Народний депутат Сергій Кузьміних розробив законопроект про внесення змін до Закону України “Про лікарські засоби”, що нібито покликаний врегулювати вартість препаратів. Однак ініціатива, ймовірно, відстоює інтереси фармацевтичного гіганта “Дарниця”, незважаючи на діючу заборону маркетингових угод, яка вже спричинила подорожчання медикаментів.
Сергій Кузьміних, керівник підкомітету з фармацевтичних питань, підготував законопроєкт про зміни до статті 20-1 Закону “Про лікарські засоби”, номінально для запобігання зростанню цін на ліки. Проект поки не внесено до реєстру, але УНН отримав його копію зі своїх джерел.
На перший погляд, ініціатива має на меті захист інтересів пацієнтів: уряд зможе встановлювати ліміти на маркетингові витрати для стабілізації ринку. Проте детальний аналіз показує інше — під виглядом боротьби за доступні ліки, Кузьміних, імовірно, продовжує лобіювати інтереси “Дарниці”, яка отримає додаткові механізми впливу на ринок.
У пояснювальній записці Кузьміних стверджує, що маркетингові угоди є однією з основних причин подорожчання препаратів. Це твердження суперечить фактам, адже подібні договори між виробниками та аптеками заборонені з 1 березня 2025 року. Незважаючи на це, нардеп продовжує використовувати цю тезу у своїх публічних заявах та офіційних документах, ігноруючи офіційне визнання МОЗ неефективності заборони для зниження цін.
Навпаки, вартість ліків продовжує зростати. Виробники, які зобов’язалися знизити оптові ціни після заборони маркетингу, не виконали обіцянок. За оцінками, вони щомісячно отримують додатково близько 500 млн грн прибутку.
Таким чином, запропоновані зміни вигідні фармацевтичним компаніям, а не населенню. Обговорення можливого відновлення маркетингових платежів у владних колах спонукало виробників до превентивних заходів щодо їхньої заборони.
Кузьміних також звинувачує аптеки у штучному завищенні цін, стверджуючи, що вони збільшують вартість ліків утричі. Однак статистика свідчить: понад 71% кінцевої вартості формується виробниками, тоді як частка аптек становить лише близько 20%.
Нардеп також посилається на нібито підтримку заборони маркетингових платежів з боку пацієнтських організацій. Проте в пояснювальній записці відсутні конкретні назви організацій чи імена їхніх представників, що викликає сумніви у об’єктивності цих тверджень.
Законопроєкт містить тезу про покращення доступності аптек у сільській місцевості. Але ігнорується факт: саме через заборону маркетингових платежів аптеки змушені закривати малорентабельні пункти, зокрема мобільні аптеки на Харківщині та Херсонщині. Утримання одного пункту обходиться приблизно у 100 тис. грн щомісяця, тоді як доходи від продажів не компенсують витрат. Додаткові витрати включають спеціальне обладнання: холодильники, генератори, Starlink та засоби РЕБ. Вартість повноцінно обладнаного автомобіля сягає 1,45 млн грн.
Замість прозорості у ціноутворенні на рівні виробників, Кузьміних акцентує на обмеженні маркетингових механізмів у аптеках. Це викликає підозри у лобіюванні інтересів окремих компаній, а не прагненні вирішити проблему доступності ліків.
Ситуація доводить: ключовою проблемою залишається відсутність дієвих інструментів впливу на цінову політику виробників. Проте ініціатива нардепа зосереджена на другорядних аспектах, що може поглибити дисбаланс на фармацевтичному ринку.
