Російська армія спричинила загибель 35 людей у Краматорську. 30 із них загинули від одного удару по пасажирських автобусах, ще 5 – від інших обстрілів. Ця подія не викликала жодної реакції в Росії: ні обурення, ні жалю, ні скорботи. Жодного сюжету на телебаченні, жодного допису від Z-блогерів, жодного коментаря від Путіна чи Пєскова.
Ці загиблі – російськомовні мешканці Донбасу, саме ті, кого Путін обіцяв захищати і заради безпеки яких, за його словами, розпочав “СВО”. І ось, “СВО” досягає свого апогею: Росія бомбардує громадський транспорт у Краматорську, вбиваючи десятки мирних людей, а в самій Росії це ніби ніхто й не помічає.
З російської точки зору, Краматорськ – це “російське” місто, включене до конституції РФ. Його мешканці, за логікою Путіна, – росіяни. Виходить, що армія РФ вчинила масове вбивство “своїх” росіян, але це нікого в Росії не хвилює.
У 2014 році, на початку війни, коли бойові дії точилися поблизу Слов’янська та Краматорська, російські ЗМІ були переповнені обуренням. Вони кричали про “каральну операцію” та “хунту, що вбиває мешканців Донбасу”. Багато росіян тоді справді вірили цій пропаганді та співчували жителям Донбасу, що було зрозуміло.
Однак, як пояснити нинішню ситуацію? Ті самі люди, які у 2014 році билися в груди, не в змозі дивитися на страждання Донбасу, тепер взагалі не помічають загибелі 35 людей. Ті, хто звинувачував Україну в обстрілах мирного населення Слов’янська та Краматорська, тепер схвалюють дії Путіна, який обстрілює ці міста з ще більшою жорстокістю.
Я знав, що пропаганда може збуджувати емоції, але не думав, що вона здатна повністю їх вимикати. Виявилося, що цілком реально переконати цілий народ у тому, що одних і тих самих людей можна жаліти або не жаліти залежно від обставин. У 2014 році загиблі від обстрілів мешканці Краматорська чи Слов’янська були гідні співчуття в очах російських патріотів. А у 2026 році вони не варті навіть згадки.
Я спеціально переглянув канали Азарова, Царьова та інших колаборантів, які у 2014 році звинувачували українську владу в жорстокості щодо Донбасу. Сьогодні у них немає жодної згадки про масове вбивство мешканців Краматорська. Невже загинули мешканці якогось іншого Донбасу? Ні, того самого, який вони підтримували у 2014 році. Просто виявилося, що коли їхніх мешканців вбиває Росія, усі ці “захисники Донбасу” різко перестають йому співчувати.