Сторіччя тому цих коней винищили: на Львівщині відновлюють популяцію рідкісних тарпанів

Фото: ФБ Яворівський національний природний парк

Тварини, що зникли більше ніж сто років тому, знову з’являються в українських лісах. Про лоша тарпанів, що з’явилося на світ у Яворівському національному природному парку, сумну історію цих коней, а також де в Україні зараз можливо побачити цих тварин, читайте в матеріалі Коротко про.

Мешкає у табуні

Світле лоша впевнено скаче біля матері.

– Ось вона, наша чарівна, – показують новонародженого тарпана співробітники Яворівського національного природного парку. – Дівчинка! Ще розмірковуємо над її ім’ям.

Дитинча радісно грається посеред свого табуна. Тут, у Яворівському НПП, живуть чотири дорослих тарпани та з недавніх пір – лоша.

– Наші коні перебувають на одній із територій парку – це «Оселя Розточчя», – розповідає Коротко про очільниця центру розведення та збереження нащадків диких коней тарпанів в Яворівському національному природному парку Марія Антоненко. – Тут живуть жеребець Троль і три кобили: Міка, Тіна і Таврія. Лоша народилося від Таврії декілька днів тому, 15 березня. Зараз почувається чудово, бігає з мамою, ми не розділяємо їх. Маленька має ідентичні риси, як і її батьки.

Тарпани народжуються з шерстю світлого відтінку і лише з часом стають темнішими. Шерсть у цих коней дуже щільна. Тому вони не бояться ані морозів, ані сильних злив з буревієм. А ще у них є особливість: темна смуга уздовж спини.

Тарпан – кінь невеликий, але сильний і витривалий. Серед науковців є думка, що він є далеким родичем коня Пржевальського.

Тарпани живуть у табуні, де існує чітка ієрархія. Колись ці коні були володарями українських степів і лісів. Вони відігравали важливу роль у природі: витоптували стару траву, сприяли росту нової і навіть допомагали розповсюджувати насіння рослин. Найбільше тарпанів водилося у степах Причорномор’я, там, де сьогодні поля і міста.

Вони також жили на Поліссі, у густих лісах і болотах. Саме лісові тарпани проіснували найдовше, адже мали природний захист від людини – важкодоступні місця.

Лоша почувається прекрасно, бігає з мамою. Фото: ФБ Яворівський національний природний парк

Відстрілювали, відловлювали, розорювали степи

І все ж таки цих коней винищили люди. Не відразу, а поступово. Спочатку тарпанів відстрілювали. Селяни вважали їх шкідниками, оскільки ті паслися на тих самих луках, що й свійські коні, і нібито забирали корм.

Також на зменшення чисельності у дикій природі вплинуло розорювання степів. Землі, де жили дикі табуни, перетворювали на поля. Тарпани втрачали свої природні місця існування і змушені були відступати все далі.

А ще цих коней відловлювали. І схрещували з сільськогосподарськими кіньми, що прискорило зникнення чистого виду.

Вже до кінця XIX століття залишилися поодинокі тарпани. А на початку XX століття, а саме у 1918 році поблизу Миргорода (Полтавщина), знищили останнього в Україні дикого степового тарпана.

У наш час в дикій природі цих коней немає. Але в Україні намагаються відновити популяцію тарпанів. Наприклад, у 2020 році табуни диких коней з Латвії привезли на безлюдний острів Єрмаков, що на Одещині.

– А в Яворівський національний природний парк тарпанів завезли з Польщі ще у 2009 році, – розповідає науковиця Марія Антоненко.

Вчені-селекціонери у Польщі, де також зникли тарпани, вирішили відродити вид. Зробили це так: шукали по селах коней, які народжувались від змішаних «шлюбів» тарпанів та домашніх коней. І далі шляхом їх спарювання між собою досягали потомства, яке все більше було схоже на своїх предків, поки не отримали максимально наближений до оригіналу результат. Тарпаноподібний нащадок диких предків отримав назву польський коник.

– У нас ці коники живуть у напіввільних умовах, вільно пересуваються територією у майже 15 гектарів, – уточнює Марія.

У Яворівському національному природному парку вони в безпеці. Ще й повністю забезпечені поживним і смачним кормом, на відміну від своїх диких пращурів. Мають у вільному доступі сіно і солому. Також працівники парку підгодовують їх соковитими кормовими буряками, морквою і інколи для різноманітності раціону картоплею, хоча коні не перебірливі в їжі.

– А чи можна пригостити ваших тарпанів яблучком чи хлібчиком? – питаю.

– О так, вони у нас відомі ласуни: полюбляють бублики, цукор шматочками, але лише трохи, – сміється Марія. – Загалом наші тарпани – комунікабельні тварини. Підходять до відвідувачів, їх можливо погладити, навіть покататися верхи.

Ось так завдяки наполегливій роботі природоохоронців з’являється шанс повернути нащадків диких коней-тарпанів у природні екосистеми.

Адреса: Яворівський національний природний парк, смт Івано-Франкове, вул. Зелена, 23, Львівська обл., Яворівський р-н

«Оселя Розточчя» – поблизу с. Дубровиця Яворівського району

Колись ці коні були господарями українських степів і лісів. Фото: ФБ Яворівський національний природний парк