Льодовий покрив у Києві: чи покарають винних і як повернути кошти за лікування ушкоджень
Фото: slovoidilo.ua
У той час як у соцмережах точаться дискусії, хто має прибирати Київ від снігу та ожеледиці – Віталій Кличко чи очільники райдержадміністрацій – столична прокуратура встановила винуватців. Повідомлення про підозру у службовій недбалості висунуто дев’ятьом начальникам комунальних шляхово-експлуатаційних організацій. Чи можна розцінювати це як компенсацію за численні забої та переломи мешканців і гостей європейського міста, чи має ця справа судові перспективи та хто має оплачувати медичну допомогу – дізнавалася журналістка Коротко про.
Втрачали здоров’я та гроші
Про європейське місто ми згадали не випадково. Саме під таким девізом у Києві реалізували кампанію проти малого приватного підприємництва. Для ліквідації МАФів з вулиць вистачило і спецтехніки, і персоналу. На сніг і лід, мабуть, ресурсів вже забракло. Згідно з офіційними даними, протягом грудня 2025 року – лютого 2026-го зі скаргами на травми до лікарняних закладів звернулося 6169 громадян, серед яких 321 дитина. Було госпіталізовано 1155 осіб, з них 66 – діти.
Підставою для відкриття кримінальних проваджень стали звернення потерпілих до правоохоронних органів. З 10 районів Києва уникнути прокурорської уваги вдалося лише Оболонському. Наглядовий орган прийшов до висновку, що причиною травм усіх заявників стало «недостатня обробка тротуарів і доріг засобами проти ожеледиці». І навів приклади, які підтверджують, що люди втрачали не тільки фізичне здоров’я, а й значну частину коштів, якими довелося сплатити за медичні послуги.
Так, у Подільському районі Києва літня жінка внаслідок падіння отримала переломи обох кісток лівої гомілки, що обійшлося їй у 57 000 гривень. У Святошинському – літня людина, яка прийшла до бювету за водою, отримала перелом шийки правої плечової кістки зі зміщенням. Операція і відновлення коштували 240 000 грн. У Печерському районі витрати травмованих на лікування становили від 25 000 до 89 000 гривень. І це лише деякі випадки, наведені прокуратурою.
Тієї техніки, яка прибирала сніг та кригу, виявилось недостатньо. Фото: КМДА
Що чекає на комунальників
Всі підозри, висунуті начальникам семи районних ШЕУ, директору КП «Київводфонд» та керівнику компанії з управління житловим фондом Шевченківського району, пов’язані зі статтею 367 Кримінального кодексу України – «Службова недбалість». У підозрах згадуються 1-ша і 2-га її частини.
За 1-ю фігурантам справи загрожує грошовий штраф від 34 000 до 68 000 гривень або виправні роботи (відрахування 10% – 20% доходу в бюджет держави) протягом двох років, або обмеження волі до трьох років. Відповідно до поточної судової практики – це пробаційний нагляд, іншими словами, умовний термін.
За 2-ю частиною, яка враховує тяжкі наслідки службової недбалості, загрожує вже реальний строк позбавлення волі – від 2 до 5 років, до якого може бути доданий штраф 4250 – 12 750 гривень. Такі підозри висунуто очільникам ШЕУ Голосіївського та Дніпровського районів.
Всі підозрювані можуть втратити право займати відповідальні посади на певний період, але офіційно винними в муках киян їх можна буде визнати тільки після вироку суду, який набере законної сили.
Піску і солі, якими посипають дороги, теж було замало, щоб люди не травмувались. Фото: КМДА
На що розраховувати потерпілим
Досудове розслідування у цих кримінальних провадженнях здійснюють слідчі районних управлінь поліції. Судова перспектива, на думку юристів, непроста.
– Зараз відкрити кримінальну справу не є проблемою. Потерпілий подає заяву – номер провадження заноситься в ЄРДР, – стверджує юрист Олексій Баганець. – Інша справа – довести причинно-наслідковий зв’язок бездіяльності посадовців місцевих органів влади з травмуванням громадян. Тобто необхідно вивчати обставини, призначати експертизи, збирати доказову базу. (До речі, деякі посадовці з районних ШЕУ та інших комунальних підприємств вже є фігурантами минулорічних кримінальних справ за зловживання, зокрема, пов’язані з придбанням солі. А слідство ще триває.)
Суд, у разі його проведення, може визнати збитки, понесені потерпілими громадянами, і зобов’язати їх відшкодувати. Але це дуже віддалена перспектива.
– Варто прямо зараз подавати позови в порядку цивільного судочинства і вимагати, щоб столична влада компенсувала завдані бездіяльністю збитки. Я б подавав комплексно – як на ШЕУ, що фігурують у кримінальному провадженні, так і на столичну адміністрацію як виконавчий орган, – зазначає Олексій Баганець.
Прецедент вже існує: житель Солом’янського району, який на слизькому тротуарі отримав перелом хребця, подав цивільний позов до комунальників на 500 000 гривень.
Як не старались комунальники – але погода була проти них. Фото: КМДА
Чому довелося сплачувати?
У цій ситуації є ще одне важливе питання: чому потерпілі були змушені оплачувати лікування? Врешті-решт, це не особиста думка в розмові про реалії української медицини, а офіційна інформація прокуратури про суми в десятки і навіть сотні тисяч гривень, які люди витратили, щоб відновитися.
Це в той час, коли Міністерство охорони здоров’я заявляє, що «медична допомога у випадку ушкодження входить до Програми медичних гарантій і надається безкоштовно. Пацієнт не повинен платити за неї, за надану медичну послугу платить НСЗУ з державного бюджету».
До безоплатного пакету медичної допомоги в стаціонарі входять:
- інструментальні та лабораторні обстеження,
- полегшення, зняття або усунення симптомів захворювання,
- знеболювання та медикаментозна терапія,
- хірургічні втручання, післяопераційний нагляд за пацієнтом і подальша медикаментозна терапія,
- цілодобовий лікарський і медсестринський догляд,
- медична реабілітація в гострому періоді.
Допомога без госпіталізації також включає безоплатну діагностику, лікування травм і відновлення в амбулаторних умовах або денному стаціонарі. То звідки взялися витрати в 45 000 або 270 000 гривень?
– Люди платять за власним бажанням, немає жодного документа, жодного відеозапису чи іншої доказової бази, де б пацієнта катували, змушуючи давати гроші. Це добровільний вибір, пацієнти підтримали систему охорони здоров’я і надали допомогу НСЗУ, – висловлює свою точку зору голова Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.
Редакція Коротко про відправила до Національної служби здоров’я України інформаційний запит щодо пакету медичних гарантій при ушкодженнях.