“`html
Опера Дмитра Бортнянського «Креонт» буде представлена у країнах Європи 14.01.2026 18:05 Укрінформ Розпочинається міжнародна ініціатива щодо популяризації в державах Європи опери «Креонт» від українського митця Дмитра Бортнянського, що є важливим елементом культурної дипломатії.
Про це мовилося під час зустрічі за круглим столом в Укрінформі, де зібралися учасники дебютного показу віднайденої першої опери Бортнянського, а також державні та суспільні діячі з України та Європи.
«Розповсюдження цього витвору європейської класики у світі я розглядаю як свою місію», – зауважив автор ініціативи, Артист ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери Герман Макаренко.
Він акцентував, що уперше оперу було показано в Італії 250 років тому, однак згодом партитури було втрачено. На початку 2000-х років їх відшукали в Європі росіяни, і вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну несподівано вирішили поставити цей твір у Європі.
«Нам було суттєво повернути європейській культурі Дмитра Бортнянського – українського генія з польським корінням. Вдалося об’єднати з усієї держави артистів, ми їх назвали оперною командою України… Ми знайшли оперний театр в Чернівцях, який майже досконало відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де була премʼєра за життя митця. Наша, українська премʼєра відбулася у жовтні 2025 року в Чернівцях і викликала розголос у міжнародній спільноті. Ми маємо намір презентувати цей твір європейської класики в театрах Європи як загальний культурний скарб», – розповів Макаренко.
Диригент відзначив, що це вже шостий його міжнародний проєкт, що отримав підтримку ЮНЕСКО, що є свідченням високої оцінки української музичної спадщини.
Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне у зверненні до учасників круглого столу зауважив, що відродження «Креонта» дозволило нам по-новому відкрити цю культурну перлину. «Для ЮНЕСКО велика честь надати патронат проєкту, що дозволило цьому шедевру знову лунати зі сцени… Мистецтво володіє силою сприяти діалогу та миру, і ЮНЕСКО непохитно віддана справі збереження та охорони культурної спадщини», – сказав він.
За словами директора департаменту міжнародних організацій МЗС Сергія Дворника, культурна дипломатія особливо важлива під час війни, коли Росія прагне знищити українську самобутність.
«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС впевнені, що міжнародне турне цієї опери стане значною мистецькою подією і потужним дипломатичним кроком у розповсюдженні нашої культури, нашої ідентичності», – підкреслив дипломат.
На його думку, повернення світові «Креонта» як українського продукту – це відтворення його істинного історичного контексту, і проєкт «є саме тією ініціативою, котра демонструє силу нашої дипломатії, стає вагомим аргументом у глобальній розмові про цінності, які підтримує наша країна».
Британсько-американський письменник і телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив виняткову роль української культури. «Для мене, як людини, котра чимало часу вивчала колишній Радянський Союз, є очевидним, що нас, на жаль, всіляко переконували, ніби Україна була «молодшим братом» російської культури. А перегляд постановки опери «Креонт» дозволив мені оцінити значення українського композитора, самобутність і неповторність української культури», – зауважив письменник.
Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек зауважив, що ресурс постійно інформує про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це нелегко, оскільки я щодня бачу, наскільки міцними є російські культурні зв’язки тут, особливо в Австрії та Італії», – зазначив він.
Буріанек переконаний, що на громадську думку на Заході значною мірою впливає «м’яка сила культури». За його словами, росіяни спромоглися прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, котрі вважають її «незамінною, чимось, що вони не хочуть втрачати», а насправді ці твори не мають жодного відношення до Росії.
Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг потрапити на премʼєру «Креонта» в Чернівцях, тому що саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це теж показово. За його словами, і Німеччина, і Україна є частиною Європи, а культура є одним з найбільших джерел цінностей, що нас об’єднують.
«Креонт» є дуже європейським твором, створеним українським композитором в Італії, сповненим духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи – до решти Європи! – і продемонструвати його. Акцентування уваги на українському мистецтві в Європі розповість, що саме ми відстоюємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – зазначив німецький експерт.
Як повідомляв Укрінформ, українська прем’єра опери «Креонт» відбулася 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Проєкт, ініційований Германом Макаренком, отримав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його втілення, а також патронат від Європа Ностра – організації, котра займається популяризацією та захистом культурної спадщини Європи. Підтримали проєкт Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, громади Буковини. Генеральним інформаційним партнером проєкту став Укрінформ.
Європа Музика Опера Мистецтво “`
Источник: Джерело