Олена Кущенко, 2026-08-20 16:24
Поширити:
На початку серпня соціальні мережі заполонили світлини та відео, тематика яких забулася за роки повномасштабної агресії, а можливо, й ще з часів Януковича: правоохоронці силою відтягують дівчат, котрі протестують проти знищення вікових дерев. З’ясувалося, що міська адміністрація за два місяці до старту опалювального сезону розпочала роботи з прокладання резервної тепломагістралі до житлового масиву Теремки і наразилася на майже епічний конфлікт. Що обрати: привабливий бюджет, план сталого розвитку, забезпечення теплом мешканців Києва, зелену зону чи рейтинги прихильності? Дотримуватися стратегічного курсу чи піддатися швидкоплинним спокусам? Про те, як розвивалася ця драма, “Texty.org.ua” детально аналізують у своєму матеріалі.
Частина вирубаного парку-посадки в київському мікрорайоні Теремки. Тут за планом влади має пролягати резервна теплотраса
За останні тижні навіть мешканці Троєщини дізналися про перипетії на Теремках. Аби в разі припинення роботи ТЕЦ-5, розташованої на Видубичах, 183 житлові будинки, 3 медичні установи та 18 освітніх закладів у районі Теремки не залишилися без опалення, їх необхідно підключити до резервного джерела теплопостачання — котельні на околиці міста. Для цього потрібно прокласти сполучну трубу через місцевий сквер. А може, це парк? Чи лісосмуга? Чи, можливо, проїжджа частина? І тут версії губляться у бюрократичному тумані.
Парк-сквер-лісосмуга
Від станції метро “Теремки” до вулиці Теремківської — п’ять хвилин, навіть якщо йти неквапливо. У післяобідній час автомобільний рух не надто жвавий. Лише узбіччя щільно заставлене автівками. Місцеві мешканці стверджують, що затори тут спостерігаються вранці та ввечері, коли всі їдуть на роботу та повертаються додому. Саме цією вулицею розглядали варіант прокладання теплотраси, але згодом від нього відмовилися, нібито через велику кількість вже існуючих під землею комунікацій.
Вулиця Теремківська в Києві. Жвавий автомобільний руху тут лише вранці й увечері
Ще кілька хвилин ходи — і ось він, той багатостраждальний сквер-парк (кожен називає його по-різному), який піддається вирубці для прокладання теплотраси.
— Мабуть, тут хочуть побудувати будинок, — висуває припущення чоловік років 60 у чорній футболці з написом «The Difference», який прогулюється алеєю вздовж скверу неподалік житлового комплексу «Республіка».
— Ні, їм потрібна дорога, — доповнює інший чоловік у картатій сорочці, припускаючи, що після спилювання такої кількості дерев згодом тут прокладуть проїжджу частину. Він також висловлює думку, що боротьба може точитися не лише за дерева, а й за гаражі, що збереглися у вцілілій частині.
Чоловіки не знайомі між собою і не знають мене. Вони випадково зустрілися, розглядаючи спустошену ділянку. Розповідають, що не були в Києві більше тижня, а тут все так кардинально змінилося.
Парк (чи сквер) має вигляд лісосмуги завдовжки (згідно з картою) 860 метрів, оточеної з обох боків парканами. Хоча, це огорожі не парку, а прилеглих житлових комплексів. З одного боку — згадана «Республіка», з іншого — ЖК «Сенат» та Академія праці, соціальних відносин і туризму.
Пустир на місці знищеного парку-скверу на Теремках. Видно, як копають траншею. Перед нею викорчуване коріння дерев
Сквер перетинає вулиця Соломії Павличко. Нині вона розділяє його на дві частини: ту, де дерева ще залишилися, і ту, де їх уже немає. Одразу відчувається різниця температур по обидва боки дороги. Директорка українського представництва «Greenpeace Україна» Наталія Гозак зазначає, що такі лісосмуги є джерелом прохолоди. А під час злив, які почастішали через зміни клімату, вони також поглинають значну кількість води. Це надзвичайно важливо в умовах, коли міська каналізаційна система не справляється з обсягом води.
Зараз тут — пустир шириною 26 метрів і понад 400 метрів завдовжки. Зрізано близько 200 дерев із запланованих 662. Серед них — дуби, вік яких сягає від 70 до 120 років. Більшість пеньків ще в землі, а деякі вже викорчувані, і їхні величезні корені лежать, обернені догори.
Дві карти з локацією на Теремках, через яку спалахнув конфлікт. На першій карті 2025 року видно зелені насадження. На другій, датованій серпнем 2026-го, дерев уже немає
Дві карти з локацією на Теремках, через яку спалахнув конфлікт. На першій карті 2025 року видно зелені насадження. На другій, датованій серпнем 2026-го, дерев уже немає
Вздовж паркану ЖК «Республіка» збереглося кілька рядів молодих дерев. В одному з проміжків знаходиться цегляна стіна. Заглядаю, що там. Охоронець ЖК цікавиться моїми намірами. Уточнює, що там розташовані гаражі, і зітхає: «Бачите, що з нашим парком зробили».
У керуючій компанії «Республіка» менеджер, відповідаючи на наш дзвінок, повідомив, що вони володіють інформацією лише про події всередині ЖК, а решта їх не стосується.
Поки що недоторканим залишився майданчик для вигулу та тренування собак. Саме навпроти нього розгорталися початкові події.
Протистояння
Зранку 24 липня місцева мешканка Тетяна Трошкіна поверталася додому після прогулянки зі своїм собакою. Вона помітила, що між деревами заїхав екскаватор і готується розпочати копання. Тетяна попросила пред’явити дозвільні документи на проведення робіт. Однак їй відповіли, що це майже військова таємниця і нічого не покажуть. Жінка викликала поліцію.
Протягом наступного тижня ситуація повторювалася. Ініціативні мешканці, яких на той час було небагато, вимагали показати документацію, але їм відмовляли, і вони змушені були викликати поліцію.
Якось прибув еколог. З якої саме установи, Тетяна не знає.
«Ми запитуємо, чи мають вони дозволи. Еколог повертається до робітників і запитує: «А у вас є дозволи?». Вони йому: «Є!». Він звертається до нас: «От бачите, є», — згадує Тетяна.
Пізніше прибули працівники Київзеленбуду для видалення дерев (у документах використовується формулювання «видаляти дерева»). Люди перешкоджали їхній роботі. Тоді приїхав представник Головного управління поліції. Він повідомив, що буде організована зустріч представників влади та активних мешканців.
Привезли два автобуси поліцейських — для охорони комунальників
«Нас було ще небагато. Але потім з’явилися якісь літні жінки, злісні провокатори. Ми намагалися донести свою позицію, що ми не проти прокладання теплотраси, але категорично проти знищення парку. Згодом стало зрозуміло, що їхня мета була не стільки обговорити з нами, скільки оцінити, з ким вони мають справу», — розповідає Тетяна.
Протестувальники зазвичай збиралися близько сьомої ранку. Одного разу комунальники приїхали на пів години раніше, оточили територію пластиковою огорожею і розпочали масове спилювання дерев, включно з найтовстішими дубами. Тетяна зазначає, що привезли два мікроавтобуси поліцейських — для захисту комунальників від місцевих жителів.
Активістки, прослизнувши крізь проміжки в огорожі, обіймали дерева, намагаючись запобігти їхньому спилюванню.
«Нас буквально відривали від тих дерев. Викручували пальці, розводили руки, виносили під пахвами. У всіх нас залишилися синці», — згадує жінка.
Поліція відтягує активістів, які захищають парк на Теремках у Києві
Коли ці фото та відеоматеріали набули розголосу в інтернеті, до протестувальників почало долучатися дедалі більше людей. Прибули журналісти та блогери. Публічність допомогла тимчасово зупинити будівельні роботи.
Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила, що здійснювала виїзд на місце події, але поліція не допустила її представників. Було направлено запити. Якщо буде підтверджено факт порушення природоохоронного законодавства, інспекція розрахує розмір завданої шкоди та передасть матеріали правоохоронним органам для порушення кримінального провадження.
До речі, на відновлення зелених насаджень після прокладання теплотраси заплановано витратити понад 20 мільйонів гривень. Такі цифри фігурують в акті обстеження дерев, складеному комунальниками. Однак йдеться про висадку кущів та квітників, адже, очевидно, нових дерев над теплотрасою вже не садитимуть.
З активістами розмовляє заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. На фото він в однотонній зеленій куртці
Одного разу до протестувальників прибув заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв. Люди запитували, чому теплотрасу не прокладають альтернативним шляхом — вулицею Теремківською, як це розглядалося у 2023 році. Чиновник пояснив, що це технічно неможливо.
«Вивчалася можливість прокладання мережі іншими так званими інженерними коридорами, зокрема вулицею Теремківською. Технічно прокласти ці мережі під Теремківською неможливо, оскільки там вже проходять мережі каналізації, водопроводу та електрокабелі. Крім того, там неможливо розмістити ще дві магістралі майже метрового діаметра з дотриманням технологічних вимог, зокрема й щодо теплоізоляції», — прокоментував Пантелеєв.
Затверджено лише один проєкт, який пройшов державну експертизу.
«Видалення дерев є вимушеним кроком, — зазначив заступник голови КМДА. — Це дасть змогу прокласти резервну теплотрасу для житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2 у максимально стислі терміни».
А може, вулиця?
Досліджуємо частину скверу, де дерева ще збереглися. Якщо зайти з боку вулиці Теремківської, біля будинків розташовані доглянуті клумби. На розі вулиці — огороджений парканом новий житловий комплекс. Замовником будівництва виступає компанія «Теремки-Буд», а виконавцем — компанія «Канбуд». Власником останньої є Ігор Ніконов, один із найвідоміших київських забудовників, який також причетний до зведення сусіднього ЖК «Республіка». Він також обіймав посаду заступника голови КМДА.
Біля ЖК знаходиться дитячий майданчик. У пісочниці спить чорний собака з ідентифікаційною кліпсою у вусі, очевидно, безпритульний. Далі сквер набуває вигляду більш дикої місцевості. Густі зарості кропиви обабіч подекуди сягають рівня пояса. Стежка звичайна, протоптана, не асфальтована.
Такий вигляд має невирубана частина парку на Теремках
Серед бур’янів приховуються старі іржаві гаражі, деякі з яких «прикрашені» образливими написами на адресу правоохоронців. Активісти висловлювали занепокоєння щодо законності цих тимчасових споруд та причини, чому їх не чіпають, на відміну від дерев. Михайло Буділов, директор міського Департаменту територіального контролю, повідомив у Вони переважно закріплені за «особами з інвалідністю та ветеранами».
«Частина з них незаконно забудована бетонними конструкціями. На деяких є написи «УБД» (учасник бойових дій. — Ред.). Майже двадцять власників гаражів намагалися зареєструвати майнові права на них. Існує ймовірність, що це було зроблено сумнівними методами, через так званих чорних нотаріусів (які реєструють майнові права з порушенням законодавства, наприклад, за підробленими документами. — Ред.). Це ускладнює роботу з цією частиною гаражів. Однак ми працюємо над цим окремо», — написав він у дещо мілітаристському стилі, нібито «відпрацьовуючи» гаражі, наче мінометна батарея.
Серед дерев накопичено гору старих шин та гілок. Люди створювали барикади
Прямо серед дерев накопичено купу старих автомобільних шин і гілок. Ймовірно, мешканці намагалися створити барикади, щоб перешкодити комунальникам з бензопилами. Також розкидані кілька біло-червоних секцій тимчасової огорожі.
На кадастровій карті цей сквер позначений як землі загального користування, до яких належать парки та сквери. Натомість у Google Maps ця ділянка не позначена як зелена зона, хоча часто навіть невеличкі сквери мають відповідне маркування.
Парк на Теремках. У пісочниці на дитячому майданчику спить собака з кліпсою у вусі
Розгадка правового статусу цієї території, ймовірно, криється у суперечливих рішеннях Київради.
31 січня 2019 року Київрада ухвалила рішення «надати земельній ділянці орієнтовною площею 4,2 га на вулиці Теремківській, 2а-6 у Голосіївському районі статус парку відпочинку». А вже в листопаді того ж року цю ділянку було названо вулицею Атени Пашко (поетеса, правозахисниця, дружина лідера Народного руху України В’ячеслава Чорновола, померла у 2012 році в Києві. — Ред.).
Рішення про створення парку не було скасовано. Тепер активісти посилаються на це рішення Київради, стверджуючи, що це парк, тоді як команда міського голови Віталія Кличка називає його вулицею.
Альтернативне бачення
Після протестних акцій міська влада призупинила роботи та запросила активістів на зустріч до Голосіївської районної державної адміністрації. Мешканці вимагали надати дозвільні документи на будівництво теплотраси. На зустріч принесли папки з документами, що містять опис різних технічних аспектів теплотраси та навіть зразки труб, щоб продемонструвати їхній значний діаметр. Однак дозволи так і не були надані, посилаючись на гриф «для службового користування».
Активісти, у свою чергу, запросили незалежного експерта Максима Мятка, співзасновника та провідного спеціаліста архітектурно-інженерного бюро AIMM. Він, зокрема, брав участь у проєктуванні перемички для Дарницької ТЕЦ.
На його думку, можна було б зрубати не понад 600 дерев, а лише 11. Крім того, наголосив експерт, немає потреби закопувати труби так глибоко, враховуючи високий рівень ґрунтових вод, що призведе до корозії металу. Через 5–7 років виникне потреба в ремонтних роботах.
Петро Пантелеєв пообіцяв призупинити роботи на два тижні та залучити Максима Мятка до робочої групи для пошуку компромісних рішень. Станом на 19 серпня цього не відбулося. Ми зверталися до КМДА за коментарем, але відповіді поки не отримали.
Так активісти підписали пеньки від зрубаних дубів на Теремках
Тепло чи дерева?
Прямуючи дорогою до метро, помічаю на одному з будинків оголошення про заплановане на 20 травня обговорення будівництва теплотраси, тобто за два місяці до скандальних подій. Мені вдається знайти одну з учасниць тих зборів. Це місцева мешканка Олена Семенко. Вона розповідає, що випадково дізналася про ці збори, які проходили в Академії праці і були ініційовані Голосіївською РДА.
На зборах обговорювалася проблема можливого відсутності опалення взимку, якщо ця перемичка не буде побудована.
«Були запрошені мешканці, які минулої зими залишилися без опалення. Їм було сказано, що якщо ми продовжимо захищати лісосмугу, то ці люди знову залишаться без тепла. Фактично, було налаштовано дві групи киян одна проти одної», — згадує Олена.
Протокол зборів не було складено, все залишилося без наслідків
Активісти пояснювали, що вони не проти будівництва теплотраси, а лише наполягають на пошуку альтернативних маршрутів. Їм пообіцяли врахувати їхні зауваження, але дали зрозуміти, що рішення вже прийнято. Пізніше з’ясувалося, що протокол зборів не вівся, і вся інформація залишилася без формального документування.
Крім того, Олена зазначає, що будинки, підключені до цієї невеликої котельні, взимку відчувають холод. Вона не справляється навіть з поточним навантаженням. Існують сумніви, що вона зможе забезпечити теплом значно більшу кількість будинків. Мешканці звернулися до КМДА із запитом на роз’яснення. Відповіді вони так і не отримали.
Комунальники привезли під Голосіївську райдержадміністрацію труби, щоб проілюструвати масштаб запланованих робіт
Ділянка розбрату
Олена розповіла, що насправді боротьба за цей парк триває вже понад два десятиліття. У 2004 році тут планувалося будівництво багатоквартирних будинків. Місцева громада виступила проти, і рішення міськради про передачу ділянки забудовнику було скасовано.
Згодом через цю територію намагалися прокласти заїзд до автовокзалу — і знову вдалося її захистити.
Плани щодо прокладання труби-перемички з’явилися ще до початку повномасштабної війни. У 2020 році було оголошено тендер на розробку проєктної документації, переможцем якого стала компанія «Укренергопром-2». Однак договір було розірвано через невиконання умов.
Департамент захисту довкілля рекомендував шукати альтернативний шлях
У 2023 році було оголошено новий тендер. Перемогу здобула Інжинірингова компанія «Укренерго». Саме вона займається проєктуванням прокладання тепломережі через парк.
У травні 2025 року Київзеленбуд подав до Департаменту захисту довкілля КМДА акт обстеження дерев, які підлягають видаленню. Департамент відмовився підписувати документ, обґрунтовуючи це тим, що будівництво в парку неприпустиме через негативний вплив на довкілля. Було рекомендовано розглянути інший маршрут.
Під покровом війни
У березні 2026 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів, яка звільняє будівництво об’єктів критичної інфраструктури від обов’язкової оцінки впливу на довкілля. Таким чином, екологічні норми можна було більше не враховувати. Акт обстеження дерев було швидко підписано. Тепловики розпочали роботи.
Наталія Гозак з «Greenpeace Україна» вважає, що виведення проєктів забезпечення стійкості з-під процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) є недоцільним рішенням.
«Це, безумовно, прискорює процес будівництва, але якщо розглядати в перспективі, то це створює небезпечний прецедент, який може дозволити реалізацію значно шкідливіших проєктів», — пояснює вона.
У компанії працює три особи, статутний капітал становить 30 тис. грн
У серпні 2026 року стало відомо, що «Київтеплоенерго» без проведення тендера уклало договір із компанією «Атмосфера менеджмент» (раніше мала назву «Шакіра»), яка є виконавцем робіт. Згідно з даними аналітичної системи YouControl, у цій компанії працює троє співробітників, а її статутний капітал становить 30 тисяч гривень.
У системі Prozorro присутні два записи щодо закупівлі послуг у цієї компанії. Очікувана вартість робіт в одному випадку перевищує 169 мільйонів гривень, в іншому — 537 мільйонів гривень.
Спиляні на Теремках дуби і лавочка — інсталяція від влади, що все буде добре
Лавиці стійкості
Конфлікти між владою та громадськістю нерідко супроводжуються різноманітними маніпуляціями та, безумовно, глузуванням. Теремки не стали винятком.
У соціальних мережах поширювалася інформація про те, що траншею копають екскаватором, «віджатим» у ЗСУ. Як доказ наводилася наліпка на кабіні з прапорами України та Великої Британії та написом «ЗСУ». Натомість з’ясувалося, що британський екскаватор був придбаний у приватної компанії, яка частину свого прибутку спрямовує на підтримку українського війська.
Громадськість також цікавилася долею спиляних дубів. Поширювалися чутки, що стовбури викрадають, вивозячи на приватні лісопильні та дачі. Пізніше стало відомо, що «Київзеленбуд» збирає деревину для виготовлення з неї сміттєвих урн та лавиць. Представниця компанії з виробництва вуличних меблів Оксана Страз пояснює, що паркові дерева менш придатні для виготовлення меблів порівняно з лісовими, оскільки поступаються їм за щільністю та довговічністю.
Кияни відреагували мемом із написом біля фото Віталія Кличка: «Столітні дуби втомилися і захотіли на лавочку». Радник заступника голови міської адміністрації Олексій Тихонов відповів на образливий жарт: «Взимку оцінимо ваші шедеври».
У цій ситуації, схоже, програли всі
18 серпня активісти повідомили, що влада не дотрималася двотижневого мораторію та продовжує роботи з прокладання тепломагістралі. Представники міської адміністрації заперечили: «Присутність працівників або техніки на території не означає відновлення робіт».
У цій ситуації, здається, програли всі. Навіть за найоптимістичнішого сценарію, спиляні дуби вже не повернути — зелена зона зазнала майже непоправної шкоди. Мешканці Теремків, найімовірніше, не отримають резервне тепло до зими. Влада всіх рівнів марнотратно витратила дефіцитний ресурс — довіру громадян. Підрядники поки що не отримали коштів. І навіть наші головні противники, мабуть, сумують — вони досі не можуть зрозуміти, де розташовані наші центри прийняття рішень і резерви запланованої стійкості.
Поширити:
Джерело: kp.ua