Навіщо гніздо Лелеки та Одарки так рано опустіло: пташенят могли витіснити прибульці

Фото: facebook.com/ira.sarazins.ka Підпишіться на нас в Google додати зараз

Вже котрий рік поспіль українці уважно слідкують за найвідомішою в країні парою лелек з Леляки на Полтавщині. Цьогорічний сезон у гнізді був багатий на драматичні події: спроба сторонніх птахів захопити оселю та забрати Одарку, бурхливе повернення Грицика, поява несподіваної суперниці, чуже яйце тощо.

Але ключовий етап цього сезону вже завершено. Пташенята Грицика та Одарки — Лелевич, Махаон, Мрія та Ніка — підросли, стали міцними, оперіли і покинули рідне гніздо. Однак, навіть цей природний процес викликав чимало запитань. Чому лелеки не повертаються додому, чи справді вони вже вирушили в теплі краї? Чи нормально для птахів залишати батьків у такому ранньому віці, чи знайдуть вони дорогу назад на батьківщину, і що наразі відбувається з самими Грициком та Одаркою?

Про це журналісту “Коротко” розповів кандидат біологічних наук, співробітник Національного природного парку «Пирятинський» Анатолій Подобайло.

Раптовий відліт: молодих лелек налякав сторонній птах?

Анатолій Подобайло. Фото: instagram.com/podobiker

– Анатолію, 26 липня лелеки покинули гніздо. Чому це сталося так рано, чи повернуться вони сюди, і чи відлетіли разом з ними Грицик та Одарка?

– Я б не сказав, що це рано. У двомісячному віці лелеки вже впевнено тримаються в повітрі, це цілком природний фізіологічний термін. Спочатку пташенята поводилися цілком за планом: вони здійснювали свої перші тренувальні польоти, а ввечері слухняно поверталися додому, в рідне гніздо.

Але тут варто врахувати важливу обставину. У той же період у мене на подвір’ї перебував ще один лелека, якого я підібрав у Ліновиці. Він випав із гнізда, і я його вигодовував. Приблизно через два тижні мій підопічний значно зміцнів, вилетів з подвір’я і — уявіть собі — зайняв саме те гніздо, де мешкали пташенята Грицика та Одарки. Опинившись на чужій території, цей спритник почав активно випрошувати їжу в дорослих птахів. І, наскільки я розумію за своїм досвідом спостережень, саме його поява стала причиною того, чому наші молоді лелеки перестали туди повертатися.

– А де вони зараз, чи є якісь припущення?

– Чесно кажучи, невідомо. Ми обстежили навколишні території, оглянули всі довколишні поля, але виявити їх не вдалося. Однак я не став би надмірно драматизувати ситуацію.

Необхідно розуміти: зараз триває збір врожаю, і в цей час лелеки зазвичай тримаються поблизу комбайнів, харчуючись на свіжоскошених полях. Це надзвичайно сприятливий період щодо харчування — корму багато, він легкодоступний. Цілком імовірно, що наші молоді птахи вже об’єдналися в якусь кочову зграю і зараз мандрують десь околицями. Це типова поведінка для цієї пори року.

Лелека Надійка, яку виходив Анатолій Подибайло, вирішила оселитися у гнізді Грицика та Одарки. Одарка, кажуть, не проти. Фото: facebook.com/ira.sarazins.ka

– Тобто вони полетіли саме через це п’яте, чуже лелеченя? Воно їх просто вижило?

– Правильніше буде сказати, що через нього вони припинили повертатися в гніздо на ночівлю. Головною причиною стала поява цього чужого, до того ж молодшого пташеняти. Це було найближче гніздо до місця, де його поставили на крило.

Зважаючи на все, у лелек існує певна поведінкова програма — не завдавати шкоди маленьким пташенятам, які знаходяться в гнізді. Дорослі не виганяють його, оскільки воно молодше. Водночас знайдений лелека, навпаки, поводиться дуже активно, постійно випрошує їжу, оскільки він фізично молодший за інших. Це створює певний дискомфорт для вже підрослих «рідних» пташенят. Але для них уже немає суттєвої різниці, де ночувати — у гнізді, на даху сусіднього будинку чи на дереві. Вони вже вміють літати, стали міцнішими та самостійними.

Лелевич, Махаон, Мрія та Ніка. Фото: facebook.com/ira.sarazins.ka

Норма чи відхилення: що кажуть цифри

– Чи існує ймовірність, що вони таки повернуться, чи це вже остаточне прощання?

– Поки що це питання залишається відкритим. Я припускаю обидва варіанти. Минулого року, наприклад, у нас був випадок, коли один із молодих лелек після перших вильотів ще деякий час повертався до гнізда. Але зараз ситуація ускладнюється присутністю чужого пташеняти, тому передбачити точно складно.

– А коли взагалі лелеки зазвичай покидають гніздо? Чи не зарано за два місяці?

– Повторюся: це цілком нормальний термін. В ідеалі — вони могли б ще приблизно тиждень або півтора повертатися на ночівлю до рідного гнізда, але цю фазу життя вони зараз проводять в іншому місці, і це абсолютно природний етап їхнього дорослішання. На сьогоднішній день вже більше половини всіх молодих лелек у регіоні покинули свої гнізда і почали кочувати. Тож наші пташенята — не виняток, а скоріше правило.

– Отже, за них можна не турбуватися, з ними все буде гаразд?

– Звісно. Перед тим, як остаточно припинити повертатися, вони вже кілька діб впевнено і довго літали. Вони зміцніли, набралися сил. У цьому віці головні ризики вже позаду.

Підготовка до кільцювання. Пташенята поводилися спокійно.

Африканські канікули та повернення до рідного гнізда

– Якщо говорити про подальшу долю — пізніше вони відлетять до Африки. Якщо я правильно пам’ятаю, там вони проживуть два-три роки і щоліта не повертатимуться додому, так?

– Так, це так. Вони залишаються на зимівлях в Африці доти, доки не досягнуть статевої зрілості. І повертаються до наших країв лише тоді, коли настає час створювати власну родину. Саме намагатися створити, бо далеко не всім це вдається з першої спроби. Конкуренція за гнізда та партнерів дуже висока.

– А в Африці вони можуть створювати пари, чи це відбувається лише тут?

– Були поодинокі випадки, коли наші білі лелеки гніздилися безпосередньо в Африці. Але їхнє потомство все одно здійснювало міграції — тобто навіть у таких виняткових ситуаціях інстинкт перельоту нікуди не зникав. Але це саме винятки із правил, а не масове явище.

Поки що ситуація з безпекою та фінансове питання не дозволяють орнітологам встановити GPS-трекери, лише кільця зі спеціальними номерами. Фото: facebook.com/ira.sarazins.ka

Життя дорослої пари: ритуали та прощання

– А що зараз із Грициком та Одаркою? Вони теж полетіли чи ще тут?

– Ні, дорослі птахи не поспішають відлітати. Грицика ми не бачили вже понад добу — він, мабуть, харчується десь на полях. А ось Одарка вчора двічі прилітала в гніздо, ніби перевіряючи, чи все там гаразд.

– Як зараз складаються їхні стосунки після всієї цієї весняної історії з відвоюванням гнізда? Ми пам’ятаємо, як багато писали про її та його «зради»…

– Кілька днів тому, вже після того, як молоді птахи остаточно покинули гніздо, я спостерігав у них так зване фальшиве парування. Це абсолютно нормальне явище для цього періоду. Воно не призводить до відкладання яєць — сезон уже минув. Швидше за все, це елемент поведінки, що слугує для зміцнення пари. Хоча, якщо чесно, достовірно сказати, яким є справжнє призначення цього ритуалу, ми поки що не можемо, залишається лише спостерігати і висловлювати припущення.

Потім, коли настане час, вони розлетяться в різні боки Африки, перестануть впізнавати один одного як конкретних особин і зустрінуться знову лише тоді, коли обидва повернуться до рідного гнізда наступної весни. Як правило, дорослі лелеки ще з’являються у своєму гнізді тиждень-два, а іноді й довше. Це своєрідна демонстрація приналежності до своєї сім’ї та місця. Це важливо, бо хтось із молодих лелек може запам’ятати це гніздо, повернутися за кілька років. Тому дорослі птахи, скоріше, «відтягують» час перед остаточним відльотом, закріплюючи свої права на територію.

– І все ж таки, чи можна назвати весняну історію з новим самцем «зрадою» в людському розумінні?

– Я б все ж не використовував це слово — воно надто тісно пов’язане з нашими людськими уявленнями про вірність і стосунки. Погляньмо на це з біологічної точки зору. Є гніздо, де відбулося успішне розмноження, і з’являється новий партнер. Найімовірніше, це партнер минулого року — він вже знає, де розташоване це гніздо, бо бував тут раніше. Ймовірність відновлення торішньої пари значно вища, ніж ймовірність формування нової пари в тому ж місці з нуля. Тож це скоріше повернення до старого, ніж зрада.

Одарка виконала свою щорічну материнську місію. Фото: facebook.com/ira.sarazins.ka

Чому чотири пташенята, а не п’ять і що з кільцями

– До речі, а чому з п’яти яєць вилупилося лише чотири пташенята?

– Одне яйце виявилося незаплідненим і не вилупилося. Це абсолютно нормальна ситуація. У нашому національному парку ми проводили моніторинг: середня кількість пташенят на одне гніздо становить приблизно 2,9. Ми обстежили 82 або 86 гнізд по всій території. І в більшості випадків три-чотири пташеня — це вже добрий результат, справжній успіх для пари. Так що чотири пташенята — це відмінний показник, а не якась аномалія.

– Чи були на цих пташенятах встановлені спеціальні датчики, щоб за ними можна було стежити?

– Ні, датчиків ми не встановлювали. Ми їх кільцювали — на лапках зараз обручки з індивідуальними номерами.

– Тобто, якщо вони повернуться або їх зустрінуть під час міграції, їх зможуть ідентифікувати?

– Так, абсолютно правильно. Якщо вони повернуться до Леляків або десь поблизу, ми їх обов’язково впізнаємо за номерами. Більше того, їх можуть ідентифікувати навіть десь під час міграції, якщо якийсь орнітолог чи фотограф-натураліст вдало сфотографує птаха так, щоб добре було видно номер на кільці. За фотографією ми точно визначимо, що це саме наше пташеня з цього конкретного гнізда.

– А чому не використовували GPS-трекери? Адже це дало б більше інформації?

– Це питання бюджету, і питання серйозне. Один якісний трекер коштує близько тисячі євро, що для нас дуже суттєво. Але є й інша причина: ми поки що свідомо утримувалися від їх використання, оскільки тривають військові дії. Раніше сигнал від таких пристроїв міг сприйматися системами ППО як сигнал дрону — це створювало певні ризики. Зараз, наскільки я розумію, технології вже розвинулися, системи фільтрації сигналів стали кращими. Тому не виключаю, що ми повернемося до цього питання і придбаємо хоча б один трекер наступного сезону, щоб точно розуміти, куди саме відлітають наші птахи та якими маршрутами вони користуються.

– Як загалом, на вашу думку, пройшов сезон?

– Якщо оцінювати цей сезон за головним критерієм — народження пташенят та їх успішного вирощування — то він пройшов більш ніж успішно. Усі, хто міг вижити, вижили. Усі пташенята здорові, зміцніли і вже впевнено літають. Це найголовніше.

Джерело: kp.ua