Уривський та очільник хору “Гомін” створили твір для Львівської опери

Фото: facebook.com/lvivoperaofficial/

Львівська національна опера відроджує у власній афіші виставу “Золотий обруч”, написану на музику композитором Борисом Лятошинським. Вистава повертається на сценічний майданчик через 35 років після попереднього показу та через 55 років від моменту її початкової реалізації – у квітні 1970 року. Про це повідомляється на офіційному інтернет-ресурсі театру.

– Дана реалізація стане першою з часів відновлення незалежності України та постане в новому та зухвалому тлумаченні молодого амбітного колективу. Відкрити для себе «Золотий обруч» сьогодні означає побачити один із найбільш яскравих виразів української опери. Незвичайне, глибоке, істинне. У його серцевині – нескінченна розповідь про волю, честь та міцність духу. І про те, як зберігати людяність навіть у найтемніші періоди, – проголосила музикознавець Наталія Мендюк.

Втілення опери “Золотий обруч” забезпечить Іван Уривський – один з найбільш визначних режисерів сучасного українського театру. Разом з командою він працює над оперою, яка прозвучить в контексті ХХІ століття.

Творці вистави:

• Диригент-постановник – заслужений артист України Іван Чередніченко  
• Режисер-постановник – Іван Уривський
• Хормейстер-постановник – заслужений артист України, очільник хору “Гомін” Вадим Яценко 
• Художниця-постановниця, художниця костюмів – Дарія Біла
• Постановник сценічної дії – Павло Івлюшкін
• Художник світла – Олександр Мезенцев
• Художник-гример – Юрій Кульчицький

У головних ролях:

• Тарас Бережанський/Юрій Трицецький (Захар Беркут)
• Михайло Малафій/Олександр Черевик (Максим Беркут)
• Юрій Шевчук/Роман Страхов (Тугар Вовк)
• Людмила Корсун/Маріанна Цвєтінська (Мирослава)
• Наталія Дацько/Олена Скіцько/Ірина Чікель (Мавра)
• Назар Павленко/Дмитро Кокотко/Володимир Шинкаренко (Бурунда)

Час показу вистави на 3 акти – 2 години 30 хвилин.
Ціна квитка: від 150 до 1950 грн.

Найближча дата показу – 21 лютого о 17:00.

Про оперу

Опера Бориса Лятошинського “Золотий обруч” – один з тих українських музичних витворів, котрий після створення тривалий час знаходився в архівах. Вперше показана у 1930-х роках, вона довготривало залишалася поза регулярним репертуаром, однак вже тоді дивувала сучасністю музичної мови, глибиною драматургії та потужним емоційним напруженням.

Роботу над оперою Лятошинський розпочав в середині 1920-х років – у період інтенсивного культурного підйому, відомого як “українізація”. За основу лібрето композитор вибрав повість Івана Франка. Лятошинський зміг передати напруженість сюжету через поєднання архаїчних мотивів, фольклорних елементів та сучасної гармонії. Лібрето написав театрознавець Яків Мамонтов.

Перша реалізація відбулася 26 березня 1930 року в Одесі під назвою “Захар Беркут”. Режисером вистави став Семен Бутовський, диригував Самуїл Столерман, а сценографію створила І. Назарова. Виставу демонстрували декілька разів протягом сезону 1929–1930 років, проте заплановане відновлення на наступний сезон не відбулося.

У жовтні 1930-го опера з’явилася в Києві вже під назвою “Беркути” (режисер Володимир Манзій, диригент Лев Брагінський, сценограф Олександр Хвостенко-Хвостов). Вистава проіснувала лише декілька місяців – до грудня, востаннє прозвучавши 28 грудня під керівництвом самого Лятошинського.

Третя реалізація відбулася у Харкові: режисером був Микола Фореггер, диригентом – Арнольд Маргулян, сценографію створив Анатоль Петрицький. Після шести показів виставу прибрали з репертуару. Початкова редакція твору отримала сувору критику в пресі та більше на сцені не поновлювалася.

Пізніше композитор змушений був створити московську редакцію з істотними ідеологічними змінами. Він вилучив національні та релігійні мотиви, акцентував теми класової боротьби. У середині 1960-х з’явилася ще одна версія – так звана “друга редакція”, ініційована головним диригентом Київської опери Костянтином Симеоновим, проте до постановки вона так і не дійшла.

Нова хвиля зацікавлення до “Золотого обруча” виникла у Львові. У 1966 році головний диригент Львівського оперного театру Юрій Луців звернувся до партитури Лятошинського та підготував власну редакцію: змінив певні тексти лібрето, скоротив і переставив окремі сцени, що, за його словами, узгоджував із композитором.

Прем’єра відбулася у квітні 1970 року. На жаль, Лятошинський уже не міг бути присутнім. Диригентом постановки став Юрій Луців, режисером – Дмитро Смолич, художником-постановником – Євген Лисик. Головні ролі виконували: В. Луб’яний (Захар Беркут), Н. Тичинська (Мирослава), О. Врабель (Тугар Вовк), В. Петренко (Максим), В. Лужецький (Бурунда). Критики та журналісти відзначали сміливість театру, високий рівень акторської та музичної майстерності, а також сценографію Лисика.

До січня 1971 року відбулося 20 показів вистави. У березні того ж року опера була відзначена Шевченківською премією в галузі оперно-театрального мистецтва. Вистава залишалася в репертуарі Львівського театру до 1990 року – майже два десятиліття. Ювілейна, 100-та за ліком, реалізація відбулася 1 вересня 1990 року. Опера також брала участь у гастролях, зокрема у березні 1990 року у Варшаві.

• У січні 2025 року видання gopress.com.ua писало, що унікальний показ театральної вистави “Конотопська відьма” продали за мільйон доларів.   
• Репортерка Коротко про писала про таємницю популярності львівського хору “Гомін” – квитки продані до кінця року.