Європейський Союз спостерігає значне зменшення підтримки нових економічних обмежувальних заходів щодо Росії, оскільки окремі країни-учасниці неохоче погоджуються на кроки, що можуть негативно вплинути на їхні великі корпорації.
Про це інформує видання FT, посилаючись на дипломатичні джерела, передає Укрінформ.
Зазначається, що попередні пакети санкцій, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, мали на меті обмежити фінансові потоки, що підтримують військові дії. Однак, за словами п’ятьох дипломатів ЄС, залучених до переговорів, вимоги певних столиць викликають занепокоєння, оскільки з’являються ознаки того, що Європа стає менш готовою миритися з негативними наслідками санкцій для власних компаній, які продовжують свою діяльність у Росії.
Оскільки санкції в ЄС ухвалюються за умови консенсусу всіх держав-членів, заперечення окремих країн змусили послів ЄС провести чотириденні переговори в Брюсселі минулого тижня. Проте досягти компромісу не вдалося. Це підсилює побоювання щодо послаблення внутрішньої єдності Європейського Союзу, зниження рішучості у підтримці України та зростання очікувань щодо можливих мирних переговорів, що ускладнює прийняття політично чутливих рішень.
«За столом переговорів моральний імператив діє дедалі менше. Столиці всіх країн погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім усе це розчиняється», — зазначив один із дипломатів.
Останній пакет санкцій включає нові обмеження щодо російського експорту та фінансової системи, а також механізм підтримки цінової стелі на російську нафту, який має зменшити доходи Кремля від її продажу. Однак реалізація цих заходів опинилася під загрозою через вето окремих держав.
Дипломати вказують, що масштаб відмови столиць від прийняття останніх пропозицій досяг безпрецедентного рівня.
Афіни відмовляються підтримати весь пакет, якщо їм не буде дозволено продовжувати транспортування російського зрідженого природного газу до третіх країн. Грецька сторона обґрунтовує свою позицію тим, що заборона завдасть значних збитків бізнесу впливового судноплавного магната Джорджа Прокопіу. Уряд Греції наголошує, що нові санкції повинні призводити до «значно більших втрат для Росії», ніж для економік країн ЄС, і бути «ретельно зваженими», щоб максимально посилити тиск на Москву та мінімізувати негативні наслідки для Європи.
Португалія та Німеччина також наполягають на скасуванні заборони на імпорт російської риби, посилаючись на необхідність підтримки власної рибопереробної промисловості.
Франція та Італія, які є провідними туристичними напрямками Європи, виступають за послаблення заборони на видачу віз російським військовослужбовцям, які брали участь у війні. Австрія ж знову підняла питання про розблокування російських активів на суму 2 мільярди євро для відшкодування банку «Райффайзен» штрафу, накладеного Москвою.
Європейські компанії, зокрема данська пивоварна група Carlsberg та фінська енергетична група Fortum, зазнали збитків на мільярди євро внаслідок введення санкцій та конфіскації російських юридичних осіб. Країни, компанії яких постраждали від таких наслідків, дедалі більше висловлюють роздратування через те, що, на їхню думку, союзники захищають власні корпоративні інтереси або вимагають від них солідарності.
«Є певні держави-члени, які не припинили ділові відносини з Росією у 2022-му та 2023-му роках. Незручна правда для цих столиць полягає в тому, що зараз санкції починають бити саме по тих секторах, які досі залишаються основними джерелами російських доходів», — зазначив інший дипломат.
Затримка з ухваленням 21-го пакету санкцій та спроби пом’якшити його заходи відбуваються на тлі активізації українських ударів по військових та промислових об’єктах у глибині території Росії, зокрема по Москві та ключових нафтопереробних підприємствах. Західні посадовці сподіваються, що збереження єдності союзників України спонукатиме Кремль до переговорів.
Проте дипломати визнають, що небажання частини держав-членів підтримувати жорсткіші санкції, навіть попри потенційні втрати для власних економік, значною мірою залежить від того, наскільки вони сприймають Росію як безпосередню загрозу своїй безпеці.
ЄС засудив шкідливу кібердіяльність Росії та запровадив санкції
Як повідомляв Укрінформ, Рада ЄС застосувала обмежувальні заходи щодо однієї особи та п’яти організацій з РФ.