“>
Фото: Український кризовий медіацентр
Найвищу довіру громадян серед публічних осіб в Україні має посол України у Великій Британії, екскомандувач Збройних сил України (2021-2024) Валерій Залужний: йому вірять 66% опитаних, не довіряють – 24%, що дає баланс довіри +42%). Такі дані отримав Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) за результатами дослідження, проведеного 16-31 липня.
Схожі показники довіри демонструють ексочільник Міноборони Михайло Федоров (63% довіряють, 16% не довіряють, баланс +46%) та керівник Офісу президента України Кирило Буданов (61% довіряють, 22% не довіряють, баланс – +39%).
56% респондентів висловили довіру чинному президенту України Володимиру Зеленському, тоді як 38% – недовіру. Баланс довіри становить +18%. Президент посідає четверту позицію у списку, завершуючи перелік публічних осіб, яким довіряє понад половина опитаних українців.
Далі у рейтингу довіри розташовуються мер Харкова, голова Асоціації прифронтових міст та громад України (АПМГ) Ігор Терехов (47% довіряють, 19% не довіряють, баланс +29%) та командир 3-го армійського корпусу оперативного командування “Схід” Сухопутних військ ЗСУ Андрій Білецький (37% довіряють, 13% не довіряють, баланс +24%). Важливо зазначити, що значна частина опитаних не змогла дати оцінку цим діячам (23% стосовно Терехова та 40% стосовно Білецького).
Решта публічних осіб, згаданих у дослідженні, мають від’ємний баланс довіри, що вказує на переважання недовіри над довірою.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати опитування свідчать про запит суспільства на нових лідерів.
“Наразі існує загальна думка, що проведення виборів зараз неможливе, і вони мають відбутися після завершення війни. Однак аналіз рівня довіри до публічних осіб виявляє високу довіру (і, ймовірно, значні очікування) до таких нових лідерів, як Федоров, Залужний, Буданов. Окрім них, високі показники мають Терехов та Білецький. Зеленський також зберігає високий рівень довіри, але наші попередні дослідження показують, що більшість опитаних висловила побажання, аби після війни посаду президента обійняла інша особа”, – прокоментував він.
За словами Грушецького, поточний рівень довіри до Зеленського є достатнім для його легітимності як голови держави в очах української громадськості, проте це не виключає прагнення до оновлення політичних еліт у мирний час.
Дослідження проводилося за змішаною методологією (mixed-mode): половина респондентів була опитана за допомогою телефонних інтерв’ю з комп’ютерним підкріпленням (CATI), інша половина – шляхом особистих інтерв’ю (face-to-face) з використанням планшетів. Опитування проводилися виключно на підконтрольній Україні території серед осіб віком від 18 років. Для забезпечення репрезентативності використовувалася вибірка зі зваженими статистичними показниками, без додаткових квот. Загалом у межах дослідження було проведено 1808 інтерв’ю, з яких 905 – телефонних (включно з 305 інтерв’ю з мешканцями Києва), 903 – особистих (включно з 302 інтерв’ю з мешканцями Києва).
При нормальних умовах статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95, дизайн-ефектом 1.3 та з урахуванням структури вибірки з додатковими інтерв’ю в Києві) для вибірки обсягом 1808 респондентів (повна вибірка) не перевищує 3.5%, а для вибірки обсягом близько 900 респондентів (окремо телефонні та особисті інтерв’ю) – 4.9%. В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, існує додаткове систематичне відхилення, проте отримані результати зберігають високу репрезентативність.