Головною подією Євтропієва дня було пробудження ведмедя. Вважалося, що саме в цей час господар лісу виходить із барлоги.
Цього дня (дата за старим стилем: 3 березня) відзначається пам'ять мученика Євтропія Амасійського, який жив у 3-4 століттях у Малій Азії та загинув за віру від рук язичників.
У народі ім'я святого зарифмували на приказку: «Євтропій шлях квапить та сніг топить». Цього дня треба було обійти поле навхрест — привернути увагу сонця, просити його розтопити сніг. Однак сонце могло бути не тільки милостивим, а й грізним, тому треба було знати, як поводитися з ним. Про сонце складено багато приказок.
Люди, наприклад, казали: «Коли сонце закотилося, не кидай сміття надвір — прокидаєшся»; «По заході сонця хліба і грошей у борг не дають». Судили по сонцю й про погоду: сонце сідає у хмару — наступного дня буде негода.