Удари Росії по складах з лікарськими засобами завдають значних збитків фармацевтичному ринку України, сягаючи мільярдів гривень. Однак, за словами експертів, пацієнти поки що не залишаться без необхідних ліків.
Костянтин Косяченко, завідувач кафедри організації та економіки фармації НМУ ім. О. О. Богомольця, доктор фармацевтичних наук, заслужений працівник фармації України, наголошує, що російські атаки створюють не лише проблему фізичної втрати препаратів, але й ускладнюють питання компенсації збитків між виробниками та дистриб’юторами.
«Насправді ці удари досить критичні. Не можна сказати, що вони абсолютно такі, що пацієнти зовсім залишаться без ліків, але тут же втручається фінансова складова. Коли виникає спір, хто буде компенсувати ці удари. Минулого разу восени, коли були удари по «Оптимі» і по інших, все-таки наші виробники зібралися і майже все компенсували. Але тоді йшлося про сотні мільйонів, а зараз цифри йдуть на мільярди».
Експерт вважає, що вимога до виробників компенсувати дистриб’юторам усі втрати не є цілком справедливою, адже фармацевтичні компанії також зазнали значних збитків через російські атаки на їхні склади та виробничі потужності.
«Тому насправді це дуже складна проблема. Мені здається, що не зовсім праві оптовики в тому, що треба від виробників, щоб вони компенсували. Адже виробники також свого часу понесли втрати. Були удари по складах і «Фармака», і «Косумфарми», і ще інших заводів, виробників лікарських засобів, «Асіно», ще багато. Тому тут питання з двох боків. Тут треба знаходити середнє рішення, в тому числі і за участю держави. Тому що самі виробники не витягнуть. Якщо великі виробники ще зможуть протриматись, то малі виробники просто закриються».
Косяченко також звернув увагу на залежність виробників від великих фармацевтичних дистриб’юторів, серед яких ключовими є «БДМ», «Опті», «Фармастор» та «Вента». Припинення роботи таких дистриб’юторів може призвести до проблем із доставкою препаратів до аптек, оскільки виробникам доведеться самостійно вибудовувати логістику, що забере час і може спричинити затримки.
«Якщо зараз скажуть дистриб’юторам, що ми просто перестанемо возити, то виробникам треба буде будувати власну логістику. А якщо вони будуть будувати власну логістику, відповідно, буде втрачений час, і ліки не дійдуть вчасно до пацієнтів».
Водночас експерт закликав не панікувати через можливий дефіцит ліків, оскільки значна частина препаратів, що купуються в Україні, виробляється всередині країни. Приблизно 70% лікарських засобів в упаковках – це продукція українських виробників, які продовжують працювати.
«Хочу заспокоїти, тому що, дивлячись на цифри, приблизно 70% лікарських засобів, які купують в Україні в упаковках, — це лікарські засоби українських виробників. Українські виробники не зупинилися. Якщо проблема з дистрибуцією, проблема з логістикою може бути, то лікарські засоби є».
Ризики передусім стосуються людей, які користуються імпортними препаратами, однак частину таких ліків можна замінити українськими аналогами з тією ж міжнародною непатентованою назвою. Проте, для інноваційних, особливо онкологічних, рідкісних або препаратів, що потребують постійного вживання (як-от імпортні інсуліни), така заміна не завжди можлива. У таких випадках експерт пропонує звертатися за допомогою до міжнародних організацій та донорів.
«Безумовно, під ризик потрапляють ті, хто лікарські засоби імпортного виробництва приймають. Але їх також можна замінити українськими ліками з такою самою міжнародною непатентованою назвою. Треба звернутися до лікаря чи фармацевта в аптеці — вони підкажуть, якими замінити».
«Але якщо це лікарські засоби інноваційні, особливо онкологічні, особливо від рідкісних захворювань, особливо ще препарати, які потребують постійного вживання, — ті самі імпортні інсуліни, тут є ризики. І мені здається, треба звертатися до донорів світових, до Всесвітньої організації охорони здоров’я, незважаючи на те, що їхній склад також постраждав».
Косяченко також пояснив, що система розрахунків, за якою виробники надають відстрочку платежу через дистриб’юторів для аптек, призводить до того, що першочергові фінансові втрати після знищення складу виникають саме у виробника. Тому він пропонує розпорошувати лікарські засоби, не концентруючи великі обсяги на окремих складах, як виробників, так і дистриб’юторів.
«Я би пропонував, що потрібно розпорошувати лікарські засоби, щоб вони не були в одному місці — як і на складах виробників, так і на складах великих дистриб’юторів. В них є багато складів по Україні, хай би вони розвозили швидше».
На думку експерта, аптеки також мають збільшити свої запаси препаратів, щоб мати можливість забезпечувати пацієнтів на довший термін. Він вважає, що це дозволить диверсифікувати зберігання ліків по всій країні.
«І взагалі я вважаю, що аптеки нарешті повинні перестати бути магазинами і також надати свої площі для лікарських засобів. Щоб брати замовлення не на тиждень, не на два, а хоча б на місяць. Тому що аптек дуже багато у нас в Україні, і це взагалі було б таке розпорошування по всій країні. Є механізми, просто треба всім зібратися, за участю держави прийняти рішення. Плюс держава повинна формувати, безумовно, якийсь критичний запас дефіцитних ліків».
Завдяки цифровізації фармацевтичного ринку, експерт запевняє, що можна точно встановити, які саме препарати знаходились на знищеному складі, відстежуючи їх за серіями. З розвитком 2D-кодування можливості контролю за рухом медикаментів ще більше розширяться, унеможливлюючи обман.
«Ви розумієте, у всіх вже зараз ми такі цифровізовані, що у всіх є ці бази даних. І вони не зберігаються прямо на складі, вони зберігаються чи в хмарі, чи ще десь. Тому я впевнений, що можна з’ясувати, які лікарські засоби були на цьому складі. Якщо вони згоріли, то ти їх в обіг знову не вернеш. Тому що завжди можна по серії лікарського засобу визначити, чи був він знищений, чи не був знищений».
«Ринок лікарських засобів досить цифровізований, і завжди можна практично кожну упаковку відстежити. Поки не кожну, але дуже багато чого можна відстежити. А скоро буде 2D-кодування, де кожну упаковку можна буде відстежити аж до кінцевого споживача. Так що не думаю, що тут когось хтось обмане, як то кажуть, і це вдасться. Це все можна вияснити».
На думку Косяченка, знищення фармацевтичних запасів може призвести до зростання цін, хоча здорожчання ліків зумовлене й об’єктивними факторами, такими як зростання цін на електроенергію, енергоносії та інфляція.
«Насправді мій досвід говорить про те, що здорожчання буде і так. Тому що є об’єктивні моменти здорожчання — електроенергія, енергоносії, інфляція відбувається. Лікарські засоби потихеньку завжди дорожчають. Вони дорожчають повільніше, ніж вся продукція. Але все одно ці об’єктивні чинники впливають».
Особливо це стосується імпортних препаратів, які зберігалися на складах, що відповідали європейським стандартам, як-от склад «Біокон». Відновлення поставок таких ліків, особливо тих, що потребують спеціальних умов зберігання, може потребувати часу для пошуку відповідних складів та обладнання. Проте, українські виробництва працюють, тому затримки з українськими ліками менш імовірні.
«Я говорив за те, що імпортні лікарські засоби, особливо онкологічні, особливо ті, що потребують спеціального зберігання. Тому що склад «Біокон» відповідав усім європейським вимогам. Тому там багато європейських виробників зберігали лікарські засоби, а ці лікарські засоби, багато з них потребують спеціальних умов зберігання і таке інше».
«Сьогодні треба знайти склади спеціальні, які будуть зі спеціальним обладнанням, в тому числі з холодильним обладнанням, якщо це інсуліни чи, можливо, вакцини якісь і все таке інше. Тому тут можливі якісь затримки. Не можу сказати, що по українських ліках буде дуже велика затримка, тому що наші виробництва працюють, і слава Богу, що у нас є таке потужне фармацевтичне виробництво».
Експерт порадив не створювати ажіотажу в аптеках та купувати ліки лише в необхідній кількості, забезпечуючи запас на два-три тижні, або на місяць для хронічно хворих. Він закликав не скуповувати медикаменти без потреби.
«Моя порада — завжди мати в сьогоднішніх умовах домашню аптечку, але не переборщувати. Тобто треба взяти рівно стільки, скільки потрібно, і це вже повинно бути. Я би не рекомендував бігти в аптеку і скуповувати все. Тобто якщо потрібно, то треба купити на певний період — два-три тижні, ну, можливо, місячний запас хронічно хворим. Можливо, навіть трошки довший запас брати. Але пересічному громадянину, який не хворіє зараз, не потрібно бігти в аптеку. Потрібно стільки, скільки йому потрібно для життя».
Косяченко також висловив думку, що після відновлення поставок імпортних препаратів проблем з їхньою участю в державних програмах не виникне, оскільки українські лікарські засоби будуть вигіднішими через ціноутворення за міжнародними непатентованими назвами.
«Українські лікарські засоби, думаю, ніякого дефіциту не виникне. А враховуючи, що всі лікарські засоби за державними програмами виписуються за міжнародними непатентованими назвами і вони компенсуються певною сумою. Українські виробники, українські лікарські засоби будуть вигідніші в ситуації. Імпортних просто може не бути. Але вони також входять у ці програми, з певною доплатою більшість. І коли вони з’являться, знову не буде ніяких проблем».