Укриття в Києві: де сховатися, окрім метро? Нові не будуються, мобільні — не закуповуються
Фото: Yan Dobronosov/Global Images Ukraine via Getty Images Підпишіться на нас в Google зараз
Російські атаки балістикою стають інтенсивнішими, тому традиційне «правило двох стін» вже не є надійним захистом. Все більше мешканців столиці, які раніше перечікували повітряні тривоги вдома, розглядають можливість використання укриттів. Згідно з офіційними даними, у місті нараховується близько 4,3 тисячі таких об’єктів. Як знайти безпечне місце, наскільки надійними є ці сховища та які правила їх використання — у форматі запитань та відповідей від Коротко про.
1. Як віднайти сховище?
Мешканцям та гостям Києва пропонується скористатися трьома основними способами для пошуку укриттів:
Додаток «Київ Цифровий». У розділі «Міські сервіси» знайдіть опцію «Мапа стійкості». Після завантаження додаток відобразить адреси найближчих до вас укриттів. Цей сервіс також показує розташування пунктів обігріву, що функціонують у холодну пору року.
Офіційна мапа укриттів доступна за цим посиланням. Вам потрібно буде знайти свій район або використати фільтри для прискорення пошуку.
«Дія». На головному екрані або у вкладці сервісів знайдіть розділ «Незламність». Оберіть категорію «Укриття», натисніть «Показати найближчі» та надайте дозвіл на доступ до вашої геолокації. Якщо заздалегідь завантажити карту свого регіону, інформація буде доступна навіть без підключення до інтернету.
2. Що таке «укриття»?
На мапах відображаються так звані сертифіковані сховища — ті, що пройшли перевірку та мають необхідні дозволи для експлуатації як захисні споруди. Це можуть бути підвальні або цокольні приміщення, обладнані двома виходами, без відкритих водо- та газових комунікацій, з вентиляцією та санвузлами. На практиці це часто підвали старих будівель, які не завжди відповідають усім цим вимогам. Доводиться користуватися тим, що є.
Також на мапах як укриття вказані підземні паркінги новобудов та підземні переходи. Рівень їхньої надійності, як і у випадку з підвалами, є доволі умовним, але це краще, ніж відсутність будь-якого захисту. Принаймні від вибухової хвилі, уламків та скла вони зможуть захистити.
3. Коли можна користуватися метро як сховищем?
Під час повітряної тривоги 46 підземних станцій київського метрополітену функціонують як укриття. Вони вважаються найбільш надійним захистом, і в періоди підвищеної небезпеки багато людей залишаються тут на ніч.
Вільний доступ до платформ відкривається з початком сирени. Однак, враховуючи ризик пересування під час ракетних атак, метрополітен дозволив вхід заздалегідь, ще до початку руху поїздів у звичайному режимі. У такому випадку вхід буде платним. Якщо ви плануєте переночувати в метро, необхідно повідомити про це чергових на станції.
Після попередження про атаку в ніч на 30 червня, люди почали займати місця на платформах ще до десятої вечора.
4. Чи дозволено ставити намети в метро?
Це питання досі викликає дискусії. Адміністрація метрополітену не забороняє встановлення наметів, але просить не брати з собою громіздкі речі — намети, великі надувні матраци. Фотографії з останніх ракетних атак свідчать, що деякі відвідувачі ігнорують ці застереження. Зрештою, це питання нашої етики та взаємної поваги. Якщо ваш особистий комфорт сьогодні позбавляє когось безпечного місця, завтра це може статися і з вами. У ніч на 30 липня на деяких станціях було настільки багато людей, що не вистачало місць для сидіння.
Тим, хто приходить заздалегідь, у метрополітені рекомендують обирати центральні станції — «Хрещатик», «Театральна», «Золоті ворота» чи «Майдан Незалежності». Вони просторіші і менш завантажені порівняно з кінцевими станціями, куди стікаються мешканці з віддалених районів.
5. Де ще можна знайти сховок?
На мапі укриттів також відзначені приміщення в школах та дитячих садках, призначені для захисту від зброї масового ураження. Ці об’єкти, як правило, відремонтовані, краще обладнані та надійніші, ніж підвали зі старими комунікаціями. Однак є певні обмеження.
Щодо дитячих садочків, то може бути вказано примітку «Укриття доступне лише для учасників освітнього процесу», що робить їх недоступними для інших. Щодо шкіл, то вхід «з вулиці» під час навчального процесу може бути обмежений, оскільки укриття зайняті учнями та вчителями. Поза уроками такі приміщення мають бути доступними щонайменше з моменту оголошення повітряної тривоги. Зважаючи на можливість балістичних ударів до оголошення сирени, деякі школи почали завчасно відкривати доступ до укриттів. У 34-му столичному ліцеї «Либідь» повідомили, що люди почали приходити до них після попередження президента про можливу масовану атаку.
Аналогічно, під час повітряних тривог, поліклініки мають забезпечувати цілодобовий доступ до своїх укриттів. Це правило не стосується лікарень з міркувань безпеки пацієнтів та персоналу.
У школах та дитсадках відкрили укриття. Однак під час навчального процесу дорослих туди не пускатимуть. Фото: nus.org.ua
6. Чи зобов’язані пускати в паркінги під час тривог?
Це можливо лише за умови, що паркінг має статус споруди подвійного призначення та внесений до мапи укриттів. Охорона житлового комплексу може відмовити у доступі стороннім особам з автомобілями, але зобов’язана надати можливість пішого проходу.
До паркінгів без сертифіката доступ може бути обмежений як до приватної території. Рішення ухвалюється ОСББ.
Схожа ситуація з підземними паркінгами великих торгових центрів. Зазвичай вони зачиняються перед початком комендантської години разом із самим центром. Паркінги, які з дозволу адміністрації отримали статус споруди подвійного призначення, мають бути доступні під час повітряних тривог. Однак, рішення про допуск пішоходів та автомобілістів приймає адміністрація.
Один з цілодобових об’єктів, куди можна заїхати та пройти, функціонує у Blockbuster Mall на проспекті Степана Бандери. Наразі міська влада розглядає можливість облаштування такого укриття в підземному переході «Метрограду».
7. Чи дозволено перебувати в укритті з домашніми тваринами?
Так. Офіційний дозвіл від МВС було надано після інциденту, коли двоє дітей ледь не загинули, тому що охоронець школи не впустив їх разом із собакою. Під час повітряних тривог з тваринами можна приходити до всіх офіційних укриттів, включно з метрополітеном.
Однак є умова: власник тварини має забезпечити її безпеку та спокій оточуючих. Собак слід тримати на повідку, великих — у намордниках. Кішок бажано перевозити у переносках.
8. Що робити, якщо укриття зачинене або вхід до нього заборонено?
Прості поради: шукайте інше схованку та одночасно телефонуйте за номером 102. Повідомте поліцію про час, місце та обставини порушення ваших прав. Після завершення тривоги подайте офіційну заяву до правоохоронних органів.
За недопуск до укриття передбачена адміністративна відповідальність для особи або організації, відповідальної за його функціонування (ОСББ, адміністрація школи чи поліклініки) — штраф від 1700 до 3400 гривень. У разі настання тяжких наслідків може бути порушена кримінальна справа за статтями про залишення в небезпеці або службову недбалість.
9. Чи будуються нові бомбосховища в столиці?
Спостерігаючи за тим, як Київ прикрашають новими бруківками та парковими зонами, мешканці столиці регулярно ставлять це питання. Однак за час повномасштабної війни було збудовано лише два капітальних укриття — по одному в Оболонському та Дарницькому районах.
Міська влада пояснює це тим, що будівництво підземних схованок є, по-перше, надзвичайно дорогим і тривалим процесом. По-друге, копання котлованів посеред міста може призвести до руйнування старої щільної забудови та комунікацій. По-третє, пріоритетом є освітні заклади, тому основні кошти спрямовуються на забезпечення безпеки дітей.
10. Чому не встановлюються модульні укриття?
Спочатку встановленню модульних (їх також називають мобільними) укриттів заважала відсутність відповідних будівельних норм. Коли ж норми були розроблені, виникли проблеми з координацією між міською та районними адміністраціями.
У жовтні 2025 року Департамент муніципальної безпеки Києва анонсував закупівлю 500 мобільних укриттів для міста. Це компактні наземні бетонні конструкції, які можна встановлювати на зупинках громадського транспорту, у парках, у житлових масивах з недостатньою кількістю капітальних сховищ. Хоча вони не врятують від прямого влучання балістичної ракети, вони забезпечать захист від вибухової хвилі та уламків.
Мер столиці Віталій Кличко пообіцяв виділити 500 мільйонів гривень з невикористаних коштів районних адміністрацій на закупівлю модульних бункерів. Однак кошти, що були повернуті до міського бюджету, досі не освоєні. Як повідомляє Суспільне, у КМДА пояснюють це тим, що районні адміністрації не подали запити на закупівлю цих укриттів. Таким чином, виникає замкнене коло.
На даний момент у Києві налічується лише три модульні укриття. Одне з них було безоплатно передано місту приватним бізнесом на Лісовому масиві, а ще два розташовані в парку «Наталка» на території майбутнього кампусу Київської школи економіки.
Одне з трьох модульних укриттів у всьому місті. Лісовий масив. Фото: facebook.com/timurtkachenko
Джерело: kp.ua