Фото: https://www.facebook.com/olexbondarenko
Приблизно 80% складів холодової логістики на Київщині було зруйновано за останні шість місяців. Оптимістичний прогноз передбачає прискорену децентралізацію логістичних процесів, що призведе до зростання цін на 10-15% протягом наступних трьох місяців, як зазначив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна".
"За минулі півроку було знищено понад 650 тисяч квадратних метрів логістичних центрів у Київській області. Цілеспрямовані удари припали по складах з продуктами, що потребують охолодження, приблизно третина з них – 650 тисяч кв. м – це саме холодильні склади торгових мереж (Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, "Аврора" тощо). Фактично, близько 80% холодних логістичних складів було втрачено", – підкреслив він.
З цієї причини, за словами експерта, можливі тимчасові труднощі з постачанням категорій товарів, що потребують дотримання температурного режиму.
Експерт окреслив два ймовірні сценарії розвитку подій: нейтрально-оптимістичний та песимістичний. Перший передбачає швидке перенесення логістичних операцій та зростання вартості цих товарів у мережах на 10-15%.
"За нейтральним сценарієм, виробники та ритейлери не будуть з’ясовувати, хто несе відповідальність за збитки від знищеного майна (стандартна практика передбачає, що запаси на складах належать ритейлеру, але наразі точаться дискусії щодо перекладання частини втрат на виробника – зауваження ІФ-У), а об’єднають свої зусилля для розробки моделі децентралізованої логістики. Хоча це дуже витратний шлях, і немає гарантії, що вдасться його реалізувати за два-три місяці", – пояснив він.
Ця модель на початковому етапі передбачає перерозподіл залишків продукції з сусідніх регіонів до великих міст, логістика яких постраждала. Однак, це не лише дорожче, але й неможливо для певних видів товарів (наприклад, мінеральної води або овочів).
Експерт повідомив, що наразі тривають переговори між виробниками та рітейлерами. Зокрема, торгові мережі пропонують виробникам організовувати доставку безпосередньо до всіх магазинів мережі, а не до 6-8 розподільчих центрів. При цьому вони не бажають погоджуватися на підвищення цін через збільшення витрат на логістику.
"Ціни все одно доведеться підвищувати, оскільки, витрачаючи додаткові 10-15% на логістику, що впливає на собівартість товару, виробники без корекції цін не зможуть підтримувати операційну прибутковість. А при відсутності операційної прибутковості вони будуть змушені припиняти відвантаження товарів, що призведе до загального дефіциту як продуктів харчування, так і інших товарів широкого вжитку", – зазначив Бондаренко.
Другий варіант розвитку подій – песимістичний, коли переговори між рітейлерами та виробниками затягнуться, що може спричинити реальний дефіцит на полицях магазинів.
За словами експерта, виробники, замість того, щоб брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, шукатимуть інші шляхи реалізації продукції, зокрема експортні угоди. Це стає ще більш актуальним з урахуванням практики відтермінування платежів на 60-90 днів, яку застосовують великі торгові мережі.
"У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими логістичними правилами. Проблема полягає не лише в комерційних аспектах, а й у можливості доставляти товар безпосередньо до пунктів призначення. За таких умов, при продовженні активних атак на логістичні склади та виробничі потужності, у жовтні-листопаді ймовірний стабільний дефіцит товарів на полицях магазинів", – констатував він.
Імпортери не будуть ризикувати, зберігаючи великі обсяги товарів в Україні, і сконцентрують залишки на своїх складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти консервації своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають фінансові ресурси для відновлення після атак та можливості залучення кваліфікованої робочої сили.
"На жаль, українські підприємці часто не мають значних фінансових ресурсів. А з проєктним фінансуванням та коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу зараз виникають серйозні проблеми. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. На мою думку, за таких систематичних, потужних, постійних і досить прицільних атак, коли повністю знищується склад або виробництво, запас міцності українських бізнесменів залишився на шість, максимум 12 місяців роботи в нинішньому режимі", – наголосив він.
При цьому, за його словами, далі вибір у виробників буде полягати між відновленням існуючих потужностей або створенням нового виробництва у сусідніх країнах, таких як Словаччина, Румунія чи Польща, з подальшим імпортом продукції.
"Я вже бачу тенденцію, коли власники бізнесів, чиї логістичні або промислові активи були знищені, розмірковують: «Ось зараз ще раз відновимо, вкладемо ще 5 мільйонів євро, а яка гарантія, що через півроку знову не буде влучання». Краще ці кошти спрямувати на будівництво меншого заводу, але вже на території ЄС. І це дуже невигідний для нас тренд з економічної точки зору, адже це призводить до втрати робочих місць і податкових надходжень до місцевих бюджетів України, а також до подальшого відтоку економічно активного населення з країни", – зазначив Бондаренко.
На його переконання, для зменшення ймовірності песимістичного сценарію держава повинна запропонувати бізнесу програми підтримки.
"Необхідний доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників та будівельників, які будуть займатися відновленням. Адже сьогодні більшість виробників і девелоперів логістичної нерухомості, а також власників логістичних активів, фактично залишені сам на сам зі своїми проблемами", – констатував він.