Торт і маца замість паски: як Великдень та Песах відзначають католики, православні та юдеї

Фото: Patrick Pleul/picture alliance via Getty Images

Тиша і молитви чи галасливі сімейні бенкети? Великдень у різних народів і віруваннях має свої особливості. Про те, як святкують католики, чи випікають паску юдеї і які подібні великодні традиції в греко-католиків і православних греків – в матеріалі Коротко про.

Католицький Великдень: говіння і шоколадний заєць

У католицькій церкві Великдень часто настає раніше, ніж у православних. Чому так трапляється і як католики та православні обчислюють цей день, ми писали тут. Цьогоріч свято припадає на 5 квітня. Однак, сенс залишається тим самим – Воскресіння Ісуса Христа.

Підготовка до свята починається з 40-денного посту. Віряни стримуються від м’яса, у певні дні взагалі менше їдять, а особливо ревні «сидять» на хлібі та воді. Також посилено моляться, відмовляються від гучних забав, особливо в останній перед Великоднем тиждень, котрий ще називають Страсним.

В ніч перед святом відбувається урочиста меса – найсвітліше богослужіння року. Починається у пітьмі, але потроху віряни запалюють свічки від великого пасхального вогню, символу життя і світла. Це дуже зворушлива мить, адже темрява зникає. Звучать дзвони, грають органи.

Католики також благословляють кошики, але вони зазвичай простіші, ніж в Україні. Там є яйця, хліб, ковбаса або шинка, сіль і хрін. До речі, щодо пасок. Ця традиція є також у католиків. Але католицька паска може бути звичайним тортом з пекарні. У дитячі кошики часто кладуть здобу у формі ягняти.

Після вже вранішньої меси у Святу Неділю родина збирається разом. У багатьох країнах існує звичай починати трапезу з освяченого яйця, котре ділять між усіма присутніми.

Ще один значущий атрибут католицького Великодня – шоколадний кролик. Особливо відомий у країнах Європи. Він символізує плодючість і нове життя. І нібито ховає від дітей безліч шоколадних яєць, котрі ті повинні знайти в саду, парку чи навіть у помешканні.

Великодній кролик поступово «пристрибав» і до України. Все частіше вухань з’являється у великодньому декорі, а діти нагадують батькам про шоколадні яйця «від кролика».

Католицька паска може бути звичайним кексом з пекарні. У дитячі кошики часто кладуть випічку у формі ягняти. Фото: pixabay.com

Греко-католики: українська душа і стародавні звичаї

Українські греко-католики відзначають Великдень одночасно з православними – в цьому році це 12 квітня, тоді як частина закордонних парафій дотримується західного календаря.

У цій конфесії Великдень має цілий набір традицій, які переходять з покоління в покоління.

Насамперед, це Великий піст, який триває 40 днів і є досить суворим. На цей період і аж до Світлої Неділі віруючі відмовляються від м’яса, молочних продуктів (особливо у перший та останній тижні). Також багато моляться і ходять на сповідь, адже Великий піст акцентує на внутрішньому очищенні.

Останній перед Великоднем тиждень, Страсний, має особливе значення для греко-католиків. У ці дні діє сувора заборона на будь-які розваги. У четвер, котрий у народі ще називають «чистим», прибирають будинки, печуть паски. У Страсну п’ятницю виносять Плащаницю (символ тіла Христа). Тоді люди годинами перебувають у храмі, моляться. А у Велику суботу благословляють кошики з пасками, крашанками і писанками, ковбасою, шинкою, сиром, маслом, хроном.

Проте кульмінацією Великодня є нічна служба. Люди приходять на месу зі свічками, котрі запалюють. Після опівночі священник вітає всіх вірян словами «Христос воскрес!», а вони відповідають «Воістину воскрес!».

Після святкової служби родина сідає до столу. І спочатку їдять освячене яйце і солодку чи не дуже паску. Спілкуються, згадують рідних, котрих немає за святковим столом, радіють.

Православний Великдень у греків: вогонь і феєрверки

Як і у всіх православних, у 2026 році відзначається 12 квітня. У Греції Великдень вважається головним святом року. І тут воно яскраве, гучне і навіть дещо театралізоване. Але спершу піст. Греки також суворо обмежують себе у їжі та розвагах на 40 днів до Воскресіння Христа.

Страсний тиждень у греків теж є, і кожен його день має свої обряди. Але найбільше вражає загальна атмосфера: вулиці прикрашають, проходять ходи з іконами, у п’ятницю виносять плащаницю і несуть містом. І все це голосно, з церковними співами, молитвами.

У Великодню ніч у храмах рівно опівночі гасять світло, а священник передає «святий вогонь» у натовп. Люди запалюють свічки один від одного і вітаються «Χριστός Ανέστη!» (Христос Воскрес!) і відповідають «Αληθώς Ανέστη!» (Воістину Воскрес!). У багатьох регіонах запускають феєрверки і навіть вибухають петарди. Святкують!

Після служби на так званий святковий сніданок греки їдять магіріцу – суп із зеленню та печінкою. А вже в неділю кожному домі відбувається великий святковий банкет.

Грецький великодній стіл багатий на страви. Обов’язково готують запечене ягня, цурекі (це грецька паска, що нагадує солодкий хліб із прянощами) і багато вина. Є на столі і великодні яйця, котрі фарбують виключно у червоний колір (символ крові Христа). За столом проходять гарячі яєчні бої, тому що вважається, що у того, чий панцир витримає, буде щасливим увесь наступний рік.

Запечене ягня і червоні крашанки мають бути на святковому великодньому столі у греків. Фото: epirusonline.gr

Песах: свято свободи і згадок

Хоча це не Великдень у християнському розумінні, але саме з єврейського Песаху постала традиція святкування Воскресіння Христового.

Песах – це спомин про вихід євреїв з єгипетського рабства. За біблійною оповіддю, пророк Мойсей неодноразово просив єгипетського фараона відпустити євреїв з неволі. Після останньої відмови Єгипет пережив десять кар (води ставала кров’ю, навала жаб, комах, мор худоби, різні хвороби, стихійні лиха, смерть первістків).

Цього року свято починається ввечері 2 квітня і триває до вечора 9 квітня. Але підготовка до Песаха починається заздалегідь. Родини ретельно прибирають будинки та позбавляються так званого хамецу – це усі продукти, що містять дріжджі або пройшли процес бродіння. До речі, впродовж усього Песаху юдеї навіть не дивляться у бік кислої чи ферментованої їжі. Тут є переказ: нібито предки юдеїв так поспішали покинути Єгипет, що не стали чекати, поки визріє тісто на хліб, і в пустелі їли лише прісну мацу.

У перший святковий день вся родина збирається за вечерею, котру називають седера. Моляться, читають розповідь про вихід з Єгипту, а також вечеряють. На столі обов’язково мають бути маца, бейца (яйце як символ життя), гіркі трави (символ гіркоти рабства), солона вода (сльози рабів), суміш яблук, сухофруктів та горіхів – харосет (це символ цегли, яку робили раби). А ще випивають 4 келихи вина, а п’ятий залишають незайманим для пророка Іллі.

Під час святкової вечері особлива увага приділяється дітям. Старше покоління передає молодшому усі знання про традицію Песаха, щоб пам’ять жила й надалі. І, можливо, в цьому є суть Песаха: старші нагадують молодшим про те, що свобода не дається легко і назавжди, її потрібно цінувати і берегти. А Песах – це пам’ять про шлях, котрий довелося пройти юдеям, щоб отримати ту саму жадану свободу.

У дні Песаха особлива увага приділяється дітям, яким розповідають історію і традиції свята. Фото: c14.co.il

Замість заключення

Зберігати традиції Великодня намагаються усі конфесії, незалежно від віросповідання. Хоча у святкуванні католиків, православних, юдеїв багато відмінностей, є і спільне: сімейні зустрічі, особлива їжа з глибоким змістом, підготовка через піст або обмеження. Так, у декого головною стравою є торт, в інших – маца, хтось молиться, а хтось згадує шлях свого народу. Але в кожній з цих традицій є віра в те, що після темряви обов’язково приходить світло.