Глобальний борг перевищує 235% світового ВВП / Depositphotos
Глобальний борг у 2025 році залишається стабільним, але все ще на підвищеному рівні – понад 235% світового валового внутрішнього продукту.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на дані, опубліковані Міжнародним валютним фондом.
Незважаючи на незначні зміни в структурі зобов'язань, тенденції в державному та приватному секторах розійшлися. Хоча приватний борг скоротився, державні запозичення продовжували зростати, компенсуючи зниження кредитування домогосподарств та бізнесу.
Приватний борг впав до рівня нижче 143% світового ВВП, що є найнижчим рівнем з 2015 року, що зумовлено скороченням боргу домогосподарств та незначними змінами у зобов'язаннях нефінансових корпорацій. Водночас державний борг зріс майже до 93% ВВП.
У доларовому еквіваленті загальний борг становив близько 251 трильйонів доларів. З цієї суми державний сектор накопичив майже 99,2 трильйонів доларів, тоді як приватний сектор скоротив свої зобов'язання до 151,8 трильйонів доларів.
Середні світові показники приховують значні відмінності між країнами та групами економік. Сполучені Штати та Китай залишаються ключовими гравцями у формуванні динаміки світового боргу. У Сполучених Штатах державний борг зріс до 121% ВВП минулого року зі 119%, тоді як приватний борг знизився на 4,5 процентних пункти до 143%. У Китаї ситуація була протилежною: державні запозичення зросли до 88% ВВП, тоді як приватний борг зріс на шість процентних пунктів до 206% ВВП. В інших розвинених країнах картина неоднозначна.
Так, у Франції та Великій Британії державний борг продовжував зростати, тоді як у Японії, Греції та Португалії він зменшився, що загалом дозволило знизити середній показник для розвинених економік більш ніж на 2,5 процентних пункти – до 110% ВВП. Серед країн, що розвиваються, за винятком Китаю, середній рівень державного боргу знизився до менш ніж 56%.
Приватне кредитування у світі також розвивалося нерівномірно. Воно значно скоротилося у Сполучених Штатах, тоді як у Китаї зросло завдяки активному кредитуванню нефінансових корпорацій, незважаючи на кризу в секторі нерухомості. Картина на ринках, що розвиваються, також була неоднозначною. У Бразилії, Індії та Мексиці приватний борг зріс, частково через збільшення кількості корпоративних угод та покращення короткострокових економічних перспектив. Натомість у Чилі, Колумбії та Таїланді він зменшився через слабші прогнози зростання.
Причини зростання боргу
Основними причинами зростання державного боргу є постійно високий дефіцит бюджету, який в середньому становить близько 5% ВВП. Він залишається наслідком заходів, пов'язаних з пандемією Covid-19, включаючи соціальні виплати та субсидії, а також зростання витрат на обслуговування боргу.
У приватному секторі скорочення боргового навантаження в багатьох країнах відбувається на тлі слабких перспектив економічного зростання, високих кредитних ставок та ефекту витіснення, коли активні державні запозичення ускладнюють доступ бізнесу до фінансування.
У Китаї зростання приватного боргу значною мірою було зумовлене нефінансовими корпораціями, що було зумовлено значною пропозицією кредитування, особливо у стратегічних секторах. У країнах з низьким рівнем доходу динаміка боргу визначається додатковими факторами, такими як нерозвинені фінансові ринки, обмежена ліквідність та взаємозалежність між суверенними та приватними позиками.
МВФ наголошує, що уряди повинні розробити надійні середньострокові стратегії поступового скорочення державного боргу, щоб уникнути тиску на приватний сектор та запобігти витісненню інвестицій. Водночас, створення сприятливих умов для економічного зростання та зменшення невизначеності може сприяти зменшенню державних зобов'язань та стимулювати розвиток приватних інвестицій.
Додамо, що у першому півріччі 2025 року витрати на погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в Україні досягли 510,9 млрд гривень, що на чверть більше, ніж минулого року. Кожна шоста гривня доходів бюджету пішла саме на ці цілі.
