Тільки й чуєш: черемха зацвітає до холодів, а горобина – до тепла. Чи так це і на чому ґрунтуються такі переконання? Давайте постараємося разом розібратися.
Травень – особливий місяць у нашому календарі, місяць проміжний, на стику весни та літа, про це і прислів'я каже: «Май зиму проводжає – літо зустрічає». Погода ще встоятись не може, хвилі холодного арктичного повітря набігають на територію країни, потім відступають і знову набігають. Метеорологи називають це явище зворотними холодами. Мені подобається таке визначення, адже справді зворотні – приходять і йдуть, щоб знову прийти і зовсім піти, немов хвиля від корабля, що пройшов, на річковий берег набігає.
Про травень існує багато прислів'їв і приказок: травневий мороз не видавить сліз, травень холодний – рік хлібородний. Або таких, що взаємно виключають: «травень – під кущиком рай» і «травень – коню сіна дай, а сам на грубку лізь». Я завжди до народної мудрості прислухаюся і вже давно помітив, що на багато прислів'їв є інші з протилежним значенням, і найкращим прикладом є наведена вище.
Народ мінливість травневої погоди відзначив, зіставив із цвітінням красивих і дуже популярних дерев, вийшло дуже чудово. “Черемухові” холоди змінюються “горобиновим” теплом, щоб знову почалися холоди, цього разу останні – “дубові”.
Почнемо з «черемхових» холодів. Справді, чому так відбувається – коли черемха цвіте, буває похолодання? Версій цьому і суворо наукових і за вуха притягнутих – маса. Розглянемо деякі, що найчастіше зустрічаються, тому й здаються більш і менш достовірними.
«Коли черемха цвіте, завжди холод живе» – основна народна мудрість, що характеризує травневу погоду. Метеорологи пояснюють це явище близьким сусідством із великим природним холодильником – Арктикою. Взимку там полярна ніч, все сковується морозом, повітря там теж вихолоджується. І ось, коли у нас він починає прогріватися, холодне і важке арктичне повітря перетікає у південні краї. Високих гір на його шляху немає, от і розтікається.
Відразу виникає законне питання: чому це відбувається якимись ривками, а чи не постійно? Відповідь дуже логічна. Виявляється, йому перешкоджає завіса, яку створюють теплі вітри, що дмуть з Атлантики, і ця завіса дуже потужна, висота її досягає дев'яти кілометрів. Але чому тоді «черемхові» холоди виникають із помітною сталістю? Тому що антарктичні вітри не постійні, іноді вони затихають, ось цим користується арктичний холод.
Але головне питання залишається: як таке похолодання пов'язане із цвітінням черемхи?
Одна з вельми спірних, але дуже симпатичних версій пояснює це магічним впливом чарівного аромату білосніжних квітів на арктичний холод: приваблює він його, розумієте, тому трапляються похолодання саме в момент цвітіння черемхи. Красиво, чи не так?
Існує і таке пояснення: молоде листя, що тільки що з'явилося, активно викидає в атмосферу велику кількість кисню, внаслідок чого знижується відносна кількість вуглекислого газу, що викликає так званий «парниковий» ефект, от і знижується температура повітря. Начебто логічно, але, на мою думку, малоймовірно.
Далі цвітіння черемхи порівнюють із кипінням, так багато цих білих квіточок, от нібито білий колір відбиває сонячні промені і не дає їм прогрівати повітря. А тут ще й рясна листя не допускає сонячних променів до землі, отже, знову тепла не вистачатиме. Ну, це вже, напевно, повна нісенітниця, але така наукова версія теж існує.
І ось таких, а найчастіше і зовсім суперечать здоровому глузду версій накопичилося чимало.
Мені ж здається найбільш достовірною думка ботаніків – кому як не їм розбиратися в цьому питанні? Отже, для цвітіння та утворення зав'язі черемсі необхідна прохолода, квіткові бруньки вона зав'язує в теплі, а потім терпляче чекає, коли арктичний холод прорветься до нас, ось тут вона відразу і зацвітає. Саме цвітіння починається в досить великому часовому інтервалі – іноді в перших числах, а іноді і в середині травня це відбувається, так що, схоже, справді чекає вона на похолодання. Буває, правда, що й не чекає черемха, розквітає в теплі дні, але тоді й урожай її ягід невеликий, що, можливо, викликається будь-якими шкідниками, які бажають солодкого черемхового нектару. Якщо черемха цвіте в прохолоді, то шкідників набагато менше.
Так що не має рації народ, що «колір черемхи холоду приносить», треба навпаки говорити: «холоду викликають черемхи цвітіння». А ось коли вона відцвітає, кажуть, що «сипле черемха снігом», усеяючи все довкола білими пелюстками.
До кінця цвітіння черемхи настає різке потепління – «горобинне», адже в цей час сонце починає прогрівати землю, і саме в цю пору розквітає російська улюблениця – горобина. Причина – та ж, що описана вище, тільки горобині, навпаки, потрібна тепла погода, так як комахи, що запилюють її, активніше розмножуються в теплі. Зацвіла горобина – сильних холодів вже не повинно бути, ось народна мудрість і рекомендує: «Почала горобина цвісти, настав час висаджувати помідори та огірки». Про цвітіння горобини народ теж чимало приказок склав, наприклад, «великий урожай горобини – до мокрої осені та морозів узимку».
Варто тільки горобині відцвісти і зав'язі зміцніти – набігає на нас чергова хвиля прохолоди, отже, зацвітає могутній дуб, він розпускається останнім. А причини ті самі: для дубів важливо, щоб настало незначне похолодання, влучно прозване народом «дубовими» холодами. Взагалі-то, дуб боїться холодів, тому і рух соку в нього починається пізніше, ніж у інших рослин, а ось для збереження суцвіть потрібно невелике похолодання.
«Я не вірю в довгострокові прогнози погоди, у цьому плані я більше довіряю народним прикметам», – цю фразу я запозичив у професора Бєляєва, популярного коментатора прогнозу погоди на нашому телебаченні, і під ним підписуюсь. А відповідь на запитання в заголовку, поза всяким сумнівом, є позитивною.