Якими реформами Україна «платитиме» за новий кредит МВФ 27.02.2026 16:25 Укрінформ Серед непопулярних вимог нового Меморандуму – податкові зміни та зростання комунальних тарифів
Україна невдовзі отримає близько $1,5 мільярда як перший платіж у рамках нової 48-місячної Програми розширеного фінансування EFF від Міжнародного валютного фонду. Сукупний обсяг затвердженого Радою директорів Фонду фінансування – майже $8,1 мільярда. Окрім безпосередньо самої позики, угоди з МВФ важливі і як сигнал для взаємодії України з іншими іноземними кредиторами та донорами. А також – це поштовх для внутрішньої реорганізації, тому що скільки б ми не критикували Фонд за «несвоєчасні та надмірні» як на час війни умови, йдеться про зміни (нерідко складні й майже завжди непопулярні), котрі необхідні самій державі.
ДАМОКЛІВ МЕЧ ФІСКАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
Якихось надзвичайних і зовсім нових вимог до України в новому Меморандумі не існує. По суті про все ми так чи інакше чули заздалегідь – зокрема, під час підготовки та схвалення програми на рівні фахівців. Дещо навіть активно обговорювали після того, як відомості про майбутні обов’язки України потрапляла до мас-медіа.
Певні критерії перейшли до нового Меморандуму з попередньої 4-річної програми розширеного фінансування EFF, яка, за первинним планом, повинна була діяти до весни 2027-го. Інша частина – це положення, статус яких у процесі переговорів на прохання української сторони трансформували із «prior actions» (попередніх умов для підписання програми) на нові структурні маяки з чіткими строками виконання. І власне ці зобов’язання – найбільш болючі для нас та найбільш суперечливі. Адже мова йде про те, що зачепить гаманці мільйонів українців, – системи оподаткування. Та ще й в умовах невизначеності: невідомо як і коли завершиться війна.
Незважаючи на наші намагання «включити задню» і відкласти прийняття рішень про відміну пільг для митного оформлення невеликих поштових відправлень і анулювання пільг зі сплати деякими ФОПами ПДВ на післявоєнний період, уникнути структурного маяка, котрий передбачає внесення цих та інших фіскальних змін, не вийшло. Реальне полегшення – це поступове збільшення ліміту, після досягнення якого «спрощенці» будуть зобов’язані вносити ПДВ, з 1 мільйона до 4 мільйонів гривень. Від України очікують схвалення необхідних податкових змін, згідно з якими вже з 1 січня наступного року запровадять обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, якщо їхній оборот перевищує цей річний поріг.
Не зникла й вимога щодо обкладання податком доходів, отриманих від діяльності цифрових платформ.
І те, що стосується абсолютно усіх українців: пропонується законодавчо зафіксувати положення про те, що підвищений воєнний збір у 5% – це назавжди, а не до завершення війни, як зазначено чинним законодавством.
При цьому якраз схвалення фіскальних змін – один із критеріїв, терміни виконання яких «підтискають». Це треба зробити до кінця березня.
До того ж часу потрібно призначити і нового очільника Державної митної служби, обраного на конкурсних засадах.
Ще раніше, вже до кінця лютого, Україна повинна затвердити рекомендації для врегулювання процесу призначення членів наглядових рад державних компаній. На кону – питання, очевидно, мало цікаве широкому загалу, для якого важливий результат: зміна структури номінаційного комітету з призначення членів наглядових рад та посилення вимог до дотримання правил конфіденційності, процедури проведення інтерв’ю, щорічного оцінювання ефективності роботи наглядових рад.
Проте навіть якщо ухвалити необхідне рішення за п’ятницю та найближчі вихідні не вдасться, за незначне недотримання термінів виконання цього маяка, про покарання України «доларом» (перенесенням виплат наступних траншів при планових переглядах програми), ймовірно, не буде йтися. Адже таке рішення затверджується урядовою постановою, проблем із чим, зазвичай, немає.
На відміну від фіскальних змін, приймати які (з подання Кабміну) повинна Верховна рада. А у парламенті, як бачимо, останнім часом складно назбирати голоси навіть на підтримку нешкідливих ратифікаційних документів, не кажучи вже про такі резонансні та апріорі непопулярні законопроєкти.
Це ж стосується і оновлення трудового законодавства – вимоги, яка теж стала структурним маяком після перенесення із розділу «prior actions». Хоча тут проблем, здається, буде точно менше, ніж з оподаткуванням. За цим напрямком від України очікують підготовки законопроєкту про зміну визначення поняття «зайнятість» у Трудовому кодексі, посилення контролю за дотриманням відповідних норм Держслужбою праці, застосування нових правил зайнятості, що зменшить приховану зайнятість та уникнення сплати податків на доходи фізичних осіб.
Ще одна вимога стосується як Трудового, так і Податкового кодексів. Йдеться про виключення деяких видів діяльності з високим ризиком приховування трудових відносин (наприклад, ІТ-послуги, консультаційні послуги з бухгалтерського обліку та аудиту, маркетингу, інженерії та права) з другої групи спрощеного оподаткування. Натомість для третьої групи платників податків, які займаються цими видами діяльності, доведеться запровадити підвищені диференційовані ставки.
І це ще далеко не всі фіскальні зміни, на яких наполягає МВФ. З менш резонансного, але точно необхідного Україні для полегшення міжнародної торгівлі, – внесення до Податкового кодексу правки, якою приведуть правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку, а також імплементація статті 4 ATAD ЄС (так званого правила щодо оподаткування приросту капіталу при виведенні активів). Відповідний законодавчий акт треба внести до парламенту до кінця червня. І проблем із цим, здається, не буде. Адже Міністерство фінансів вже підготувало свій варіант законодавчого акта і якраз напередодні рішення Ради виконавчих директорів МВФ про схвалення програми для України винесло його на публічне обговорення.
Поміж технічних завдань – підготовка до кінця грудня проєкту централізованого сховища даних для Податкової та Митної адміністрацій.