«Протягом сезону варто вжити 12 порцій козацького борщу» Наша спадщина 20.06.2026 08:00 Укрінформ Про елемент нематеріальної культурної спадщини Донеччини – приготування козацького борщу з кропивою, що поширений у селі Стародубівка
Український борщ у 2022 році включили до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення має особливе значення, адже ухвалене під час повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, історію, культуру.
Існує багато варіантів цієї традиційної страви, і один із них – козацький із кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, тимчасово окупована територія. Рецепт борщу залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону й продовжує жити завдяки зусиллям переселенців та носіїв традицій.
СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ
Стародубівку заснували у 1830 році дунайські козаки, у 1831–1864 роках тут була станиця Стародубівська в Азовському козацькому війську.
– Після розгрому Запорізької Січі козаки спочатку знайшли притулок за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі й оселилися в надазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони й оберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.
Вона пригадує, як під час однієї з етнографічних експедицій вивчали традиції, фольклор та побут жителів Стародубівки. І один зі старожилів поділився історією, яку почув ще від своєї бабусі, котра прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли біля Запорізької Січі, спочатку привезли за Дунай козаки, а насіння з тих дубів потрапило до села Стародубівки. І в цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрубали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.
– Можливо, через ці козацькі дуби й назвали село Стародубівкою, адже до 1920 року воно іменувалося Каратиш, – зауважує дослідниця.
«ЗГІДНО З ПЕРЕКАЗОМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ ОЗДОРОВЛЮЄ»
За словами Сарбей, у Стародубівці готували переважно страви української кухні, й однією з улюблених був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, бо, згідно з народними віруваннями, у цей період кропива має цілющі властивості.
Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан чи каструлю і заливають холодною водою – щоб вийшов насичений, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю, цибулю.
Приготування козацького борщу з кропиви на VII Регіональному молодіжному форумі – наметовий табір «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні»
– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону кладуть також цілу картоплину, і коли звариться, товчуть. Для глибшого аромату і смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, за бажанням – томати. І головний складник цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його додають, коли картопля майже готова. Це надає страві і смаку, і користі, – розповідає пані Ірина.
Вона зазначає, що до кропиви можна додати і щавель. Незмінний інгредієнт борщу – нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.
Дослідниця наголошує, що з давніх-давен існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для оздоровлення організму потрібно з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.
– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу оздоровлює, і люди намагалися використати цю можливість. Бо кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.
Так, кропива – справжня скарбниця вітамінів та корисних елементів. До хімічного складу цієї рослини входять вітамін С, що сприяє зміцненню імунітету, вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки, вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся, і вітамін D, який має регенерувальну і кровоспинну властивості. Крім того, є вітаміни групи В, які покращують сон, зміцнюють нервову систему і нормалізують стан організму, також є каротиноїди, що покращують зір. У кропиві зосереджені такі елементи, як хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші, необхідні організму.
За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили й зберігали, щоб восени та взимку використовувати до борщу та супів. Але висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – лиш довести до кипіння й одразу знімати з вогню, щоб рослина не втратила корисних властивостей.
«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ЗВАРИТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»
Ірина Сарбей каже, що попри всі виклики часу й те, що село під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.
– Для збереження кулінарної спадщини – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між жителями громади, які через війну перебувають у різних куточках України і за кордоном, – зазначає пані Ірина.
За її словами, обміну досвідом серед носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи, фестивалі.
– У 2024 році на Дніпропетровщині відбувся VII Регіональний молодіжний форум, від кожної громади була команда, наша молодь представила традицію приготування козацького борщу. Готували на вогні, як колись козаки, і всіх пригощали, – каже дослідниця.
Додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за старовинними рецептами, щоб зберегти зв’язок із минулим, повернути переселенцям відчуття дому.
– Люди, які залишили рідні домівки через російську агресію, коли куштують ці знайомі з дитинства страви, зі сльозами на очах кажуть, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття мають величезну цінність, – каже пані Ірина.
Підсумовуючи свою розповідь про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час зварити український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.
Укрінформ веде власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були внесені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися характерні для різних регіонів нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.
Донеччина Історія Козак Культурна спадщина Маріуполь ЮНЕСКО Село Борщ