Фонтан «Самсон» на Контрактовій площі в Києві – це не просто архітектурна прикраса, а й історичний попередник сучасних бюветів. Звідки взялася ідея їхнього будівництва, як доставляється вода та якої вона якості – розбиралися журналісти «Коротко про».
Від давніх джерел до «Сан Санича»
Існує легенда, що людина, яка тричі вип’є води з фонтану «Самсон», ніколи не покине Київ. Ця історія має своє коріння: на місці фонтану ще за часів Київської Русі існувало природне джерело, з якого вода дерев’яними трубами подавалася з навколишніх пагорбів. Люди вірили, що це джерело пов’язане з річкою Йордан, а тому його вода вважалася святою.
У 1749 році архітектор Іван Григорович-Барський надбудував над джерелом кам’яну ротонду з ангелом, яку пізніше замінили на фігуру Самсона. Головною ж частиною для мешканців Подолу була чаша, звідки брали воду для повсякденного вжитку.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття в Києві продовжили соціальний проєкт забезпечення безкоштовних джерел води. На вулицях з’явилися чавунні фонтани, вилиті на заводі місцевого підприємця Олексія Термена. Деякі з них збереглися до наших днів, зокрема біля Золотих воріт, у Маріїнському парку та сквері імені Івана Франка.
Перший бювет у сучасному розумінні з’явився в Києві під час Другої світової війни на території Центрального військового шпиталю. Його збудували для пацієнтів, але й інші кияни могли користуватися джерелом. Після відновлення централізованого водопостачання бювет втратив свою актуальність і зараз не працює.
Традиційно Київ забезпечувався водою з Дніпра та Десни. Однак після аварії на Чорнобильській АЕС виникла потреба знайти альтернативні джерела, які б не були під загрозою радіаційного забруднення. Згадали про глибокі підземні горизонти, але цей проєкт був призупинений завдяки захисній функції Київського водосховища.
Будівництво сучасних артезіанських бюветів розпочалося після здобуття Україною незалежності та затвердження програми «Питна вода». Наприкінці 1991 року перші 17 свердловин відкрилися в різних районах міста: Оболонь, Троєщина, Позняки, Святошинський район.
Кампанія затихла на деякий час, але з новою силою відновилася у 1997 році під керівництвом мера Олександра Омельченка. За його каденції мережа бюветів значно розширилася, охопивши майже всі райони Києва. Кияни цінували воду з бюветів за її природний смак, що суттєво відрізнявся від хлорованої води з кранів. Навіть жартували, що це «вода від динозаврів».
Будівництво продовжувалося і в наступні роки. Зокрема, з 2015 по 2021 рік у Києві з’явилося 11 нових бюветних комплексів, а понад 40 непрацюючих було відремонтовано.
Вік води: 100 і 200 мільйонів років
Сьогодні бювети не такі популярні, як раніше. Багато киян користуються фільтрами, купують воду в автоматах чи замовляють доставку. Однак, прихильники «води від динозаврів» все ще є, особливо серед людей з обмеженим бюджетом.
Назва «вода від динозаврів» походить від того, що вода для бюветів добувається з Сеноманського та Юрського горизонтів, які сформувалися приблизно 100 і 200 мільйонів років тому. Глибина свердловин коливається від 90 до 340 метрів. Електричні насоси піднімають воду на поверхню до спеціальних резервуарів, звідки вона надходить до колонок. Більшість бюветів оснащені фільтрами для затримання дрібних частинок піску, глини чи іржі.
Загалом у Києві налічується 203 бюветні комплекси, але не всі з них функціонують. За даними спеціалізованого комунального підприємства «Київводфонд», станом на вересень експлуатувалося 182 бювети. Три з них тимчасово закриті з технічних причин, а на двох проводяться санітарно-профілактичні роботи.
Спеціальна електронна мапа допоможе знайти найближчий до вас бювет та перевірити, чи він працює.
Чи безпечно пити сиру воду?
Питання про те, чи можна пити сиру воду з бюветів, викликає дискусії вже багато років. Якщо на початку експлуатації якість води вважалася високою, то згодом почали з’являтися сумніви. Вода могла ставати каламутною, а на дні резервуарів з’являвся осад.
Еколог Олександр Соколенко зазначає, що однозначної відповіді на це питання немає. Якість води залежить від багатьох факторів: глибини свердловини, стану обладнання, наявності іржі чи інших забруднень, а також від належної експлуатації самої свердловини.
За його словами, кип’ятити воду з бювету – слушна порада, але це не завжди вирішує проблему. Кип’ятіння знищує мікроорганізми, проте не впливає на надмірну кількість хімічних елементів. Тому, якщо є можливість, перед кип’ятінням воду краще пропустити через побутовий фільтр.
Контроль якості води
Представники «Київводфонду» запевняють, що вода у функціонуючих бюветах відповідає встановленим нормам. На офіційному сайті підприємства можна знайти детальну інформацію про кожну колонку.
«Контроль якості – це комплекс аналізів, обстежень та технічних заходів. Поточні аналізи води проводяться щоквартально, раз на рік – повний контроль, і раз на три роки – аналіз за радіологічними показниками. Усі дослідження здійснюються акредитованими лабораторіями», – повідомили у «Київводфонді».
Водночас, фахівці визнають, що в окремих бюветах можуть виникати відхилення від норми, зокрема, підвищений вміст заліза, каламутність або сторонні присмаки. Це може бути пов’язано з природними властивостями підземних вод, змінами їхнього складу, порушенням санітарного стану елементів системи чи іншими факторами. У таких випадках бювет тимчасово закривають, проводять санітарну обробку, промивання системи водопостачання та повторний лабораторний контроль.
Бювети під час блекаутів
На жаль, немає однозначної відповіді на питання, чи зможуть бювети забезпечити водою киян у разі тривалих відключень електроенергії. Робота насосів, що подають воду, залежить від стабільного електропостачання. Навіть за наявності генераторів, вода в резервуарах швидко вичерпається.
Минулого року, коли ця проблема набула актуальності, «Київводфонд» повідомляв, що 154 бюветні комплекси мали можливість підключення до генератора, а 80 з них вже були підключені.
Джерело: kp.ua