Сурогатне материнство часто оповите міфами та страхами, спричиненими незнанням. Чи законне воно в Україні? Чи може сурогатна мама стати юридичною матір’ю дитини? Які права та обов’язки мають допоміжна мама і біобатьки? Розбираємося у матеріалі, створеному за підтримки Міжнародної агенції сурогатного материнства та донорства яйцеклітин Gestlife.
Хоча у юридичних документах використовується термін «сурогатне материнство», експерти радять вживати «замінне» або «допоміжне материнство» — це звучить м’якше.
Замінне материнство — це один із методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Воно допомагає подружнім парам, які не можуть зачати дитину традиційно або мають протипоказання до виношування дитини дружиною.
Що таке допоміжне материнство з юридичної точки зору
В Україні немає окремого закону про сурогатне материнство. Тому процес регулюється сукупністю нормативних актів та договором між учасниками програми.
Стаття 281 Цивільного кодексу України дозволяє повнолітнім жінкам або чоловікам за медичними показаннями (безпліддя) проходити лікувальні програми ДРТ відповідно до встановленого порядку та умов. Це включає маніпуляції з репродуктивними клітинами, запліднення та розвиток ембріонів до перенесення в матку.
Порядок застосування ДРТ, зокрема методу допоміжного материнства, визначає Наказ МОЗ України від 9 вересня 2013 року №787. Це основний підзаконний акт, що регулює медичні аспекти.
Одним із показань до допоміжного материнства є нездатність пари народити самостійно (відсутність матки, тяжкі соматичні захворювання, понад 4 невдалі спроби ДРТ тощо). Це спростовує міф про те, що послугою можуть скористатися ті, хто просто не хоче виношувати дитину.
Наказ МОЗ №787 також визначає критерії для допоміжної мами: це має бути «повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері та відсутності протипоказань».
Наказ містить чіткий перелік обстежень для жінок, які хочуть стати допоміжними мамами, та алгоритм здійснення ДРТ методом сурогатного материнства.
Хто є законними батьками дитини
Українське законодавство дозволяє ДРТ. Сімейний кодекс прямо визначає батьківство дитини, народженої за допомогою допоміжної матері.
Згідно зі статтею 123 Сімейного кодексу, якщо ембріон, зачатий подружжям, переноситься в організм іншої жінки, батьками дитини є подружжя.
Таким чином, сам факт вагітності та пологів не робить сурогатну матір юридичною матір’ю дитини.
Українська судова практика підтверджує, що сурогатна мати не набуває батьківських прав. Зокрема, рішення Холодногірського районного суду Харкова від 1 грудня 2023 року прямо вказало, що сурогатна мати не може відмовитися передати дитину генетичним батькам.
Важливо, що «сурогатна мати не повинна мати безпосередній генетичний зв’язок з дитиною», аби уникнути конфліктів у визначенні батьківства. Це спростовує міф про те, що допоміжна мама є біологічною матір’ю.
Однак, для державної реєстрації народження необхідні відповідні документи, зокрема, нотаріально засвідчена письмова згода жінки, яка народила дитину, на запис подружжя батьками. Тому важливо належним чином оформити всі документи.
У 2026 році суд розглядав справу, де через проблеми з документами та відсутність одного з біобатьків виникли труднощі з державною реєстрацією народження. Суд встановлював юридично значущі обставини для забезпечення реєстрації.
Які права та обов’язки мають майбутні батьки й допоміжна мама
Лише частина відносин між батьками та допоміжною мамою регулюється медичним законодавством і Сімейним кодексом.
Наказ МОЗ №787 перелічує необхідні документи: від сурогатної матері – заява, паспорт, документи про сімейний стан, свідоцтво про народження її дитини та, якщо перебуває у шлюбі, згода чоловіка. Від подружжя – заяви про застосування ДРТ, паспорт, свідоцтво про шлюб та нотаріально засвідчена копія спільного договору з сурогатною матір’ю.
Значна частина практичних питань регулюється договорами між учасниками програми та залученими сторонами.
Зазвичай договір охоплює медичні процедури, організаційні питання, витрати, компенсації, порядок взаємодії під час вагітності, дії після народження дитини та інші домовленості. Усім сторонам важливо детально ознайомитись з умовами.
Як оформлюється юридична сторона програми
Для юридично правильного оформлення програми народження дитини за допомогою сурогатного материнства необхідні:
Медичні покази
ДРТ – це лікувальні програми, що регулюються порядком МОЗ. Процедура починається не з бажання, а з дотримання встановлених вимог.
Перевірка документів
Наказ МОЗ №787 визначає перелік документів для сурогатної матері та майбутніх батьків, включаючи документи, що посвідчують особу, про сімейний стан, медичні та інші.
Підписання договору
Порядок МОЗ передбачає письмовий спільний договір між допоміжною матір’ю та подружжям, а також його нотаріально засвідчену копію. Українське законодавство не встановлює чіткий вигляд договору, тому важливо уважно ознайомитися з текстом.
Медична програма і вагітність
Після виконання документальних і медичних умов відбувається процедура перенесення ембріона та ведення вагітності згідно з медичними протоколами.
Народження дитини
Після пологів оформлюються документи, що підтверджують факт народження, та документи для державної реєстрації.
Державна реєстрація народження
Застосовуються Правила державної реєстрації актів цивільного стану. Для випадку перенесення ембріона допоміжній матері передбачена спеціальна процедура, яка вимагає нотаріально засвідчену згоду жінки, яка народила дитину, на запис подружжя батьками.
Найпоширеніші міфи щодо допоміжного материнства
Міф №1: «Сурогатне материнство в Україні незаконне»
Насправді законодавство прямо дозволяє ДРТ, а стаття 123 Сімейного кодексу визначає батьківство подружжя у випадку перенесення їхнього ембріона.
Міф №2: «Ця сфера повністю не врегульована законом»
Норми Сімейного та Цивільного кодексів, Наказ МОЗ №787 та Правила державної реєстрації актів цивільного стану детально регулюють сурогатне материнство.
Міф №3: «Допоміжною матір’ю може стати будь-хто»
Допоміжне материнство доступне не всім жінкам. “Жінка може підходити медично, але не бути готовою психологічно. Саме тому, окрім юристів і лікарів, завжди є психолог. Якщо психолог каже «ні», це остаточне рішення. Жінка має усвідомлювати, що вона робить і для чого”, – розповідає Андрій Римар, директор із правових та операційних питань Gestlife.
Gestlife забезпечує комплексний супровід програм допоміжного материнства: від консультації та юридичного оформлення до координації всіх етапів. Агенція працює виключно в межах чинного законодавства.
Міф №4: «Жінка, яка народила дитину, автоматично є її юридичною матір’ю»
За звичайних обставин материнство пов’язане з фактом народження. Однак для ДРТ діє спеціальне правило: батьками дитини визнається подружжя, чий ембріон було перенесено.
Міф №5: «Сурогатна мама після пологів може передумати і забрати дитину»
За статтею 123 Сімейного кодексу, допоміжна мама не набуває батьківських прав. Це підтверджується і судовою практикою. Проблеми з документами чи договором можуть призвести до судових спорів.
Міф №6: «Достатньо просто домовитися усно»
Ні, Наказ МОЗ №787 вимагає письмовий договір між сторонами та його нотаріально засвідчену копію.
Міф №7: «Договір покриває абсолютно все»
Договір є важливим, але не може стояти вище закону чи суду. Ним неможливо скасувати права людини, вимоги законодавства чи права дитини.
Юридичний документ має фіксувати домовленості, відповідати законодавству та враховувати реальні сценарії, що можуть виникнути під час вагітності, пологів і реєстрації дитини.
Навіщо потрібен професійний супровід агенції
Професійний супровід агенції в програмах ДРТ – це організаційна та медична координація всіх етапів між майбутніми батьками, допоміжною мамою та медичною командою. Агенція виступає центром узгодження процесів, контролює дотримання протоколів, організовує взаємодію та допомагає уникнути непорозумінь.
Професійний супровід забезпечує гармонійну організацію процесів, дотримання прав допоміжної матері та біобатьків у юридичних, медичних і психологічних аспектах.
«Після початку повномасштабного вторгнення було прийнято Резолюцію Європейського парламенту від 5 травня 2022 року, яка говорить про те, що сурогатне материнство може наражати жінок у світі на експлуатацію, особливо тих, хто є біднішими та перебуває у вразливому становищі. Там зокрема передбачається відкликання згоди жінки.
Я згоден із цим пунктом. На етапі вступу у програму є добровільне інформування і згода жінки, але є право і відкликати згоду, якщо вона, можливо, передумає — до етапу настання вагітності», — розповідає Андрій Римар про зміни у сфері сурогатного материнства.
До супроводу агенції зазвичай входять:
- Координація всіх етапів програми.
- Організаційний і юридичний супровід.
- Комунікація між майбутніми батьками та допоміжною мамою.
- Контроль за своєчасним оформленням медичної документації.
- Інформування сторін про етапи програми та наступні кроки.
Водночас клініка відповідальна за:
- Координацію медичного етапу програми згідно з протоколами.
- Узгодження графіків обстежень, процедур та візитів до лікарів.
- Забезпечення дотримання внутрішніх стандартів клініки та медичної безпеки.
«Усе йде на договірній основі: договір нотаріально засвідчується. У нас є переддоговір і основний договір з біобатьками. Усі процедури і зобов’язання до моменту вступу і дії програми ми укладаємо як агенція з нашою учасницею, допоміжною мамою. Ми у комплексі забезпечуємо як захист біобатьків, свій захист як агенції, так і обов’язково захист самої допоміжної матері. Ми завжди проговорюємо з учасницею до моменту її підписання договору всі пункти. Виникають запитання, сумніви – ми спілкуємося, усе проговорюємо», — розповідає Андрій Римар.
Професійний супровід агенції об’єднує організаційні, юридичні та комунікаційні процеси. Завдання агенції — забезпечити зрозумілу взаємодію між усіма учасниками програми, координувати етапи та допомогти сторонам розуміти свої права, обов’язки й подальші кроки. Тому ще до початку медичних процедур важливо зважити всі «за» і «проти», поставити всі запитання щодо медичних і юридичних аспектів та уважно ознайомитись з умовами договору.
За даними порталу: hromadske.radio