Нові ворожі напади: як український бізнес пристосовується та які наступні кроки

Владислав Головін
редактор-консультант Delo.ua
Ярослава Тюпка

кореспондент

Російський обстріл знищив два логістичних комплекси "Епіцентру" / "Епіцентр"

Російські сили знову почали цілитися в економічну основу України — найбільші національні компанії. Лише в ніч на 5 серпня було знищено або пошкоджено одразу кілька об’єктів Rozetka, “Епіцентру”, Novus, “Сільпо” та багатьох інших. Раніше ворог систематично атакував склади найбільшої логістичної компанії України “Нова пошта”. “Ми вступаємо в нову фазу війни — взаємного знищення економік”, — зазначає співвласник цієї логістичної компанії Володимир Поперешнюк.

В умовах, коли союзники фактично залишають нас без захисту від балістичних ракет, український бізнес змушений пристосовуватися до нової хвилі атак. Що роблять підприємці? Редакція Delo.ua зібрала приклади того, як компанії реорганізовують свою діяльність у відповідь на збільшення російських ударів.

Нова серія атак ставить під загрозу можливості великої кількості компаній. “Станом на кінець червня складський ринок зазнав втрат обсягом 1 000 000 кв. метрів з початку повномасштабного вторгнення”, — повідомив директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко в коментарі LIGA.net. Ця цифра перевищує 50% усіх складських приміщень столиці.

“Епіцентр” повністю втратив завод із виробництва керамічної плитки Epicentr Ceramic Corporation. “Виробництво буде перенесене на два підприємства компанії, розташовані за кордоном”, — заявила компанія “Епіцентр”.

У Comfy детально описали, як вони адаптували свою логістику: “Ми максимально скоротили присутність товарів на розподільчому центрі, і зараз він переважно функціонує в режимі крос-докінгу — приймаючи та негайно відправляючи товар до магазинів мережі без його зберігання в приміщеннях розподільчого центру”.

Rozetka повідомила, що після останніх ударів вони перебудовують логістичні процеси: “Це вже третя атака на інфраструктуру компанії за останній тиждень. Команда вже працює над усуненням наслідків та реорганізацією логістичних процесів”.

Тим часом “Укрзалізниця” розглядає альтернативні маршрути для перевезення вантажів. “Компанія вже веде переговори з сусідніми країнами щодо розширення транзитних коридорів. Частина агропродукції перенаправляється до дунайських портів, румунської Констанци, а також через кордони зі Словаччиною та Угорщиною”, — заявив в інтерв’ю Bloomberg голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.

Що робити далі?

Компанії вже переміщують свої активи за кордон і уникають тривалого зберігання товарів у великих логістичних вузлах. Щоб захиститися від нових атак окупантів, наразі існують три основні стратегії — децентралізація логістичних центрів, диверсифікація товарних запасів та мобільність логістики, на думку директора консалтингової компанії UTG Євгенії Локтіонової.

“Децентралізація логістичних центрів: заміна одного великого автоматизованого розподільчого центру на десяток менших складів у різних районах чи областях. Диверсифікація запасів: розподіл партій ідентичного товару по різних майданчиках, щоб уникнути повного знищення асортименту в разі влучання. Мобільність логістики: налаштування швидкого перерозподілу замовлень на резервні пункти та альтернативні маршрути доставки за лічені години”, — пояснює вона.

Це те, що може зробити сам бізнес. Але що може зробити уряд? Наприклад, допомогти зі страхуванням. “Я б запровадив обов’язкове страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, субсидоване за рахунок міжнародних партнерів (наприклад, ЄС) на, умовно, 50-70%”, — наголошує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Проте уряд може зробити значно більше для підтримки бізнесу. “Для виживання української економіки потрібні дерегуляція, зокрема, спрощення міжнародної логістики, отримання дозволів на будівництво та підключення до мереж, податкові канікули для кожного, чиє майно було знищене ворогом, та створення вільних економічних зон на прифронтових територіях”, — заявив Поперешнюк з “Нової пошти”.

Підтримка від уряду

Кабінет Міністрів вже доручив АРМА та Фонду державного майна передати постраждалому бізнесу нові приміщення для складів. Крім того, підприємцям, які втратили активи, можуть бути надані нові кредити. Для них також розробляються рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Ще одним видом підтримки бізнесу є страхування ризиків: триває підготовка ефективних механізмів страхування воєнних ризиків із розрахунком на допомогу від міжнародних партнерів.

Джерело