>

Переважна більшість громадян України зберігає свою довіру до президента Володимира Зеленського та вважає недоцільним проведення загальнонаціональних виборів до повного завершення бойових дій. Це випливає з результатів всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 20 липня по 3 серпня.
“Згідно з отриманими даними, 55% респондентів наразі висловлюють довіру Президенту, тоді як 40% – не довіряють (баланс довіри-недовіри становить +15%)”, – зазначено у звіті за результатами дослідження, оприлюдненому в середу.
Соціологи відзначають певне зниження рівня довіри порівняно з показниками квітня, проте не йдеться про різкий спад після останніх значних подій та ухвалених рішень. При цьому 20% опитаних повністю довіряють президенту, а ще 34% обрали варіант “скоріше довіряю”.
Питання проведення виборів також демонструє чіткий суспільний консенсус. “Зберігається стабільна тенденція: більшість українців виступають проти проведення виборів найближчим часом, до завершення бойових дій. Лише 15% вважають, що вибори слід провести навіть до завершення бойових дій (востаннє у березні цей показник становив 12%). Ще 23% переконані, що вибори можна провести після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких осіб зросла з 13% до 23%”, – йдеться у звіті.
Коли проведення виборів стане можливим, суспільство віддаватиме перевагу обранню нового глави держави. За проведення президентських виборів у першу чергу висловилися 44% опитаних. Натомість 32% вважають, що в першу чергу варто провести вибори до парламенту, і лише 11% надають пріоритет місцевим виборам.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, зазначив, що Зеленський все ще зберігає досить високі показники довіри. Хоча кількість тих, хто підтримує вибори найближчим часом або хоча б після перемир’я, дещо зросла, але більшість все одно виступає проти цього.
“Водночас ми не можемо стверджувати, що останні події мали лише незначний вплив на ставлення до Зеленського. Можна припустити, що вплив має більш довгостроковий характер. Наразі, попри всю критику кадрової політики з боку влади, більшість українців усвідомлюють екзистенційну загрозу з боку Росії, тобто в центрі уваги залишається війна та досягнення прийнятного миру. Як ми бачимо, українці переважно проти проведення виборів найближчим часом і навіть після перемир’я. Відповідно, зберігається певний консенсус щодо того, що ми маємо інституцію президента, разом з яким маємо спільно продовжувати опір, а політичну відповідальність будемо нести після завершення війни на виборах”, – наголосив Грушецький.
На його думку, в цій ситуації подібні резонансні події скоріше зменшують і без того обмежений потенціал Зеленського бути переобраним у мирний час. “Тобто обурення людей не досягло рівня, щоб вони прямо зараз хотіли зміни глави держави (і насправді ще далеко від цього, тим більше, що президент реагує на протести і ухвалює принаймні часткові кадрові рішення, як того вимагають обурені громадяни). Проте, на період “після війни” сильніше кристалізується думка про потребу нових лідерів”, – підсумував він.
Дослідження проводилося методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних регіонах України серед 974 дорослих (від 18 років) респондентів. За звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, та 1,8% – для показників, близьких до 5%. В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.
