Фото: superagronom.com
Керівник «ВВІ-Агро» Андрій Чичета поділився досвідом застосування методики no-till та розповів про економію пального та насіння в матеріалі на Latifundist.com.
За традиційної методики трактор потужністю 340 к. с. напрацьовував у «ВВІ-Агро» приблизно 2 тис. мотогодин щорічно. Після впровадження no-till цей показник зменшився до 500–600 мотогодин.
Зменшене навантаження означає сповільнене зношування обладнання, скорочення потреби в ремонті та подовження терміну експлуатації.
«Якщо я придбаю навіть вживаний трактор із напрацюванням 5 тис. мотогодин, мені його вистачить на 10–15 років до капітального ремонту. Зараз трактори функціонують із завантаженням 50–60%, тоді як за класичної методики воно зазвичай сягає 85–90%», — зазначає Андрій Чичета.
Скоротилися також амортизаційні витрати. Після зміни методики підприємство позбулося плугів, дискових борон та іншого обладнання, яке більше не використовується.
Загальні витрати пального у «ВВІ-Агро» наразі становлять близько 40–45 л/га. Цей показник охоплює не лише пальне для польової техніки, але й витрати на транспортування насіння та добрив, перевезення зерна, службові автомобілі агронома, інженера та директора, а також роботу генераторів.
Навіть враховуючи всі ці операції, підприємство, за словами Андрія Чичети, використовує щонайменше вдвічі менше пального, ніж за традиційної методики.
Трактори за методики no-till працюють із завантаженням 50–60%
Через посушливі умови півдня господарство давно використовує знижені норми висіву. Наприклад, пшеницю сіють із розрахунку приблизно 1 млн життєздатних насінин на гектар. Для порівняння, у багатьох господарствах норма становить 4–5 млн насінин.
Читати: Соняшник-2024: недобір урожаю через посуху, але технології все одно дають перевагу
Водночас низькі норми висіву Андрій Чичета пов’язує не лише з no-till, а й із кліматичними умовами регіону та оптимізацією всієї методики.
Як приклад потенційної економії він наводить розрахунок, який робив для іншого підприємства з 6 тис. га зернових.
«Якщо хоча б на 150 кг зменшити норму висіву на гектар, це майже тисяча тонн насіння. За ціни близько $500 за тонну — пів мільйона доларів економії на рік лише на насінні», — говорить Андрій Чичета.
Менша норма висіву також зменшує обсяги насіння, яке необхідно транспортувати та завантажувати в сівалку. Завдяки цьому техніка працює довше без зупинок, а ефективність посівної кампанії зростає.
Також зменшення витрат доволі відчутно спостерігається за статтями витрат на засоби захисту рослин та добрива.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com