Сезон-2026 видався для волинських аграріїв чимось схожим на «американські гірки»: весняні заморозки змінилися аномальною літньою спекою, яка буквально висушила теплиці. Проте фермери руки не опустили. Щоб не піти в мінус, селяни пересіяли грядки і тепер розраховують перекрити збитки за рахунок осінньої хвилі огірків. Про те, як місцевим вдається справлятися з примхами погоди та чого чекати від осіннього врожаю, журналістка Коротко про розпитала волинських фермерів.
«Літні» огірки посохли через спеку
Свіжі огірки ще будуть! У цьому впевнені фермери із села Чорниж на Волині, де огірковий бізнес – один із головних. Перший урожай тут збирають у квітні, останній – у вересні. До речі, це лише кулінари та обивателі вважають огірок овочем. Вчені-ботаніки лише поблажливо посміюються: за наукою – це ніякий не овоч, а… ягода. Із гарбузових, тому що має насіння всередині м’якоті, як гарбуз, який теж вважається ягодою.
Ось такими зеленими ягідками і годує село Чорниж українців уже не одне десятиліття. Точніше, годувало – останні роки фермерам не дуже щастить. Як над грядками не чаклуй, а природа сама вирішить, тішити тебе врожаєм цього року чи обійдешся. Ось так сталося і з огірками: то пізні заморозки «скасували» майбутній урожай, то літня спека добила овочі, що вже зав’язалися. А хто вже вирощував у теплицях, той тихо втирає сльозу: при температурі +38 на вулиці під плівкою огірки усохли на очах.
Хто робив ставки на ранні огірки – був у виграші. У березні в Чорнижі вже садять розсаду у теплиці – трохи більше місяця, і їх можна відправляти на ринок. Цього разу, кажуть у селі, зібрали ще до заморозків.
– А хто посадив «літні» огірки, той залишився без урожаю, – зітхають у розмові з Коротко про місцеві господині. – Два тижні огірки ще пожили за такої погоди, а потім засохли. Була аномальна спека – майже +40, та ще й у теплиці… Огірку тепло потрібне, без нього рости не буде, але помірне.
Такі аномалії протягом огіркового сезону насправді для селян – біда. Огірок – не чорниця чи ожина, яку пішов у ліс, зібрав та продав. У нього ще треба вкластися. Тільки добрив фермери замовляють фурами. А ще треба теплиці збудувати. Одна – кілька тисяч доларів. Потім – полоти, поливати, а для цього під такі обсяги потрібно наймати людей, щоб самому не померти на грядках. Хоча у Чорнижі намагаються управлятися з допомогою родичів.
Плодоносять до глибокої осені
Літні огірки – це ті сорти, що дозрівають від півтора до двох місяців. На фінішну пряму вони виходять у червні-липні, це залежить, коли посіяти.
– Погода погубила багато огірків у теплицях, зате вони вродили на грядках, у відкритому ґрунті, – зазначає Коротко про староста села Тетяна Онищук. – Але знову ж таки – у кого як. У когось вдався врожай. У мене – ні.
Хтось провітрював теплиці, намагаючись «остудити» повітря всередині та врятувати врожай. Тож деяким все ж таки вдалося щось заробити. Але й тут треба бути обережним: огірок ні «лазню» не любить, ні протяги.
Багато хто пересіяв огірки. Не залишатись же у повному мінусі. Раптом поталанить? Тепер мешканці села сподіваються на осінній урожай. У вересні ще цілком можна буде збирати плоди – погода останніми роками дозволяє. Секретів тут немає: поки тепло, є всі шанси, що теплиці ще зможуть порадувати фермерів урожаєм.
Пізні сорти дозрівають два-два з половиною місяці. Тут також треба розрахувати час. Виробники насіння запевняють, що овоч плодоноситиме до глибокої осені, аж до заморозків. Але досвідчені фермери вважають за краще не перевіряти – і намагаються зібрати весь урожай у вересні. Якщо раптом щось ще зав’яжеться – добре, але ризикувати огірками, що вже дозріли, і залишати їх на свій страх і ризик не варто. Раптом заморозок вдарить?
Капризна ягідка
На врожай із грядок, каже староста села Чорниж Тетяна Онищук, надії мало: ночі вже холодні. Лише на теплиці. Тут здебільшого так і вирощують – село видно здалеку якраз по плівці, що блищить на сонці. Деякі обігрівають теплиці, таким чином рятуючи врожай під час весняних чи осінніх холодів. Але це дорого, тому такий огірок на ринку виходить золотим. Зате є.
Фермери згадують: був цього літа період, коли овоч пішов масово. І з грядок збирали, де нарешті погода дозволила його виростити, і в теплицях. Здавалося б, збирай і радуйся, ан-ні – ціна впала. І вже не заробиш.
– Ціна була сім гривень, ну що це таке, – журяться місцеві. – Її не вгадаєш: день може бути 50 гривень, другий – 15, але цього року рекордний мінімум… Але ще збираємо, може, щось заробимо.
За спостереженнями, погода через рік завдає селянам неприємностей різного порядку: в один рік огірки вимерзнуть – як у минулому, в інший – посохнуть, як у поточному та 2024-му. І от виходить, на цьому овочі не озолотишься.
– У нас майже кожне подвір’я займається огірками, а їх у нас пів тисячі, – зазначають місцеві. – За селом – гектари теплиць. У всіх городи увиті зеленими ліанами. Це наш основний заробіток… Роботи немає. А їхати кудись не хочемо.
Корону огіркової першості у Чорнижа вже не перший рік намагаються перехопити сусіди: села неподалік підгледіли секрет успіху і теж розбили теплиці, садять огірки. Не відстає й сусідня Рівненщина. Тож свої дешеві огірки у вересні на прилавках будуть, люди у це вірять.
Джерело: kp.ua