шукати свідків”, – ділиться Гусейнова.
Вона акцентує увагу на тому, що для особи, яка пережила катування і має психологічні наслідки полону, такий шлях може бути надзвичайно складним.
“Чи здатна людина, яка пережила катування і страждає на ПТСР, пройти цей шлях через державні структури? Я для себе вирішила, що буду проходити його. Але вже три роки не можу вирішити це питання. І знову виходить, що мені доводиться звертатися до суду. Це принизливо”, – говорить голова ГО “Нумо, сестри”.
Гусейнова також порушує питання щодо проблем дітей, чиї батьки перебувають у російській неволі. За її словами, для них досі відсутній окремий статус, який би гарантував необхідну підтримку.
Вона наводить приклад Юлії Власової, яка сім років живе без матері – Наталі Власової. Її мати весь цей час перебуває в російському полоні. Попри це, дитина не має спеціального статусу, який надавав би право на відповідну допомогу та реабілітацію.
“Ми щоліта намагаємося знайти можливість оздоровити Юлю, яка сім років не бачила свою матір, кудись її відправити. Нам пропонують оформити її як дитину, чиї батьки загинули в полоні. Я відповідаю: “Навіть не думайте говорити таке дитині, адже її мама жива”. Для таких дітей мусить бути передбачений окремий статус”, – зазначає Гусейнова.
Аналогічні проблеми стосуються і осіб, які після тривалого перебування в полоні повертаються до України. Зокрема, правозахисниця згадує Світлану Головань, яка провела шість років у незаконному ув’язненні, а після повернення протягом року склала необхідні іспити.
“Неприпустимо, що ми шукаємо можливості для навчання людини через благодійні фонди. Таку можливість має гарантувати держава. Вона також зобов’язана надавати медичну, психологічну та фінансову підтримку”, – додає Гусейнова.
На її думку, в Україні досі бракує цілісної системи підтримки цивільних осіб, які пережили російську неволю, а також їхніх дітей та родин. Тому правозахисниця переконана, що необхідно створити спеціальний орган, який опікуватиметься бранцями Кремля. Гусейнова має намір продовжувати боротьбу за створення такої структури, відстоюючи права звільнених з неволі людей, їхніх дітей та родичів.
Нагадаємо, що шість правозахисних та громадських організацій, які займаються питаннями цивільних бранців, об’єдналися в коаліцію. Вони закликають уряд та президента створити єдиний державний орган – Національне агентство у справах цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Нове відомство має супроводжувати цивільних та їхні родини від моменту зникнення чи незаконного затримання до моменту повернення, відновлення прав, отримання допомоги та реабілітації.
Теги: безвісти зниклі, військовополонені, коаліція, насильницькі зникнення, Національне агентство з питань незаконно увʼязнених в РФ цивільниїх, російсько-українська війна, цивільні бранці Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter. Новини 25 Серпня 2026 Україна продовжує залучати міжнародних партнерів для повернення цивільних, дітей та військовополонених – МЗС Протягом трьох місяців українські захисники зафіксували понад 7 тисяч імовірних воєнних злочинів, скоєних ворогом Перед 1 вересня батькам радять перевірити щеплення дітей: що має бути за календарем Україна відреагувала на сім повідомлень Ради Європи про загрози та перешкоджання роботі журналістів Викрали, щоб зробити росіянами: встановлено причетних до депортації дітей з дитячих будинків окупованих Донецька та Макіївки
Джерело