Як і куди мігрують лелеки восени: не поспішають відлітати, але повернутися намагаються швидше

Фото: ФБ Лелека Грицько

Коротко про вже не вперше спостерігає за життям родини лелек із села Леляки. Цьогоріч там розгорнулася справжня драма з претендентами на гніздо, несподіваною суперницею та чужим яйцем. Але зараз головна подія сезону – відліт птахів у теплі краї. Четверо пташенят Грицика та Одарки вже вирушили на свою першу зимівлю, Одарка поки що залишається в Україні. А їхнє гніздо слугує перевалочним пунктом для інших лелек.

Що відбувається з птахами під час осінньої міграції, як вони обирають маршрут і хто повернеться наступного року – Коротко про розповів біолог та співробітник Нацпарку “Пирятинський” Анатолій Подобайло.

Поки господарів немає, у гнізді під час міграції ночують залітні молоді лелеки. Фото: ФБ Лелека Грицько

Осінній маршрут: через Балкани, Близький Схід та Сахару

Анатолій Подобайло. Фото: facebook.com/anatolij.podobajlo

– Анатолію, куди зараз прямують лелеки, яким шляхом добираються до місць зимівлі?

– Зараз середина серпня – у розпалі міграція. Більшість птахів уже вилетіли. У нашому регіоні, мабуть, уже відлетіла три чверті. Залишилися окремі лелеки у деяких населених пунктах, ще мігрують транзитні зграї.

Лелеки з України мігрують на південний захід, до Балкан уздовж річкових басейнів. Перетинають Чорне море із західного узбережжя, прямують на Близький Схід через Ліван та Сирію, оминають Середземне море та летять до Африканського Рогу. А далі – на південь від Сахари, через Сахель, у південну частину Африки.

– Чому саме ці території обирають птахи? Чи там вони знаходять поживу?

– У лелек крила, пристосовані до польоту над суходолом. Тому їм доводиться оминати водні простори. На південь ще є шлях через Кавказ, але ми досі не знаємо, чи користується хоч якась частина популяції українських лелек цим кавказьким напрямком.

У Північній Африці зимує невелика частина західноєвропейської популяції – наприклад, у Марокко. А далі починається Сахара, потім Сахель: там сухо, тому потрібно летіти туди, де достатньо їжі.

– Скільки може тривати подорож лелек? Вони летять без зупинок чи роблять перерви для відпочинку та харчування? Як це виглядає?

– Вони летять досить повільно і використовують висхідні повітряні потоки. Тобто, якщо в дорозі застала негода, вони чекають теплої погоди, доки з’являться висхідні потоки, і, користуючись ними, просуватимуться на південь.

– Тобто цей шлях може тривати і місяць, і більше? Вони нікуди не поспішають?

– Звісно, ні. З зупинками, з відпочинком. Ми маємо ще достатньо ресурсів для того, щоб підтримувати життєдіяльність на належному рівні.

11 серпня в гнізді востаннє цього року був Грицик, 12 серпня востаннє до гнізда прилітала Одарка. Фото: ФБ Лелека Грицько

Повернутись треба швидко, щоб не зайняли гніздо

– А коли чекати лелек навесні? Від чого залежить час їхнього повернення? Чи можна вже зараз спрогнозувати, коли на них чекати?

– Навесні лелеки повертаються швидше, ніж відлітають восени: мають мету – якнайшвидше повернутися і зайняти своє гніздо, поки його не зайняв хтось інший. Ми чекаємо лелек протягом березня. Минулого року перші лелеки у нас тут, у Національному парку, з’явилися 8 березня. А вже 1 квітня було перше яйце. І торік наші птахи затрималися днів на десять через погодні умови. Знову ж таки, не було сприятливих попутних теплих вітрів.

– Тобто повертаються, щойно до нас приходить тепло?

– Повертаються, коли сонце повертає на літо. Вони ж орієнтуються, вони не можуть прогнозувати погоду на два-три тижні наперед в Україні. Але зміна руху сонця стимулює їхню міграцію.

Так чи інакше їм потрібно повернутися сюди з настанням весни, щоб встигнути висидіти пташенят, виростити їх до моменту, коли буде максимум поживи.

– Отже, лелеки орієнтуються на сонце… До речі, а що вдалося дізнатися завдяки трекерам, якими відстежують переміщення лелек? Може, якісь цікаві маршрути вдалося зафіксувати?

– До останнього часу вчені могли орієнтуватися лише на результати кільцювання. А повернення інформації з кілець з цим номером, а іноді й самого кільця часто означало загибель птиці. І це, так би мовити, було лише одне інформаційне повідомлення – і все.

А коли з’явилася можливість оснащувати птахів трекерами та отримувати в реальному часі інформацію про їхній маршрут, то, звичайно, це дозволяє набагато детальніше бачити і швидкість переміщення, і напрямок руху, де і на який час птах затримався. Тобто завдяки цьому можна багато дізнатися.

– Чи є якісь дані, які, наприклад, вас здивували?

– Так, це, наприклад, польський лелека, який повернувся після міграції з Африки, прилетів та загнездівся в Україні, на кордоні Рівненської та Хмельницької областей. Це було цілковито несподівано, тому що у лелек дуже чітко розвинений хомінг, і вони повертаються у своє гніздо. А цей за кілька сотень кілометрів від рідної оселі завів собі нову родину.

– А чи можуть чужі лелеки тимчасово користуватися покинутими чи чужими гніздами під час міграції? Ось гніздо Грицька, воно ж гніздо Грицика та Одарки, зараз стало своєрідною перевалочною базою.

– Так, у гнізді Грицька ночують переважно молоді лелеки, які все своє життя провели у гнізді, їм звичніше там ночувати. А оскільки наше гніздо відкрите та зручне, птахи користуються ним для того, щоб провести ніч, а іноді й кілька ночей по дорозі до теплих країв. Останню ніч у ньому ночувала знову Одарка. Можливо, це навіть остання ніч цього сезону.

Лелеки тримають гніздо у полі зору, ночують на стовпах поруч і просто контролюють ситуацію. Якби з’явився якийсь дорослий птах, мабуть, його прогнали б. Тому що дорослого птаха вони сприймають як конкурента. А пташенята, які відлетять до Африки і повернуться через три роки, не становлять небезпеки. Як то кажуть, за три роки багато води утече. З пташенятами дорослі лелеки не конкурують, їх не проганяють.

А коли Грицик та Одарка ще були в гнізді, до чужинців вони ставилися з усією суворістю. Фото: ФБ Лелека Грицько

 

Джерело: kp.ua