Багато хто задається питанням, а який день і навіть рік вважати Днем народження Інтернету? Єдиної думки щодо цього так досі і не існує. Ось тільки деякі дати…
Прообразом Інтернету стала програма ARPANET – розробка військового відомства США. Ці роботи почалися на рік запуску першого штучного супутника Землі. І лише до 1969 року проект приніс свої перші обнадійливі плоди. Але до реального впровадження та створення глобальної мережі залишалося ще довгих 20 років.
29 жовтня 1969 року у системі ARPANET відбувся перший зв'язок між двома комп'ютерами, що у різних містах. Перші спроби були, звичайно, примітивними, але для розробників це стало відправною точкою створення Інтернету. Але сам термін «інтернет» застосували лише 1973 року.
Американський інженер Рей Томлінсон 2 жовтня 1971 року створив електронну пошту, і придумав тепер відомий символ @. Правда, в даному випадку швидше можна говорити про День народження електронної пошти, ніж Інтернет.
Існують інші дати, що претендують на День народження Інтернету. Але більшу частину з них можна застосувати до суто технічного боку. Наприклад, 1 січня 1983 року мережа ARPANET перейшла на існуючий протокол TCP/IP. А 8 травня 1983 року набула чинності система DNS (доменних імен).
Але якщо й далі заглиблюватись у технічні нетрі, то ми так і потонемо у морі «данської» інформації. За бажання можна «накопати» і багато інших дат. Адже не можна вважати Днем народження автомобіля, скажімо, створення лише циліндра.
Що таке Інтернет? Всесвітня глобальна Мережа . Саме від цього визначення і «танцюватимемо». Багаторічні дослідження в галузі інтернет-технологій вилилися в те, що талановитий британський учений Тім Бернерс-Лі, працюючи в науковій організації CERN (Женева), запропонував глобальний гіпертекстовий проект у 1989 році.
На основі цього було закладено фундаментальні поняття Мережі: HTTP, HTML, URL. Для застосування подібних стандартів вчений створив перший web-браузер – WorldWideWeb (перерослий у сервіс WWW). До винаходу цих ключових понять Інтернет був здебільшого доступний і зрозумілий невеликому колу фахівців. І тільки після створення ось цих, без перебільшення, революційних технологій Інтернет зробив крок у народні маси.
Перший web-сайт на основі цих базових елементів Тім Бернерс-Лі створив та розмістив 6 серпня 1991 року . І тому логічно вважати реальним Днем народження Інтернету – 6 серпня. А вже далі, на основі цих головних принципів, Інтернет став удосконалюватись та розвиватися.
А після появи 22 квітня 1993 першого графічного браузера Mosaic серфінг по Інтернету стало можна здійснювати «легким рухом руки», використовуючи лише мишку, не вдаючись у складні тонкощі програмістських штучок. 30 квітня 1993 року CERN, у надрах якого й зародилися епохальні розробки, оголосив, що Інтернет буде вільним для всіх.
Тіма Бернерса-Лі цілком заслужено вважають “батьком Інтернету”. Але заради справедливості треба сказати, що свій внесок у створення Мережі внесли багато висококваліфікованих вчених. Просто британський учений вміло акумулював усі досягнення, що призвело до створення Всесвітньої Мережі. Взагалі, батьків Інтернету багато, але мати одна.
Розбіжності щодо різних дат Дня народження Інтернету можна вирішити в такий спосіб. Ото взяти, наприклад, загальний День працівників зв'язку. Усередині цієї галузі є різні служби, які відзначають свої професійні свята, кожен у своїй сфері. Так і тут: встановити єдиний Міжнародний день Інтернету – 6 серпня. А решта розробників Інтернету, кожен у своїй вузькій спеціалізації, вже можуть відзначати окремо свої суто професійні дати.
Щоправда, католицька церква пропонує заснувати Міжнародний день Інтернету 4 квітня . Це день преставлення святого Ісидора Севільського. Православна церква запропонувала на «посаду» покровителів Інтернету святих – Віру, Надію, Любов та матір їхню Софію. Ця дата відзначається 30 вересня. Велика інтернет-компанія IT Infoart Stars у 1998 році запропонувала цю дату як День Інтернету.
У принципі нічого поганого в цьому немає. Але все ж таки ці дати умовні і символічні, і ніякого відношення до Інтернету не мають.
І насамкінець – «найвбивчіший» аргумент на користь дати 6 серпня. Поява першого сайту сталася в похмуру дату – вибух атомної бомби в Хіросімі. Ефект від появи Інтернету такий самий, як і від застосування атомної бомби. На зміну ядерному віці та ракетному протистоянню приходить «новий світовий цифровий порядок». Інтернет певною мірою (залежно, в чиїх руках знаходиться) – зброя масової інформаційної поразки.
У найближчі десятиліття Інтернет перетвориться на світову віртуальну державу. А якщо є держава, то має бути й уряд. Незважаючи на те, що формально Інтернет не має господаря. Але ж «святе місце порожнім не буває», і перегони за контроль над майбутнім інтернет-простором уже розпочалися.
У грудні 2012 року в Дубаї на конференції Міжнародної спілки електрозв'язку стався поділ держав на два інтернетівські блоки. До першого увійшло 89 країн (у т.ч. Росія та Китай), а до другого – 55 країн (у т.ч. США та Великобританія). Почалася відкрита боротьба за сфери впливу у майбутньому віртуальному світовому уряді.
Міжнародна шахова федерація має прекрасний девіз: «Усі ми – одна сім'я». Це гасло можна віднести і до інтернет-спільноти. Будь-який прогрес несе у собі і позитивні, і негативні чинники. Перефразовуючи відомий вислів Іллі Ільфа, можна сказати: “От Інтернет є, а щастя немає”.
Безперечний факт, що Інтернет перетворився на потужний та корисний соціокультурний інструмент. Але жодна велика держава не захоче прогаяти зі своїх рук такий могутній соціальний маніпулятор, яким тепер є Інтернет.