Поширити Джерело: УНІАН
Від Ірану Росія отримала повну технологічну документацію на виробництво реактивних дронів “Герань‑5”, котрі за параметрами швидкості та бойового потенціалу подібні до крилатих ракет і мають можливість запускатися з вантажівок та військової авіації. Авіаційний фахівець Анатолій Храпчинський пояснив, які вигоди це може принести Росії, чому Москва вдається до таких заходів і яку загрозу це несе для України.
Ключові моменти:
- Дрони “Герань-5”, отримані РФ від Ірану, володіють бойовими можливостями, що майже не відрізняються від крилатих ракет.
- Застосування дронів “Герань-5” може становити небезпеку для України через їхню швидкість і руйнівну силу в ураженні об’єктів.
- Росія стає залежною від іранських поставок технології створення реактивних дронів, що в перспективі загрожує стабільності в регіоні.
Дрон "Герань-5" подібний до крилатої ракети: як протистояти
Іран повністю передав Російській Федерації технологічні карти з виробництва дронів "Каррар". По суті, ми маємо справу з іранським безпілотником, у первинній концепції якого було передбачено можливість несення корисного вантажу, його скидання та повернення на базу.
Реактивні безпілотники характеризуються аеродинамічною, ракетоподібною формою з широкими крилами та зовнішнім двигуном, що зовні нагадує українські ракети "Пекло" та "Фламінго".
У російському використанні цей безпілотник не потребує якихось "винахідливих" способів застосування, його просто використовують як дрон-камікадзе. Водночас за швидкісними показниками він майже не поступається крилатій ракеті. Він здатний розвивати до 800 км/год і транспортувати до 200 кг корисного вантажу. Це орієнтовно в чотири рази більше, ніж у стандартних ударних БПЛА. Такої ваги достатньо для ураження об’єктів на відстані до 1000 км.
Іншими словами, ми стикаємося з черговою крилатою ракетою з боку супротивника. Нам потрібні переносні ЗРК та системи, які реагують на тепловий слід.
Поширити
В Ірані наразі є значна політична проблема. У разі зміни уряду й падіння поточного режиму співпраця Тегерана з Москвою, найімовірніше, суттєво послабне або зовсім припиниться.
Передаючи Росії технологію "Шахедів", Іран не надав усіх найважливіших елементів виробництва. Певну частину ключових компонентів він і далі постачає самостійно, натомість отримуючи від Росії бойовий досвід застосування зброї та можливість вдосконалювати власні напрацювання. Фактично Москва і надалі залишається залежною від іранських поставок.
Раніше основний акцент РФ робила саме на стратегічну авіацію. Літаки піднімалися в небо й запускали одразу велику кількість ракет. Сьогодні їхній ресурс вичерпаний приблизно на 80%. Разом з тим тих 20%, що залишилися, їм вистачить ще на декілька років війни. При цьому в Росії усвідомлюють, у разі великої війни стратегічна авіація їм знадобиться, тому її намагаються зберегти.
Власне, тому їм потрібна ракета, здатна вилітати з-під крила на велику відстань. "Герань-5" або "Каррар" — це недорога зброя.
Поширити
Росія відчутно поліпшила ударні "Герані" й забезпечила їх зв'язком для незалежного визначення координат.
Зокрема, на території Білорусі встановлено мережу мобільних вишок і радіомаяків, які дрони використовують як навігаційні орієнтири. Це принцип, аналогічний до авіаційної навігації за радіомаяками, коли GPS не є вкрай необхідним. Таке рішення стало реакцією на безперервну боротьбу з нашими засобами радіоелектронної боротьби.
Отже, "Герані-5" — це скоріше про здешевлення в питаннях застосування крилатих ракет і, разом з тим, збільшення можливостей.