Олексій Ткаченко, 2026-08-17 13:41
Поширити:
«Військове звання перед прізвищем — це немов шляхетський титул. Йому немає аналогів у світському житті. І цей титул багато до чого зобовʼязує, спонукає бути вдосконаленою версією себе. Військове звання — це статус, належність до кола обраних, куди може потрапити кожен, але не кожен зможе витримати». Так висловлюється лейтенант К., один із військовослужбовців, у яких ми запитали, чим їм до вподоби служба в армії. Читайте в цьому матеріалі, що вони нам повідомили.
Зараз про армію говорять і пишуть так багато негативного, що іноді дивуєшся: а чому ніхто й слова доброго не скаже? Невже там усе настільки кепсько? Невже нікому не подобається нести службу в Силах оборони? Але якщо це так, то чому там досі перебуває так багато людей? Чому щомісяця за власним бажанням приєднується чимало нових?
Наша розмова демонструє: багато військових знаходять у службі позитивні аспекти. Деякі з них прагнуть залишитися в армії й після завершення війни.
Побратимство
«Якщо всі побратими — для один одного, то побратим мого побратима — мій побратим. Я допоможу йому, а він допоможе мені». Це мій принцип і практичний досвід, на який я спираюся у взаємодії з іншими військовослужбовцями.
Я розпочинав у добровольчому батальйоні у 2022 році. Відтоді змінив уже чотири підрозділи, і в кожному маю побратимів та посестер, зв’язок із якими підтримую роками. Цей зв’язок існує незалежно від звань, посад, походження: спільність відчувається просто тому, що ці люди, які походять із різних регіонів України і з-за кордону, разом гідно діяли задля захисту України. Він викуваний взаємною підтримкою у складних і небезпечних бойових обставинах.
Побратими та посестри — зараз це вже ціла мережа, до якої залучені як ті, хто продовжує службу, так і ті, хто вже залишив Сили оборони у цивільне життя. Вони з усіх куточків України, з усіх сфер діяльності. У світському житті створення мережі людей, які живуть далеко одне від одного і працюють у різних галузях, — це фантастика. У нинішній українській армії це реальність.
У цій мережі люди обмінюються досвідом, інформацією, контактами, допомагають одне одному, згадують пережити та поширюють армійський гумор, який єднає краще за будь-який клей.
Є й інші військовослужбовці, які сприймають армію лише як ієрархію. Такі рідко стають частиною «мережі побратимів». Вони можуть бути скоріше об’єктом для неї: ця мережа вже багато разів довела свою ефективність проти армійських свавільників, які зрештою втрачали посади.
Побратими. Фото ілюстративне
Стабільне працевлаштування, пільги та підтримка
Служба в армії — робота, звільнитися з якої під час воєнного стану за власним бажанням без конкретних законних підстав неможливо. Такі обмеження були б для багатьох неприйнятними в мирному житті. Але під час війни це може бути стабільною позитивною основою.
У той час як підприємства закриваються, скорочуються, релокуються, армія не закриється. Навіть якщо посаду скоротять, завжди буде інша, а заробітну плату виплачують за будь-яких умов. Завжди діють соціальні гарантії: безплатний проїзд у громадському транспорті, пільги на комунальні послуги та навчання дітей. Нещодавно також запровадили пакет бонусів через застосунок «Армія+».
Якщо служити на бойових позиціях у підрозділі з належним забезпеченням і компетентним командуванням, завдяки виплатам можна зробити заощадження, які в майбутньому стануть гарною фінансовою основою.
Є й інші переваги: офіційний стаж і за умови достатньої вислуги років краща пенсія. Про якусь прикру зустріч із ТЦК можна забути. Можна легально виїхати у відпустку за кордон під час війни. Можна отримати волонтерську допомогу, мати підтримку на рівні громади, безплатні фінансові та юридичні консультації, реабілітацію та психологічну підтримку, адже робота військових, поза сумнівом, цінується як на рівні держави, так і на рівні суспільства.
Навчання корисне й на цивілці
«Я маю змогу безплатно навчатися та вдосконалювати свою кваліфікацію, як військову, так і цивільну», — розповідає військовослужбовець Максим.
Постійне покращення навичок у Силах оборони може бути обов’язковим або опціональним. Надається багато безплатних можливостей для навчання. Частина здобутих навичок не тільки допоможе вижити, а й стане в пригоді пізніше.
Максим наводить приклад: «Я навчився стріляти і постійно вдосконалюю цю навичку. Алгоритми управління підрозділами і процес ухвалення рішень допоможуть не тільки на службі, а й у цивільному житті, коли треба буде планувати якісь серйозні завдання. Алгоритм надання першої медичної допомоги і знання тактичної медицини знадобляться не тільки в умовах бойових дій. Це допоможе виживати в країні під час війни та потрясінь».
Окрім того, в армії можна здобути ІТ-навички, навчитися керувати дронами та іншою технікою. Ще одне корисне вміння — взаємодія з тисячами людей, управління великими колективами, зокрема в ризикованих обставинах.
Тактична медицина: військові вміють надавати допомогу. Фото ілюстративне
Стресостійкість і тайм-менеджмент
Велике розумове та фізичне напруження, подеколи з безсонними ночами, а подеколи взагалі 24/7, не завжди минає безслідно для здоров’я. Водночас розвивається вміння керувати власним часом і ресурсами.
Коли відпочиваєш максимум півтори години на добу і так постійно, до цього звикаєш. І набуваєш здатності у світському житті робити більше.
Армія вчить керувати не тільки своїм часом, а й часом інших людей, використовувати його максимально ефективно і багато встигати. Вона привчає, що навіть у цейтноті, у фізично та емоційно стресових ситуаціях потрібно вижити. У світському житті, особливо під час війни на виживання проти РФ, стресу теж не бракує. Тож ці вміння точно знадобляться.
Самореалізація
«Я зрозумів, що більше не можу виконувати роботу, в якій став професіоналом і яку досі люблю», — каже капітан Петро Т., який до повномасштабного вторгнення повністю вигорів у своїй цивільній сфері діяльності. Він не знав, що йому робити далі.
Армія стала для нього новим стартом. У ЗСУ він поступово знайшов колектив із гарною взаємодією. Тут йому стали в пригоді цивільні навички. Вміння скрупульозно оформлювати документи, добрі аналітичні здібності, вміння орієнтуватися на місцевості й на мапах прислужилися в штабній роботі.
Право вирішувати майбутнє країни
Ще вчора ми були цивільними, а сьогодні вже багато змінили на краще в армії: соціальне забезпечення, зменшення бюрократії, покращення комунікації та належне ставлення до бійців. Якщо змінили в армії, зможемо змінити і в країні. Я в цьому переконаний.
Ветерани відкрито можуть добиватися кращого життя для себе та України, не остерігаючись запитання від критиків: «Що ти робив під час війни? Що ти зробив для країни?». А широкі соціальні зв’язки, набуті в армії, цьому лише сприятимуть.
Після служби в Силах оборони України можна стати в новий стрій — долучитися до активних людей, які мають визнані заслуги перед суспільством, можуть заручитися підтримкою та змінювати життя в країні на краще.
«Я тут, бо це правильно»
«Бути в армії під час війни — це гідно, почесно і чи не єдиний спосіб примиритися зі своєю совістю, яка так чи інакше промовляє в кожному, — підсумовує лейтенант К. — Я тут, бо це правильно. І так, мені це подобається: відчуття побратимства, відчуття причетності, ця небезпечна і водночас трохи розбишацька атмосфера, цей екзистенційний момент істини, коли людина є справжньою. Гівна теж вистачає, але воно висохне й відвалиться, а справжнє залишиться з тобою назавжди».
Якщо ви хочете поділитися своїми думками, чому вам до вподоби служити в армії, пишіть на редакційну пошту [email protected]. У темі листа вказуйте «подобається служити».
Поширити:
Джерело: kp.ua