Чому читання новин лише посилює тривогу: психолог пояснив, що робити
Фото: Pixabay
Щодня ми переглядаємо десятки, а то й сотні новин. Занурюємося в телеграм-канали та новинні сайти, прагнучи зрозуміти, до чого готуватися, що на нас чекає найближчим часом, сподіваючись, що ці знання нас заспокоять. Однак виходить навпаки: після активного скролінгу замість спокою ми відчуваємо напругу та наростаючу тривогу. І ця тривога лише спонукає нас до подальшого перегляду новин у пошуках заспокоєння.
Чи можливо вийти з цього замкненого кола? Чому наш мозок потребує все більше інформації, навіть якщо вона лякає? Як працює залежність від новин та що робити, коли настає панічна атака? Про це Коротко про розповіла психологиня Анастасія Карченкова.
Головна причина скролінгу — ілюзія контролю
Анастасія Карченкова. Фото: facebook.com/anastasia.karchenkova.ua
– Анастасіє, чому новини викликають у нас сильну тривогу та відчуття постійної небезпеки?
– Важливо розуміти: не у всіх новини спричиняють сильну тривожну реакцію та відчуття небезпеки. Це залежить від індивіда, його життєвого досвіду та особливостей психіки. У частини людей новини викликають лише незначне напруження, і не більше. Тому доречніше говорити про групу людей, у яких справді виникає сильна тривога.
Зазвичай це люди, які загалом живуть у стані тривоги. Деякі з них можуть навіть мати тривожний розлад. І важливо усвідомлювати: річ не лише в новинах, існують і внутрішні передумови. Людина може перебувати у стані постійного стресу, не відчувати базової безпеки, мати підвищений рівень тривожності.
Новини — це продукт, який створюється таким чином, щоб викликати потужні емоції. Викликати захоплення новинами досить складно — таких подій насправді небагато, натомість викликати страх значно простіше. Тому при створенні заголовків, текстів, відеоряду інформація найчастіше подається так, щоб привернути увагу глядача та читача. У певному сенсі це маніпуляція увагою, аби людина бажала повертатися до новин, читати й читати ще.
Тут діє важливий механізм: новини сприймаються як відомості про реальність від носіїв фактів. І людина, споживаючи цю інформацію, отримує ілюзію контролю, ніби їй потрібно все дізнатися, щоб заспокоїтися. Але відбувається парадокс: людина заходить у новини, щоб знизити тривогу через відчуття контролю — в результаті тривога лише посилюється.
Отже, тривожна реакція виникає, з одного боку, через внутрішній стан людини, з іншого — через те, як самі новини сконструйовані та подаються.
– Але якщо тривога посилюється, логічно ж — припинити скролити новини? Чому ж ми цього не робимо?
– Основна причина скролінгу — ілюзія контролю. Нам здається, що якщо ми дізнаємося про все важливе, то зможемо краще контролювати реальність і завдяки цьому зможемо заспокоїтися. Тривожна людина не отримує задоволення від тривоги, вона постійно шукає шляхи її зменшення. А новини цю тривогу посилюють.
Логіка приблизно така: якщо я знаю все про те, що має статися, зможу прорахувати ризики, ухвалити правильні рішення та захистити себе. Людина прямує за відчуттям безпеки, а в підсумку отримує тривогу. Виникає відчуття: “якщо я розслаблюся, саме в цей час щось трапиться”. Здається безпечнішим відстежувати реальність — звідси виникає залежність.
– Як відрізнити надмірну тривогу від поганого настрою після новин? Чи є фізичні чи психологічні ознаки того, що ситуація кепська?
– Спочатку варто визначити, що таке поганий настрій після новин. Це стан, коли людина дізнається про щось неприємне, відчуває смуток, розчарування, можливо, злість, але при цьому розуміє: вона нічого не може з цим вдіяти. Ці емоції треба просто пережити. Всередині є певний “стоп”: нічого робити не потрібно.
Тривога проявляється інакше. Коли людина дізнається про погану новину, вона не може це просто витримати. Вона потребує діяти: терміново щось робити, шукати рішення, знижувати ризики.
Наприклад, хтось дізнається про зростання цін чи політичну нестабільність — засмучується, злиться, переживає емоції та повертається до свого життя. Інша людина починає думати: “Треба їхати. Куди? Як? Що для цього потрібно?” Вона починає шукати інформацію, планувати, здійснювати певні дії.
Різниця полягає в тому, що при поганому настрої людина переживає емоції та йде далі, а при тривозі вона не може зупинитися: її охоплює напруга та потреба діяти.
– Коли тривога стає небезпечною і настає час звертатися до фахівця?
– Тривога стає критичною, коли людина перестає нормально функціонувати. Це випадки, коли порушується сон (неможливо заснути, часті пробудження), порушується харчування (переїдання чи відмова від їжі), людина не справляється з повсякденним життям — не може працювати, навчатися, спілкуватися, піклуватися про близьких. У таких випадках варто звертатися до лікаря-психіатра. Але важливо не чекати крайньої точки. Багато людей формально “функціонують”: вони працюють, навчаються, ведуть побут, але при цьому сильно страждають внутрішньо. Постійна напруга, втома, вигоряння — це ознаки тривожного стану.
Тривожні люди не можуть відпочивати — вони постійно щось роблять, намагаючись знизити тривогу, і в результаті ще більше втомлюються. І навіть якщо людина “справляється”, це не означає, що вона живе добре. У стані постійної напруги жити не обов’язково, із цим можна працювати.
Панічні атаки не є небезпечними для нашого організму
– Що з цим робити? Як знизити залежність від новин?
– Перше — це усвідомленість. Важливо чесно відповісти на запитання: чи допомагає мені читання новин заспокоїтися, чи допомагає мені це краще впоратися з життям? У багатьох випадках відповідь буде “ні”. Новини не знижують тривогу та не дають реальних інструментів для життя.
Друге — зафіксувати свій досвід. Наприклад: які реальні рішення в моєму житті були ухвалені завдяки новинам? Часто виявляється, що жодне.
Третє — прийняти рішення. Перегляд новин — це завжди про вибір, нас ніхто не змушує цього робити. І тут постає питання: чи справді хочу витрачати свій час та психічні ресурси на це?
Іноді людина продовжує дивитись новини, бо інакше їй доведеться зіткнутися з порожнечею свого життя — і тоді це теж чесний вибір. Але якщо життя насичене, то увагу можна переключити на щось інше: книги, спілкування, розвиток, відпочинок.
– Як справлятися зі станами, схожими на панічну атаку?
– Панічна атака — це стан, при якому тіло вважає, що існує загроза життю. Виникає відчуття, що зараз станеться щось жахливе. При цьому важливо знати: сама собою панічна атака фізіологічно безпечна. Вона не завдає шкоди серцю, судинам чи іншим органам. Перший крок — це розуміння безпеки того, що відбувається.
Далі використовуються три групи технік:
Наприклад, знайти навколо себе кілька предметів певного кольору. Це повертає у реальність та зменшує зацикленість на страху.
Повільне, глибоке дихання з подовженим видихом допомагає знизити рівень збудження нервової системи та зменшити симптоми.
Послідовно розслабляються м’язи: плечі, руки, обличчя, живіт. Це закріплює ефект заспокоєння. Іноді додаються і когнітивні техніки, що підтримують думки, які повертають почуття контролю.
Намагатися боротися з панічними станами, продовжуючи при цьому постійно сприймати тривожні новини — неефективно. Якщо тригер залишається, то робота лише з симптомами не дасть результату.
Можна, звісно, продовжувати дивитися новини та знижувати тривогу медикаментозно — такий варіант також існує. Але важливо бути чесним із собою: це вибір. Спроба “залишити все як є, але перестати турбуватися” найчастіше не працює.
Джерело: kp.ua