Фото до статті
Дмитро Сімагін
Заступник головного редактора
Нова модель від консалтингової компанії Econtime Consultants стверджує: гнучкий графік праці може збільшити «ефективну» заробітну плату працівника до 56%. Автори дослідження радять розглядати винагороду ширше, ніж просто цифру в платіжній відомості — і підрахувати, якою насправді є вартість втраченого часу для особи, пише The Hill.
Основна ідея авторів дослідження проста: платіжна відомість вказує, скільки заробляє людина, але замовчує про те, якою є ціна цього для неї. Тривалі поїздки на роботу поглинають кошти. Обмежений графік забирає час, призначений для сім’ї. Необхідність бути присутнім в офісі вимагає жертв у вигляді сну, фізичної активності, здатності концентруватися та можливості витримувати повсякденні навантаження без постійного стресу.
Econtime пропонує перевести ці втрати на мову чисел — і назвала свою розробку «Економічна цінність особистого часу» (Economic Value of Personal Time).
$193 проти $48: у чому суть розрахунку
Згідно з моделлю дослідників, одна вільна година висококваліфікованого фахівця у США оцінюється в $193,79, тоді як година оплачуваної праці коштує лише $48,17. Розбіжність є вражаючою, адже модель розглядає вільний час як обмежений ресурс, що має особистісну та емоційну цінність. Вільна година після робочого дня — це не просто заміна години, за яку сплачують. Вона може бути використана для вечері з дитиною, відвідування лікаря без поспіху, заняття спортом до настання втоми, або просто як відпочинок, що запобігає «вигоранню» та роздратуванню.
Такий кінцевий показник модель досягає завдяки низці припущень:
- умовний працівник — 39-річний розробник програмного забезпечення;
- він має одну або двох дитини;
- очікувана тривалість життя становить приблизно 79 років;
- співвідношення боргу до активів — 29%;
- вільний час оцінюється в 1,5 раза дорожче за робочий;
- рівень позитивного самосприйняття здоров’я — 90%.
Саме ці параметри формують фінальну цифру — і саме вони пояснюють, чому «ефективна» заробітна плата за моделлю зростає на 56% там, де присутня гнучкість.
Чому це не абстракція, а реальне життя працівника
Цифра в 56% може здаватися завищеною, доки не уявити конкретну людину, яка стоїть за цими розрахунками: співробітника середнього віку з дітьми, іпотекою чи іншими зобов’язаннями, напруженою роботою та графіком, де кожна відвойована година має велике значення. Цінність гнучкого графіка для IT-спеціаліста виникає не з абстрактної щедрості компанії. Вона зумовлена меншою кількістю поспішних ранків, меншою кількістю втрачених вечорів, скороченням неоплачуваних годин у дорозі та більшим контролем над тонкою межею між роботою та рештою життя.
Жорсткий офісний режим — це прихована зарплатна яма
Автори застерігають керівників компаній: терпіння працівників не безмежне. Сувора політика обов’язкової присутності в офісі може сприйматися як приховане зменшення заробітної плати — коли вона забирає час, збільшує витрати та ускладнює повсякденне життя, не підвищуючи при цьому саму зарплату.
Коли керівництво пояснює повернення до офісу потребою у «корпоративній культурі», співробітники часто чують зовсім інше послання: ваш час поза роботою не має значення.
Не кожен запит на офлайн-присутність — помилка
Дослідники визнають: не всяка вимога працювати з офісу є необґрунтованою. Певні види діяльності справді виграють від особистої присутності — командам потрібне безпосереднє наставництво, формування довіри та оперативна спільна робота над завданнями.
Проблема виникає тоді, коли керівники нехтують реальною ціною, яку за це сплачують працівники. Саме тоді політика обов’язкового повернення в офіс стає, за словами авторів, «економічно сліпою» — вона не враховує втрати людини поза робочим часом, хоча ці втрати цілком піддаються економічному обчисленню.
Нагадаємо, що згідно іншого дослідження, віддалена робота сприяє зростанню безробіття серед випускників.
Головна > Новини > Робота в офісі коштує працівникам більше, ніж здається — результати дослідження
Джерело