Наставниця Магучіх Тетяна Степанова: Досягнення 2,10 – не межа. Не існує вершини досконалості

Фото: Artur Widak/NurPhoto via Getty Images

Змагання світового рівня у закритому приміщенні 2026 року в польському місті Торунь стали визначною подією для української легкоатлетичної спільноти. Четверта позиція в підсумковому командному рейтингу, срібна медаль Юлії Левченко та переможний тріумф Олега Дорощука та Ярослави Магучіх. За кожним гучним успіхом стоїть фахівець, який готує атлетів, часто перебуваючи у затінку.

Тетяна Степанова є творцем досягнень Ярослави Магучіх. Їхня спільна робота триває вже 11 років, відколи юна 13-річна особа вперше потрапила до неї на тренування. Тетяна Володимирівна нечасто дає інтерв’ю, стверджуючи, що про тренера мають свідчити результати його підопічних. Проте для Коротко про вона зробила виняток та поділилася роздумами про те, як за математичним розрахунком і минулим “бар’єристки” ховається шлях до історичних звершень, а також чому для утримання світового лідерства іноді варто просто вчасно повернутися додому та провести час із сім’єю.

Не існує вершини досконалості

– Тетяно Володимирівно, Чемпіонат світу-2026 у закритих приміщеннях завершився перемогою Ярослави Магучіх з результатом 2,01 м. Як оцінюєте цей показник? Наскільки ви та Ярослава задоволені?

– Я дуже сподівалася, що Ярослава подолає висоту 2,06, оскільки я знаю її поточну готовність, але ми раді, що перемогли, і звучав Гімн нашої рідної України.

– Які почуття ви пережили, коли зрозуміли, що Ярослава знову виграє золото ЧС у приміщенні?

– Я відчувала спокій та радість. І вже міркувала, як продовжувати тренувати Ярославу, щоб уникнути помилок у розбігу.

– Як почувається та в якій формі зараз перебуває Ярослава?

– Вона провела деякий час у рідному Дніпрі. Поспілкувалася з рідними, товаришами, зробила багато корисних справ – це і дало їй можливість відновитися. Тому вступаємо з новими силами у новий сезон.

– Які ваші прогнози на цей сезон? Наразі рекорд Ярослави становить 2,10 м. Які цілі ви ставите перед собою?

– Не існує вершини досконалості.

Перші медалі Ярослава вигравала разом із Тетяною Степановою. Фото: ФБ Ярослава Магучіх

Найважливіше – не уникати відповідальності та робити висновки

– Як трапилося, що ви змінили спеціалізацію з бігу на 400 метрів з перешкодами на тренерську діяльність зі стрибків у висоту?

– Це не було раптовим рішенням. Ще під час виступів я почала більше цікавитися процесом підготовки та логікою тренувань. Мені стало цікаво розуміти і формувати власне бачення підготовки стрибунки у висоту. Згодом я усвідомила, що мій неординарний підхід приносить результати і підходить для Ярослави.

– Хто у вашому житті найбільше вплинув на вас і зробив вас тим, ким ви є зараз?

– Мене сформував спорт, насамперед через непрості моменти, коли потрібно терпіти, працювати і не здаватися. Значний вплив мав мій тренер і наставник Олег Миколайович Зайченко, який передавав не лише знання, а й відповідальність, і усвідомлення того, що результат досягається завдяки щоденній праці.

– Ви вимогливий тренер? Чи скоріше мудра наставниця та порадниця, яка завжди знає, що саме потрібно сказати підопічній і що зробити, щоб максимально її розкрити?

– Я вимоглива. Але ця вимогливість стосується результату і прогресу, а не тиску. Я добре відчуваю спортсменку: коли необхідно підштовхнути, а коли підтримати. Довіра та повага – це основа нашої співпраці.

Тренування бувають різноманітними. Фото: ФБ Ярослава Магучіх

– Що для вас більш значуще – перемога атлета чи його розвиток у ході змагань?

– Без прогресу немає зростання. Були ситуації, коли не все складалося, коли доводилося переоцінювати підхід, шукати нові рішення, оскільки спортсмен дорослішає і стосунки зазнають змін. Але саме такі періоди сприяють найбільшому розвитку як тренера, так і спортсмена. Найважливіше – не боятися відповідальності та робити висновки.

– І трохи про особисте. Що вас надихає?

– У моєму житті джерелом натхнення є моя сім’я та друзі, яким я вдячна і яких дуже люблю.

– Чи маєте ви хобі у житті поза спортом?

– Люблю готувати тістечка.

– Як ви проводите свій вільний час, якщо він у вас є?

– У затишній атмосфері, на природі. Перебування наодинці з думками допомагає зберегти енергію та ясність у роботі.

Разом не тільки на змаганнях, а й багато років у житті. Фото: ФБ Ярослава Магучіх

Лише факти

Тетяну Степанову без сумніву можна назвати легендарним тренером. Звісно, про неї говорять у спортивних колах, її методи та підхід до роботи обговорюють. І ось що можна почути найчастіше:

Метод «бар’єристки»: Тетяна Степанова ніколи не займалася стрибками у висоту професійно. Її спеціалізація – біг на 400 метрів з перешкодами. Саме це стало основою тактики, де у стрибку головним є не тільки «силовий поштовх», а й математичний ритм. Вона побудувала розбіг Ярослави як ідеальну бігову дистанцію, де важливий кожен міліметр кроку.

Тандем довжиною у життя: вони співпрацюють з того часу, як Ярославі виповнилося 13 років. Степанова – єдиний тренер у спортивній біографії Магучіх. Це унікальний приклад у світовому спорті, коли дитячий тренер не “передає” талант далі, а росте з ним до рівня олімпійського золота та світових рекордів.

Філософія легкості: у той час, як світова школа стрибків роками робила акцент на «фізиці» та штанзі, Степанова пішла на ризик. Її методика виключає надмірну вагу на тренуваннях, зберігаючи природну тендітність та стрибучість спортсменки.

Відчувати стрибок: у спортивних колах кажуть, що Степанова має “чуття”. Вона може не дивитися на планку, а за звуком шиповок об тартан визначити, чи зможе Ярослава подолати висоту.

Ціль – 2,11: для Степанової світовий рекорд 2,10 м – це не фініш, а перехідний етап. Її вислів “не існує вершини досконалості” – це не просто слова, а реальний план тренувань, де вже передбачена висота 2 метри 11 сантиметрів.

Невелика порада може додати “золотий” рекордний сантиметр. Фото: ФБ Ярослава Магучіх