Польща починає розуміти, що безпека України – це й безпека Польщі.
1. Репліка щодо Карпатської вісімки.
З друзями товаришувати простіше, з іншими – не так, але ж намагаємось. Це стосовно Словаччини, Угорщини, Сербії, Польщі. Так от, остання – починає в цьому сенсі вже щось потроху розуміти.
Зокрема, віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив під час дебатів у Сеймі:
“Ракети падають, дрони падають за кілометр від польського кордону. Якщо Україна не має систем протиповітряної оборони, якщо у неї немає боєприпасів для збиття цих дронів, більшість із них пролетять через Україну і досягнуть Польщі.
Чи з усім розібралися українці? Ні. Вони не розібралися з історією, але ми не повинні втрачати з поля зору здоровий глузд у всьому цьому та в цій популістській гонитві. Заради будь-якого [електорального] відсотка не можна зраджувати національні інтереси, якими є підтримка України, що воює”.
Він також додав, сперечаючись із певними депутатами, що “цькування українців теж має свої межі. Цією межею є безпека польської держави”, й звернувся до опонентів:
“[Ви хочете] посварити поляків та посварити нас із НАТО й Західною Європою, залишити Польщу розколотою та самотньою. Справді, схаменіться”.
Не повірите: складається враження, ніби хтось у Польщі починає приходити до тями. Хоча, звісно, й не всі.
2. Харків: від гуманітарки до Відродження.
Переповім те, що писав ще в листопаді 2022 року щодо ситуації в Харкові:
“Налагоджена практично з перших днів війни робота магазинів, аптек, всієї критичної й навіть не дуже критичної інфраструктури, при цьому бюджет Міста взяв на себе сплату (за містян) більшості комунальних послуг – усіх тих, що надаються не централізовано, а зусиллями місцевої влади, причому в найскладніші місяці війни.
Працює безкоштовний метрополітен, де раніше були одразу ж організовані укриття, що надали притулок сотням харків’ян, а тепер він вже функціонує за безпосереднім призначенням, працює й безкоштовний наземний транспорт, встановлюються безпечні зупинки, принагідно – розробляються плани відновлення міста, й щодо цього вже йдуть серйозні перемовини.
Навіть про Картки Харків‘янина – з пільгами, приміром, для пенсіонерів – Місто не забуло.
Харків переходить від часу гуманітарки до Відродження.
Вже за кілька годин після чергового обстрілу одразу починається не просто прибирання, а відновлення всього, що зараз можна відновити.
Терехов діє не за правилом “Подивіться всі, як нам погано, пожалійте нас”, а за принципом “Ми житимемо – всупереч усім!!!”, і життя в Місті – продовжується.
Він не галасує, а працює, не репетує, а ремонтує.
Де ще в Україні називають своє місто Містом, а свого мера – Мером?”
Це – у 2022-му. А от щодо Терехова й Харкова зараз – тут відео за моєї участі.