«Нерозлучний друг» – ми звикли вкладати в це слово поняття вірності, щирості та багаторічної прихильності, але філологічне розслідування приводить нас у місця, далекі від високих ідеалів дружби. Виявляється, цей фразеологізм спочатку описував зовсім не душевну спорідненість.
Слово «нерозлучний» походить від старовинного фразеологізму «заливати за кадик», що мовою простого люду означало банальне пияцтво. Кадик, або «адамове яблуко», у народній свідомості був якимось порогом, через який проходило спиртне, тому «нерозлучним» спочатку називали товариша по чарці — тієї самої людини, з якою можна було розділити чарку-другу і провести час у галасливому шинку. У XIX столітті «нерозлучний друг» — це буквально «друг по випивці», приятель, готовий підтримати компанію в алкогольних виливах.
Однак згодом негативний відтінок виразу почав стиратися. Під час довгих застіль люди часто відкривали один одному душу, ділилися таємницями, обговорювали проблеми та перевіряли приятелів на чесність. Поступово образ звичайного товариша по чарці перетворився на образ найближчого друга, якому можна довірити абсолютно все.