Сьогодні близькі, друзі та колеги провели в останню путь заступницю керівника Центру міжнародного співробітництва та стратегічних комунікацій УДО Валентину Савіцьку, яка загинула внаслідок удару РФ по Київщині 24 липня.
У зворушливому дописі її чоловік, голова Центру стратегічних комунікацій SPRAVDI Ігор Соловей зазначив, що прагнув, аби усі знали, якою була його Валя.
«Я бажаю, щоб ви усі усвідомили, якою була моя Валя. Знали і зберігали пам’ять про неї саме такою. Неймовірно світлою, доброю, чуйною та прекрасною дівчиною. Водночас – справжнім полковником: завжди дорікала мені своїм тоненьким пальчиком та наполягала на тому, щоб тебе поважали і як професіонала. І ти справді була найкращою тут… Любив, люблю і завжди тебе любитиму! Ти – найкраще, що трапилося в моєму житті… І тепер я не знаю, як жити далі без тебе… Піклуйся про нас з небес, будь ласка, так само дбайливо, як ти це вмієш», – написав він.
Смерть Валентини Савіцької стала шоком не тільки для тих, хто добре її знав, але й для тих, хто хоч раз співпрацював з нею над проєктом чи спілкувався на заходах.
Церемонія прощання з Валентиною відбулася 26 липня у Києві. У Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі зібралося кілька сотень людей – рідні, близькі, колеги, волонтери. Ті, хто знав Валю багато років, і ті, хто перетинався з нею в численних справах, які вона за своє недовге життя встигла започаткувати.
Поки під куполом собору лунали зворушливі слова панахиди, на великому екрані демонстрували фотографії, на яких молода жінка усміхалася, випромінюючи світло, радість і життя.
Саме такою її і згадували всі присутні.
«Я хочу висловити подяку батькам за те, що ви виховали небайдужу, ініціативну та справжню людину, якою її знали усі співробітники», – зазначив начальник Управління державної охорони України Олексій Морозов.
«Через свою скромність Валя не афішувала певні справи, які вона робила після служби – це підтримка дітей, чиї батьки загинули на війні, дітей з інвалідністю, паліативних дітей, це евакуація дітей з прифронтових територій. Про все це вона мовчала, але ці вчинки робили її для мене видатною людиною», – підкреслив представник Світового конгресу українців.
Після церемонії прощання у столиці траурний кортеж вирушив до Житомира – на батьківщину Валентини. Місцевий Будинок офіцерів ледь зміг вмістити всіх охочих віддати останню шану землячці. Житомиряни, які знали Валентину змалку, були свідками її дорослішання, також були одностайні: з її загибеллю світ став похмурішим.
«Ця людина зробила стільки добра для всіх, хто був поруч. Це якась магія. Я не знаю, що в неї не виходило. Я пам’ятаю її з дитинства – вона писала вірші, була зіркою у школі. У неї все вдавалося. Вона – втіха для своїх батьків і велика гордість, і я не уявляю, як її батько далі житиме», – розповіла Укрінформу Людмила Чубинська, троюрідна сестра Валі.
«Вона була дуже гостинною. Вона любила життя, любила людей. Я спостерігала за нею, і в мене складалося враження, що вона, знаєте, як кажуть, поспішала жити. Я їй казала: “Ти постійно біжиш, біжиш, ти в русі”. На що Валя відповідала, що так звикла. Одного разу так і сказала: “Я дуже люблю це життя, і ми маємо бути вдячні Богу за кожен прожитий день”», – згадує свої розмови з Валентиною її подруга Катерина.
Жінки познайомилися ще за часів, коли Валентина відкрила у Житомирі «Студію краси та свята «Бджілка». Відтоді приятелювали, а батьки Валі, відомі садівники, допомагали її друзям порадами щодо садівництва.
Валентину Савіцьку поховали на Корбутівському міському цвинтарі Житомира.
Укрінформ також зібрав спогади колег-журналістів, комунікаційників, посадовців, депутатів. Всі відзначають її професіоналізм, інтелігентність, ерудицію, патріотизм та внутрішнє світло, яке вона випромінювала.
Генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий зазначив:
«Валюша була надзвичайно світлою та доброю. В Укрінформі її тепло відчував кожен. Ми розділяємо цей біль і сумуємо разом із родиною Валі. Глибока шана і низький уклін батькам за виховання сильної, щирої та відданої Україні доньки. Світла пам’ять неймовірній людині».
«Валя була хорошою подругою для всіх нас в Укрінформі. Вона дуже переймалася своєю роботою, щиро переживала — їй ніколи не було байдуже, – написала заступниця генерального директора Укрінформу Ганна Василенко. – Але, напевно, визначальною рисою Валі була любов. Увесь кабінет миттєво наповнювався сяйвом любові, щойно вона входила до нас. І ще вона мала дуже міцну віру в людей. Цієї віри було достатньо, щоб ти й сам починав вірити в себе. Сьогодні ми молитимемося, щоб там, де ти зараз, було багато світла. Щоб ти більше не відчувала страху й болю. Нехай Господь тримає тебе близько біля себе, а ти оберігатимеш нас з небес».
«Мені довелося працювати з Валею над одним проєктом. Професійна, тактовна, розумна, усміхнена та елегантна. Завжди її такою пам’ятатиму», – поділилася журналістка Укрінформу Тетяна Пасова.
«Вона працювала на благо України. Любила її всім серцем. Ми дружили дуже близько. Вона – дар життя. Була неймовірно світлою людиною. Такою, яка може огорнути всіх своєю усмішкою, теплом, ніжністю, крилами. Ну як так?!!! Люблю тебе дуже. Досі думаю, що це якась помилка… Згадайте всі, хто знав Валю, добрим словом. Вона гідна!» – написала засновниця Gov Club, колишня радниця прем’єр-міністра Світлана Котляревська.
Народна депутатка України Ірина Геращенко сказала:
«Дуже молода. Розумна і справжня. Велике горе і втрата для вашої родини та друзів, усіх, хто знав пані Валентину».
«Я просто в це не можу повірити. Сьогодні від ракетного удару рашистів загинула Валентина Савіцька. Світла людина та сильна професійна комунікаційниця УДО. Світла пам’ять. Великі співчуття чоловіку, Solovey Igor, дітям, близьким, колегам… Ми не були близькими подругами, але в роки війни познайомилися, і часто зустрічалися на якихось заходах, щось обговорювали, часто на професійні теми… От випадок, коли радієш, зустрівши людину, як майже свою, рідну. Царство небесне Валентині. Смерть ворогам!» – написала шеф-редакторка групи видань «Детектор медіа» Наталія Лігачова.
«Перечитую наші повідомлення, згадую короткі зустрічі, теплі обійми… яких більше не буде… в голові рефреном “набутися разом”, яке так часто кажу своїм найдорожчим… Валя… не можу повірити! Не хочу вірити! Ти завжди вміла підтримати, вселити надію. Ти сама була профі і цінувала талановитих людей довкола. Ти ставила людей і державу на перше місце, віддавалася службі на всі 100. Solovey Igor правильно написав – ми всі осиротіли… Не можу навіть думати про біль, який відчувають Ігор, діти, близькі… співчуваю…», – написала комунікаційниця, радниця ексглавкома Валерія Залужного зі стратегічних комунікацій Людмила Долгановська.
Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив:
«Валентина Савіцька була професійною та світлою людиною. Це велика втрата. Щирі співчуття рідним та близьким».
У Головному управлінні розвідки підкреслили, що комунікаційники українського війська перебувають під прицілом російських терористів, оскільки самовіддано захищають свободу та правду. Там пообіцяли, що «за кожен воєнний злочин, скоєний проти українського народу, буде належна відплата».
Вічна та світла пам’ять!
Фото: Юлія Овсяннікова, Данило Антонюк, facebook.com/solovey.igor