Від королівської родини до попелу нашої війни: листоноша з Дніпра збирає історію в чашках

Фото: ФБ Наталія Марченко

Кухонні полиці у помешканні звичайної жінки-листоноші з Дніпра закінчувалися тричі. Коли кількість зібраних нею чашок перевищила 500, довелося шукати для них окреме приміщення. Сьогодні в колекції Наталії Мальченко налічується близько півтори тисячі експонатів: від посуду британської королівської родини та спеціальних чашок для вусів до рідкісної кераміки часів палеоліту та чашки з Краматорська, яка досі вкрита сажею від пожежі війни. Історію виробів, на які полюють колекціонери і заради яких приїздять екскурсії з усієї України, з’ясовувала журналістка Коротко про.

Для посуду збудували окремий будинок

Наталя Марченко з дитинства любила збирати незвичайні предмети, але й подумати не могла, що справа дійде до свого музею. Фото: інстаграм Наталія Марченко

Першою чашкою в колекції Наталії Мальченко з Дніпра стала звичайний синьо-жовтий кухоль вітчизняного виробництва. Він з’явився на кухонній полиці листоноші у 2003 році. Звісно, тоді ще про колекціонування не йшлося, хоча можна було передбачити, чим справа закінчиться – Наталя з дитинства любила збирати різноманітні цікаві предмети, календарі чи значки.

Її чоловікові тричі довелося облаштовувати нові полиці на кухні, щоб увесь посуд вмістився. А коли кількість чашок сягнула п’ятисот, стало очевидно – для них, мабуть, скоро доведеться зводити окрему споруду. І Наталя збудувала: у селищі Шевченкове, за 15 хвилин їзди від Дніпра, вона відкрила «Музей чашки та старовинних речей». Нині тут представлено майже півтори тисячі експонатів.

Із цих чашок після їхнього придбання ніхто не вживав напоїв. Щопівроку Наталя Мальченко проводить чистку своєї колекції. Окрім однієї чашки – з Краматорська. Її вона бере до рук з особливим трепетом.

– Це чашка, знайдена після влучання ракети до лікарні у вересні 2023 року, – ділиться Наталя. – Вона ще вкрита попелом. Її виявили волонтери, які тоді надавали допомогу людям, і привезли мені.

Усі чашки мають власну історію, і Наталя пам’ятає кожну з них.

– Є сервіз зі справжньої англійської порцеляни, який мені подарувала мешканка Маріуполя, вона придбала його для весілля своїх дітей, – продовжує власниця музею. – Це було в січні 2022 року. А вони відмовилися – мовляв, мамо, ну які сервізи, навіщо нам це дарувати… Це рідкісна і дуже коштовна річ. Коли розповідаю про сервіз, по шкірі біжать мурашки – тому що цієї жінки вже немає, вона загинула під час обстрілу.

Загалом, експонатів, пов’язаних із сучасною війною, у колекції стає дедалі більше. Нещодавно з’явилася тарілочка з Бучі, знайдена після звільнення міста від окупантів. Вона також зайняла своє місце на музейній полиці.

В експозиції стає дедалі більше експонатів, пов’язаних з нашою війною. Фото: ФЮ Наталія Марченко

Гончарі зберігають посуд у ямах із сіном

Рідкісних предметів у колекції – не злічити. Багато столітніх чашок, а найдавніша – глиняна чашка з Полтавщини XVIII століття.

– Її подарували років десять тому моїй дочці, – розповідає Наталія Мальченко. – Вона перебувала на Полтавщині у знайомих та розповіла, що я займаюся колекціонуванням чашок. Господар, гончар, подарував їй цю чашку. У цій родині багато поколінь гончарів. Виявляється, вони зберігають чашки протягом століть, аби спадкоємці бачили приклад виробництва чашки, техніку. Нальоти загарбників траплялися завжди, і заради збереження речей їх закопували в ями з соломою та ховали під килимами. Зверху засипали землею. Кераміка взагалі може зберігатися тисячоліттями.

Як приклад, Наталія демонструє кераміку часів палеоліту. Її привезли студенти-історики – вони розкопали її на кордоні Дніпропетровської та Полтавської областей.

Зараз у музеї самих лише чашок понад півтори тисячі. Фото: інстаграм Наталія Марченко

«Чашу жадібності» робили для рабів

Ще один унікальний експонат – сучасний. Це шестилітрова чашка, яку для музею виготовив харківський майстер. В колекції багато васильківської майоліки, косовської кераміки, посуду з петриківським розписом. Є надзвичайно рідкісна чашка зі справжнього венеціанського, муранського скла. Це ручна робота.

– Друзі хотіли придбати її для мене в Італії, але оригінал не знайшли. І через знайомих у США таки відшукали цю чашку в Нідерландах та надіслали – з сертифікатом, – усміхається Наталя. – Це гутне мистецтво. Воно зародилося на Львівщині.

У музеї можна побачити чашу Піфагора. Її, за словами Наталії, Піфагор вигадав спеціально для рабів на острові Самос. Раз на тиждень їм дозволяли випити келих вина, але лише з такого кухля. Щоб об’єм був однаковим для всіх. Кухоль також називають чашею жадібності або справедливості.

Особлива гордість – чашка, що належить англійській королівській родині. Фото: інстаграм Наталія Марченко

Є вуса – потрібен «місток»

Цікавою є також чашка для вусатих чоловіків – зі спеціальним “містком”, на який укладалися вуса. Є чаші для бородачів – це чашка для гоління, з двома отворами – в одному мили ніж, у другому робили піну. Ще один предмет гордості – чашка королівської англійської родини. Її в антикварній крамниці знайшли друзі, подорожуючи за кордоном.

Деякі чашки в колекції оцінюються в тисячу доларів і вище. Стільки ж може коштувати й чашка вітчизняного виробництва, але випущена обмеженим тиражем.

– У Житомирі з початку ХІХ століття функціонував завод, де випустили серію чашок «Мальва», – розповідає Наталія. – У 2014 році завод припинив свою діяльність. Я якось придбала одну чашку з цієї серії – червону, і почала вивчати її історію. Червона була найбільш популярною, а найрідкіснішою була бузкова. Її вартість – близько 30 тисяч гривень, але знайти її практично неможливо. Також ще була зелена – за неї просять 10 тисяч гривень.

Спеціальна чашка для чоловіків з вусами. Фото: ФБ Наталія Марченко

Наталя зазначає: бузкову вона взагалі ніколи не бачила, лише читала про неї. Це колекційні чашки. Але якось раптом побачила її в інстаграмі – її продавав білорус, ще й за ціною втричі нижчою за реальну. Вдалося її викупити та передати з оказією до музею. А ще частину експонатів для Наталії дістають за кордоном «за бартером» – вона ж, у свою чергу, виготовляє та передає ляльки-мотанки.

Сьогодні до музею чашок постійно приїздять екскурсії з різних міст. Не лише з Дніпра – прибувають із Запоріжжя, Кам’янського, Кривого Рогу. Про чашки розповідає сама власниця – у вихідні, адже у будні вона працює на пошті. Кому, як не їй, краще знати історію кожної чашки.

• Вартість квитка: для дорослих – 150 гривень. У вартість також включено чаювання.

Джерело: kp.ua