Евакуація з поїздів: візьміть документи, гроші та пледи й не збирайтеся біля вагонів
Фото: t.me/OleksiiKuleba
«Укрзалізниця» актуалізувала правила безпеки під час пасажирських перевезень. Населенню роз’яснили порядок дій, яких варто дотримуватись, якщо під час подорожі оголошено повітряну тривогу. З якої причини прийняли рішення зупиняти поїзди, що потрібно знати про евакуацію з вагонів і про що подбати завчасно – у питаннях і відповідях Коротко про.
1. Чому поїзди почали зупиняти лише на четвертому році війни?
Залізнична інфраструктура завжди була мішенню для ворога, але раніше атаки здебільшого націлювалися на мости, підстанції або станції, тобто на стаціонарні об’єкти. Потяги не робили зупинок, оскільки вважалося, що в рухому ціль складніше поцілити. В останні місяці тактика ворога змінилася. Як повідомив на минулому брифінгу голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський, росіяни почали використовувати технології, які дозволяють наводити «шахеди» безпосередньо на рухомий об’єкт. І цьому є задокументовані свідчення.
Так, 27 січня трьома ворожими дронами був атакований пасажирський поїзд “Барвінкове – Львів – Чоп”, загинули шестеро пасажирів. 2 березня удару зазнала приміська електричка в Криворізькому районі Запорізької області – одна людина загинула, десять отримали поранення. Через два дні російський дрон влучив у вагон пасажирського потяга в Миколаєві, на щастя, загрозу передбачили, пасажирів евакуювали. Встигли вивести людей і з приміського поїзда сполученням «Слатине – Харків», але літній чоловік з останнього вагону вирішив залишитися і помер від удару безпілотника.
З початку березня зупинка поїздів і евакуація пасажирів є обов’язковою під час повітряних тривог. Але, як наголошують в «Укрзалізниці», лише в тому випадку, якщо є реальна небезпека.
Ворожий беспілотник влучив в останній вагон приміського поїзда сполученням «Слатине – Харків», загинув пасажир, який не захотів евакуюватись. Фото: facebook.com/Ministry.for.development
2. Як визначають небезпеку?
Сучасні месенджери дозволяють українцям дізнаватися про траєкторію руху ворожих ракет і дронів в режимі реального часу. Звичайно, що свої, більш точні способи інформування є і в «Укрзалізниці». У відомстві повідомляють, що десятки фахівців цілодобово відстежують ризики для кожного рейсу, щоб оперативно реагувати на будь-які загрозливі ситуації.
Головна небезпека в тому, що в разі попадання у вагон під час руху снаряд перетворює його на вогняну пастку. Вагон згорає повністю за 15-20 хвилин. Пластикові покриття, матраци, білизна сприяють швидкому розповсюдженню вогню і миттєвому токсичному задимленню. У разі надзвичайної ситуації пасажири мають на евакуацію не більше 5 хвилин, що практично унеможливлює порятунок для всіх.
3. Де може зупинятися поїзд?
Першочергово – на станціях і вокзалах, де є обладнані укриття або підземні переходи. Однак, як зазначають в «Укрзалізниці», за умови реальної небезпеки поїзд може зупинитися і посеред лісу, і посеред відкритого поля.
Зупинка триватиме до тих пір, поки все остаточно не заспокоїться. У разі тривалих тривог перевізник обіцяє організувати харчування або вивезення людей із зони небезпеки автобусами, але таких випадків ще не було.
4. Як потрібно діяти і кого слухати?
Останній протокол передбачає наступне:
- машиніст і провідники поїзда отримують повідомлення про підвищену небезпеку з центру моніторингу “Укрзалізниці”,
- провідник повідомляє пасажирів про необхідність бути напоготові – одягнутися, взяти документи та найнеобхідніші речі. Якщо у вагоні є маломобільні дорослі або діти, яким потрібна допомога, про це треба повідомити провідника,
- до сигналу провідника пасажири залишаються на своїх місцях, не створюють натовп у проході або тамбурі вагону,
- якщо поїзд зупиняється, провідник дає сигнал на евакуацію, пасажири прямують до найближчого виходу,
- вийшовши з вагона, потрібно якомога швидше відійти від колії, прямувати в укриття, якщо є така можливість, або розосередитися на місцевості.
5. Чого не можна допускати?
Нічого, що могло б викликати паніку – сперечатися, кричати, створювати тисняву біля дверей.
З поїзда не можна брати з собою великі речі – валізи, баули, великі сумки. Вони можуть заблокувати виходи і сповільнити евакуацію.
Не стрибати з вагона раптово – евакуація може відбуватися на колію, і тут може чатувати небезпека. 22 березня цього року від удару зустрічного поїзда на Одеській залізниці загинула 19-річна провідниця Ілона Вовк і отримав травми один із пасажирів. Обережно треба виходити, і коли евакуація відбувається на крутий залізничний насип.
У 20-х числах березня соцмережі облетіла зворушлива історія про те, як пасажири потягу «Лозова – Київ» після евакуації розпалили біля поїзда вогнище і співали «Червону руту». Насправді це нехтування правилами безпеки. Через іскри можуть загорітися краплі паливно-мастильних матеріалів, що залишаються в зоні залізниці. А поїзд, який, згідно з правилами, вимикає свої вогні, таким чином фактично демаскується. Крім того, під час воєнного стану взагалі заборонено розводити багаття в лісах, лісосмугах і поряд з інфраструктурою.
19-річна Ілона Вовк, яка загинула під час евакуації, тільки розпочинала свій шлях провідниці. Фото: ФБ «Укрзалізниця»
6. Що взяти з собою?
В першу чергу документи, гроші, мобільні телефони. Користувачі соцмереж, які вже мають досвід евакуацій з потягів, також діляться порадами.
- Завчасно зібрати маленьку «тривожну валізку», куди покласти пляшку води, по можливості невеликий термос з гарячим напоєм, тепле взуття або вовняні шкарпетки для дитини, щоб не стояла на землі в легких кросівках. У цій же валізці має бути якась дитяча іграшка, щось смачне для перекусу.
- Літнім людям, схильним до перепадів тиску і серцевих нападів, варто потурбуватися, щоб мати при собі ліки.
- Важливо! З вагона “Укрзалізниця” дозволяє брати ковдри, щоб ними зігріватися. Про це не завжди говорять провідники, але це право кожного пасажира.
7. Чи можуть евакуювати примусово?
Ні, персонал поїзда не має на це повноважень. Пасажир може залишитися на своєму місці, якщо не хоче виходити. Провідник зобов’язаний покинути вагон заради власної безпеки, залишивши двері відчиненими.
8. Чи є гарантія, що після відбою заберуть усіх пасажирів?
Про гарантії не скажемо, але голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський пообіцяв на брифінгу, що розроблено спеціальний протокол, який не дасть «забути» пасажирів. Провідники забезпечені мегафонами, через які дають вказівки і повідомляють про відбій тривоги. Перед відправленням поїзда відбуватиметься перевірка на наявність усіх пасажирів.
Правила евакуації під час повітряної тривоги. ФБ «Укрзалізниця»
9. Як розраховувати час?
Якщо ваша поїздка пов’язана з діловим заходом або в дорозі плануються пересадки, більше не можна розраховувати на те, що перевізник доставить вас до місця хвилина в хвилину. Через зупинку в дорозі одного поїзда затримується відправлення поїздів з безпечної в даний момент зони.
При купівлі квитків тепер слід розраховувати на те, щоб мати в запасі хоча б 2-3 години, щоб плани або маршрут не були зірвані.
10. На що скаржаться пасажири?
Нововведення додає в життя незручностей і, звичайно, не сприймається «на ура». Одні українці погоджуються, що за межами вагонів під час обстрілів безпечніше, інші впевнені, що «Укралізниця» просто перекладає з себе відповідальність, а пасажирам – вже як пощастить.
«Отже, я потрапила в дурницю під виглядом – вийдіть з вагонів, бо оголошено повітряну. На вузловій станції. Здогадайтеся, чи нам показали, де сховище? Яка евакуація і куди? Ця станція вузлова, тобто бігти тут нікуди – скрізь колії і вагони… Ви серйозно вірите, що це рятує людей? Хочете, передбачу, що буде, якщо росія втямить в цей цирк», – написала жителька Кременчуга Алла Заможська.
Військовий Максим Бідник став свідком такої ситуації на Одеському залізничному вокзалі: «…Поїзди не відправлялися, люди масово перебували всередині приміщення та на перонах. При цьому більшість виходів із вокзалу були зачинені ланцюгами та замками. Фактично залишено лише один відкритий напрямок – у сторону ринку Привоз… У разі влучання дрону чи будь-якого снаряду в район вокзалу при такому скупченні людей і обмежених шляхах евакуації наслідки можуть бути критичними».
У соцмережах також пишуть, що людей висаджували гуртом просто перед бетонною стіною або в глуху ніч посеред лісу, де легко було травмуватися і страшно заблукати.
Рішення не ідеальне, але іншого поки що немає. Війна чимдалі, тим більше робить наше життя некомфортним і небезпечним.