У столиці заплановано презентацію видання Олександри Шутко, присвяченого ролі українок в Османській імперії. Ексклюзив 28.06.2026 10:20 Укрінформ Олександра Шутко, яка досліджує історію Османської держави, випустила нову працю. На основі архівних матеріалів, вона описує життя султанського гарему та вплив українських жінок на імперію. Презентація відбудеться в Києві 2 липня.
Про це авторка повідомила в коментарі агентству Укрінформ.
«Після десятиліття аналізу турецьких архівних документів, що стосуються султанок українського походження, я зібрала чимало цікавої інформації про місце, яке було їхнім домом, – султанський гарем. Це спонукало мене написати книгу про його приховані сторони», – розповіла вона.
Дослідниця підкреслила, що гарем не був в’язницею для жінок чи притоном.
"Султанський гарем функціонував за складною системою взаємодії членів султанської родини, маючи власну ієрархію та звичаї. Кожна жінка, потрапляючи туди, негайно отримувала платню. Найменшу суму, 6 акче (османські срібні монети) щодня, отримували нові наложниці. За курсом 2019 року, це становило 18 доларів. Крім того, наложниць двічі на день годували, надавали одяг та прикраси. Їх також навчали східних мов, письма, співу, танців та мистецтва спокушання”, – уточнила Шутко.
Найвищу платню – 2 тис. акче на день, що еквівалентно майже 6 тис. доларам, отримувала Роксолана (Hürrem), дружина султана Сулеймана, яка мала українське походження. Річний дохід, за сучасними розрахунками, сягав 2 млн доларів. Ця сума залишалася за нею до кінця життя і була порівнянна з річним прибутком невеликої французької провінції.
"Роксолана була найзаможнішою жінкою своєї епохи та фінансувала благодійні проєкти: будівництво мечетей, лазень, лікарень, шкіл на землях Османської імперії. Вона також активно займалася політикою, впливаючи на державні призначення та листуючись з європейськими та азійськими правителями. Саме завдяки Роксолані в Османській імперії зародилося явище «Жіночого султанату», яке через століття продовжила інша султанка українського походження – Хатідже Турхан (Надія)”, – поділилася деталями письменниця.
Окрім Роксолани, у новій праці йдеться про її суперницю – черкешенку Махідевран, а також служницю султана Сулеймана Гюльфем та інших видатних жінок епохи «Жіночого султанату», зокрема Нурбану, Сафіє, Кьосем та Хатідже Турхан.
У своїй новій книзі Олександра Шутко розвіює усталені міфи про велику кількість наложниць у султанських гаремах.
“Точна кількість наложниць відома з інвентарних книг султанського палацу Топкапи в Стамбулі, які містять дані про витрати на утримання гарему. Наприклад, у гаремі султана Сулеймана Величного у 1552 році перебувало 167 жінок, у Селіма ІІ – 73, у Мурада ІІІ – приблизно 150. Інтимні стосунки з султаном мали далеко не всі, а до кола родини належали лише 3-4% від загальної кількості наложниць: фаворитки та матері дітей. Решта гаремниць, отримавши через 7-9 років звільнення від рабства та придане, могли вступити в шлюб з гідним сановником султана”, – зазначила Шутко.
Крім того, в книзі авторка розповідає про охоронців гарему – євнухів, яких у дитинстві піддавали кастрації, при цьому виживав лише один хлопчик з десяти.
«Також новою є інформація про гречанку Гюльнуш, яка заснувала мечеті в Кам’янці-Подільському та Хотині. Про її перебування на Поділлі під час військового походу 1672-1678 років, народження другого сина Ахмеда (Ахмеда ІІІ) та її шлях, сповнений пригод, я також розповідаю у цій новій книзі», – повідомила авторка.
Презентація книги «Гарем османських султанів доби «Жіночого султанату» від видавництва «Богдан» відбудеться в Києві 2 липня (четвер) о 18:30 у книгарні Readeat. Модератором заходу виступить Альона Рудько. Під час зустрічі читачі матимуть можливість поспілкуватися з авторкою та придбати книгу з її автографом.
Як раніше повідомляв Укрінформ, у січні минулого року в Україні вийшов роман "Кривава Кафа" письменниці та дослідниці Олександри Шутко. Твір розповідає про правління шехзаде Сулеймана – майбутнього султана Сулеймана Пишного, чоловіка Роксолани, у Кафі.
Фото з архіву Олександри Шутко
Україна Туреччина Жінки