З давніх-давен на Русі відзначають одне з головних свят року — Різдво Христове. Це великий день для християнського світу. Багато країнах, зокрема й у Росії, вважається сімейним святом.
Православні сім'ї чекали Різдва цілий рік, і підготовка до свята була ґрунтовною. Шість тижнів до нього прийнято було постити. Зате на Різдво стіл ломився від страв. Одне з головних місць на ньому займала свинина — і це не дивно, бо саме цього дня селяни приурочували забій худоби. Крім того, на свято готували сочиво, кутю, млинці, холодець, заливну рибу, гусака чи качку з яблуками, пироги та пряники.
На Русі святкування Різдва злилося зі стародавнім обрядом – Святками. Так і до цього дня називаються 12 днів між Різдвом і Хрещенням. Святкові традиції мають дохристиянське походження та пов'язані з основним заняттям християн – землеробством. Спочатку вони присвячувалися початку нового року та відродженню сонця. Молодь вбиралася у старий одяг, одягала маски та влаштовувала ігрища. І сьогодні у Святки заведено розважатися.
Качка з яблуками – один із атрибутів різдвяного столу (Фото: Dar1930, за ліцензією Shutterstock.com)
Для Різдва існує безліч прикмет та звичаїв. Наприклад, вважалося, що цього дня дівчина, яка страждає від нещасного кохання, може звільнити своє серце. Для цього вона мала взяти камінь, розжарити його в печі, а після цього втопити в ополонці. Якщо камінь розколювався від холоду — нерозділене почуття покидало дівчину. А ось старшій господині в цей день належало обмістити кути будинку віником з кропиви, щоб вигнати нечисту силу.
Вважалося, що треба одягти нову сорочку — інакше загрожує неврожай. З цього приводу казали: «На Святий вечір сорочка хоч погана, та біленька; на Різдво — хоч сувора та нова». З приводу врожаю також зауважували: якщо випаде іній — уродиться хліб, якщо небо зоряне — горох. А якщо на дворі хуртовина — бджоли роїться добре. Також вважалося, що хуртовина у різдвяну ніч обіцяла ранню весну, а відлига, навпаки, — холодну.