Засновник «Фоліо» Олександр Красовицький – про нову книгарню, кризу ринку та чому книжки дорожчатимуть

Фото: ФБ Олександр Красовицький

Все плине, все змінюється, і одна з найстаріших київських книгарень «Наукова думка», розташована в самому центрі міста, теж очікують трансформації. Цього літа на її місці розгорне свою діяльність нова книгарня «Грушевський». Точніше, співіснуватимуть два торгові заклади: «Наукова думка» та новостворена «Грушевський», яку відкриває видавництво «Фоліо».

Засновник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький обіцяє, що тут буде доступ до унікальних видань, які не зустрічаються в інших крамницях, а автори особисто представлятимуть свої твори за прилавком.

Також в інтерв’ю «Коротко про» видавець поділився міркуваннями щодо майбутньої кризи видавничої сфери, причин зростання вартості книжок, взаємин видавничої галузі та Міністерства культури, а також інших важливих для видавців і читачів тем. 

“Грушевський” стане місцем, де легко можна зустріти живого письменника

– Пане Олександре, як сталося, що ви вирішили орендувати частину “Наукової думки”? Кияни звикли до неї як до однієї з найстаріших книгарень, а тепер там з’явиться ще й «Фоліо»…

– По-перше, ця книгарня діяла на цьому місці тривалий час. Спочатку від неї відокремили частину приміщення, яка стала магазином модного одягу «Санахант» (зауваження автора). Згодом відокремили ще одну частину, яка стала невідомо чим, оскільки там уже рік роботи не ведуться. І крамниця залишилася зовсім невеликою. І ось нещодавно я дізнався, що її просто зачиняють через значні заборгованості. Тому ми запропонували погасити їхні борги перед Інститутом історії, власнику приміщення, задля збереження невеликої «Наукової думки» – вона залишиться. А на невеликій площі, що звільниться після цього, ми відкриємо власну книгарню. Площа орендована.

– Чи проводився конкурс на це приміщення? І коли можна очікувати на відкриття?

– Жодного конкурсу не було, зважаючи на величезну суму боргу, яку ми погасили за них – не буду називати цифр. Крім того, був необхідний ремонт, це складний процес – вимагалося узгодження кожного кроку з Академією наук. Усі рішення, що стосуються внутрішнього простору, погоджуються з президією Академії наук України. Все відбувається дуже повільно, тому, гадаю, відкриття відбудеться в липні або серпні, але в будь-якому разі до Дня незалежності. 

У приміщенні «Наукової думки» тепер буде ще й книгарня “Фоліо”. Фото: ФБ Олександр Красовицький

– Чому вирішили назвати на честь першого президента України?

– Книгарня носитиме назву “Грушевський”, продовжуючи таким чином лінійку книгарень “Довженко Книги. Кава. Кіно”, які ми раніше мали. Оскільки нова книгарня розташована на вулиці Грушевського, назва “Грушевський” є логічною. До того ж, Грушевський був науковцем, істориком, філологом і письменником, що повністю відповідає концепції майбутньої книгарні.

Одним із організаторів мініклубу, коли в книгарні «Грушевський» можна буде зустрітися з письменниками, буде Андрій Курков. Фото: ФБ Олександр Красовицький

– Ви згадували, що там можна буде придбати ексклюзивні видання. Чи будуть ще якісь особливості?

– Книгарня зосереджуватиметься насамперед на продукції видавництва “Фоліо”. Зокрема, ми маємо значну частку видань, які випускаються малими або навіть дуже малими накладами – 100, 25 або навіть 10 примірників. Отже, ідея полягає в тому, що ми надаватимемо киянам повний асортимент “Фоліо”, включаючи ці ексклюзивні книги, які раніше продавалися лише напряму.

Наприклад, нещодавно наше видавництво випустило дуже дороге видання, що складається з трьох томів, загальною вагою одинадцять (!) кілограмів. Це “Церковне мистецтво України”, тираж якого склав 25 примірників. Книги оформлені в тканині, на крейдованому папері. Те, що подібні унікальні видання будуть доступні в “Грушевському”, є однією з ключових особливостей цієї книгарні.

Друга особливість сягає минулого і пов’язана з письменниками. Тридцять років тому Андрій Курков започаткував у магазині “Наукова думка” акцію “Письменники за прилавком”. Тоді автори особисто стояли за прилавком, підписували свої книги, часом пригощали вином. Серед учасників були Курков, Шкляр, Роздобудько, Забужко…

Ми прагнемо відродити цю традицію, щоб письменники продавали свої книги (різних видавництв) за прилавком і, за бажанням, мали змогу пригостити своїх читачів. Тут є нюанс: ми не можемо продавати в цій книгарні каву чи будь-які смаколики, оскільки наша ліцензія дозволяє лише продаж книг. Однак, якщо хтось із письменників захоче комусь щось налити, ніхто йому не завадить.

Отже, завдання — перетворити книгарню на міні-літературний клуб, де щовихідних — у четвер, п’ятницю, суботу — будуть присутні автори. Наша мета — привчити читачів до думки, що “Грушевський” — це місце, де легко можна зустріти живого письменника та поспілкуватися з ним. Цю ініціативу знову очолить Андрій Курков. 

Подарункове видання «Церковне мистецтво України» можна було купити лише онлайн, а в новій книгарні можна його й роздивитись. Скрін «Фоліо»

На український ринок насувається величезна криза, коли попит не встигає за виробництвом

– Звучить цікаво. А скажіть, скільки коштує той важкий тритомник “Церковне мистецтво України”? 

– Приблизно 9000 гривень за том. Для “Фоліо” ці книги готував Інститут етнографії у Львові. Тобто це, загалом, єдине подібне видання. Зазвичай ми такі книги продаємо напряму через сайт, а тепер матимемо можливість продавати ці унікальні видання і офлайн.

– Навіть просто прийти подивитись на це видання – це вже цікаво.

– Так. Зараз, наприклад, у нас виходить серія портретів українських класиків тиражем у 100 примірників. Перші сім томів уже побачили світ. Це об’ємні томи вибраних творів – серед авторів, наприклад, Хвильовий, Кобилянська та Нечуй-Левицький. Книги надруковані на білому папері з кольоровим зрізом, на якому розміщено портрет письменника. Таким чином, незрозуміло, як читачеві поставити цей том на полицю вдома – корінцем чи зрізом, оскільки портретний ряд надзвичайно привабливий. Ці видання досі відсутні в київських книгарнях – можливо, в майбутньому вони з’являться на вул. Лисенка в “Книгарні «Є»”, в Readeat на Антоновича і тут, у “Грушевському” – лише в цих трьох місцях. Серія буде продовжена. 

– Чому “Фоліо” взялося за розвиток окремої лінії малотиражної літератури? З чим це пов’язано? 

– На жаль, через війну ми втратили свою друкарню, розташовану на півночі Харківщини – не в Харкові, а в одному з районних міст. Там фактично проходить лінія фронту, тому друкарня не функціонує. Жоден механік не хоче їхати туди для демонтажу обладнання, тож усе, що там було, ми втратили. Того року ми розпочали, а цього – створили цифрову друкарню, оптимізовану для малих накладів. У нас працює лише сім осіб. Однак економічно вигідно таким чином надзвичайно якісно випускати тиражі до 100 примірників.

Отже, ми фактично запускаємо паралельно проєкт магазину, що реалізує “малотиражку”, та друкарню, яка її друкує. Наразі це не повністю комерційний проєкт, але він має досягти комерціалізації протягом першого року. Зараз ми привчаємо читача до існування такої продукції, а згодом це почне приносити прибуток.

– Гадаю, такі видання призначені для колекцій заможних інституцій чи бібліотек. Чи це не для окремих осіб?

– Це саме для окремих людей, але це розраховано на те, що ми поступово адаптуємо під себе цю частину ринку, яка зараз майже не існує, але існувала для книг, що імпортувалися з Москви. Зараз вона відновиться на українському ринку завдяки нашій продукції. 

– Ну, вам краще відомо про купівельну спроможність українців. 

– Ми знаємо, адже нам 36 років, і за цей час ми пережили різні кризи. І зараз я бачу, що на український ринок насувається колосальна криза, коли попит не відповідає виробництву, і кількість книгарень перевищує необхідну для реалізації книг. А суцільна недовіра між продавцями та видавцями призведе до неплатежів на ринку. Тому ми мусимо створити певний простір, який надійно захистить нас від того, що може статися на ринку.

Портретна серія українських класиків – з кольоровим зрізом, на якому портрет письменника. Фото: ФБ Олександр Красовицький

Книжки ставатимуть дорожчими, очікуємо зростання цін приблизно на 25 відсотків

– Знову криза. А мені здавалося, що це єдина успішна індустрія з усіх галузей мистецтва.

– Вона такою була приблизно до травня минулого року. Потім розпочалося спочатку повільне скорочення обсягів, далі через це повільне скорочення відбулося зростання цін, і з інших причин теж. А оскільки з листопада ціни суттєво зросли, і всі фактори збіглися, то з січня почалося значне падіння ринку, коли ці дорогі книги досягли покупця. І зараз цей ринок просто стрімко падає.

– І чим це завершиться?

– Такі кризи закінчуються однаково: коли з ринку виходять 30-40% учасників, тим, хто залишається, стає легше, і криза минає.

– А яка передумова такого тотального здорожчання книжок?

– Перша причина полягає в тому, що ринок не зростав, натомість зростала кількість видавців і накладів. Тобто середній тираж, що реалізується, зменшився. Друга причина – через зростання конкуренції за права, особливо на бестселери, видавці почали платити за права на нову книгу спочатку 1000 євро, потім 2000, потім 5000. А зараз за права на бестселер хтось платить 12 тисяч, а то й 15 тисяч євро. І все це лягає на собівартість. Хоча “Фоліо” це не стосується, оскільки ми не працюємо на ринку, де такі суми сплачуються, але загальна ціна через це значно зросла.

І третя причина – це те, що згодом “прийшов” Трамп з іранською війною. Папір та поліграфічні матеріали – це дуже енергозатратні ресурси. Тому, як тільки розпочалося зростання цін на нафту, одразу ж усі виробники паперу, картону, друкарських пластин, клеїв тощо – всі різко підняли ціни.

– І вони вже не повернуться назад, як у всьому іншому.

– На папір ціни можуть повернутися, але на паперовому ринку існує певна інерція – все зростає завжди швидко, а потім протягом чотирьох років спостерігається тенденція до зниження. Тому ми зараз маємо значно дорожчі книги і матимемо їх ще суттєво дорожчими цього року. Якщо курс гривні не знизиться, очікується зростання цін приблизно на 25%. Коли всі ці дії Трампа матимуть вплив, ми побачимо чергове зменшення тиражів. Люди звертатимуться до піратських видань, до інтернету, як це буває під час певних криз зростання цін.

– Я спостерігаю зараз таку тенденцію: люди купують дорогі новинки, читають, а потім виставляють на OLX, щоб хоч якось повернути гроші. Ми, наприклад, так купували нову книгу Павлюка. 

– Це через зростання цін. І це буде тривати – ви просто побачите, скільки видавництв закриється приблизно з жовтня цього року до квітня наступного.

– А видавництв зараз багато? 

– Багато нових відкрилося цього року. І це було б добре, якби ринок зростав або якби держава якось підтримувала його.

– Але тут є й суперечність. Регулярно ми бачимо, навіть на нещодавній «Книжковій краї», що відбулася наприкінці квітня, як українці після кожного книжкового фестивалю повертаються з торбами книжок. І ціни їх, схоже, не лякають.

– Ну, по-перше, ці торби стали значно меншими, бо ринок розвинувся, і не обов’язково купувати на фестивалях, а краще купувати тоді, коли оператори ринку пропонують значні знижки. Отже, фактично, обсяг продажів на фестивалях зменшився.

А по-друге, коли ви говорите про торби книжок тут, в Україні, ви просто не бачите книжкових фестивалів та виставок за кордоном. Наші продажі дуже скромні порівняно з видавцями в Європі. Там і знижок немає, але люди дійсно тоннами виносять книги з виставок. Це нормальна міжнародна практика, адже виставка – це місце, де можна побачити все, а в книгарні все побачити неможливо, бо вони у нас маленькі, і виставити весь асортимент ринку там нереально.

– З фестивалями там – це звичайна ситуація, адже платоспроможність європейців значно вища, ніж українців. 

– Це теж дискусійне питання, адже і книги там дорожчі.

– До речі, а чому ви не видаєте покетбуки? Це ж могло б зробити книгу набагато доступнішою. 

– Наклад покетбуків має бути від 5000. На сьогоднішньому українському ринку майже немає книг, які витримують такі наклади, тому покетбуки не розвиватимуться. А якщо наклад менший, то технологічно вони неефективні. У нас малий ринок.

У новій книгарні буде представлений набагато ширший асортимент видавництва. Фото ФБ Олександр Красовицький

Дві болючі теми: відсутність підтримки держави та піратство

– Ви у своїх дописах у фейсбуці іноді дорікаєте державі, що вона абсолютно не підтримує книжковий ринок. А книги можуть бути інструментом пропаганди. Чому цього не розуміє держава?

– Для цього потрібен міністр культури, який розуміється на культурі. На жаль, мені здається, що бути хорошою людиною і кваліфікованим чиновником, не маючи багаторічного досвіду в галузі культури, – це помилковий вибір для тих, хто призначає. І це не претензія до нинішньої особи на цій посаді, це претензія до тих, хто її призначив. Подумайте самі: які цілі? Якщо цілі лише в розподіленні “Тисячівесни” (державна ініціатива фінансування створення українського культурного продукту. – Авт.), то це одне, а якщо підтримка всієї галузі, то це зовсім інше.

– А якби міністерка культури Тетяна Бережна завтра зібрала топ-менеджерів українського видавничого бізнесу, то які пункти слід було б обговорити в першу чергу? Як ви вважаєте?

– Перше – визнати справжню статистику щодо бібліотек. Скільки там книг радянського періоду і чому вони досі там? Скільки там книг російською мовою пострадянського періоду, які були завезені з Росії та Білорусі в величезних кількостях. Далі: які існують міжнародні бібліотечні нормативи і чи виконує їх Україна? Давайте розберемося і визнаємо це. Ми колись зустрічалися з міністром культури і порушували ці питання, нам обіцяли визнати це. Але зворотного зв’язку немає. А якщо ти не визнаєш проблему, ти не починаєш її вирішувати. Це дуже зручно.

Друге питання – це піратство. Хто має з ним боротися – держава чи видавці? Давайте оцінимо масштаби піратства, визначимо, хто є основними гравцями цього піратства: паперового, електронного, піратства окремо українських та російських книг. Ну а далі вже почнемо певний рух. А рух не розпочинається. 

Вже під час війни був ухвалений закон про компенсацію орендної плати книгарням. І оренда – це дійсно проблема. Але ось закон ухвалений, підписаний президентом, і його дія не скасована, але чомусь півтора року тому його призупинили підзаконним актом Кабміну. Як це можливо? Тобто наш Кабмін зупиняє дію законів. У законі ж не вказано, що це має відбуватися після війни. Але він не працює.

– Тобто вони говорять, що війна і “не на часі”, тому тихенько відкладемо.

– Приблизно так. Ну тоді ухваліть закон, де ви внесете зміни до закону такого-то, вказавши, що він не має чинності. І тоді ті оператори книгарень, які відкривали магазини, знатимуть, що за цей період держава їм винна певну суму коштів, оскільки закон досі не скасований, і так далі. Адже коли власники розширювали свої мережі книгарень, вони сподівалися на повернення коштів.

Цього року знову відбувалася ця дискусія – видавці зустрілися з чиновниками, і нам вкотре сказали: “Добре, десь з травня ми знайдемо кошти, бо в Інституті книги є певні невитрачені кошти”. Але нічого так і не було зроблено, і не повідомлено, що коштів не буде. І знову це питання залишається невирішеним.

Книжковий ярмарок у Барселоні. Фото ФБ Олександр Красовицький

У країні такого масштабу, як наша, асортимент книжок має бути в чотири-п’ять разів більшим

– Ви постійно вивчаєте попит читачів через діалог з ними у фейсбуці. Які жанри зараз купуються найкраще?

– Ну, бестселерна тематика – це не те, чим займається “Фоліо”. Але скажу: краще купуються кілька жанрів для молоді. Це, перш за все, фентезі, ромфентезі та любовний роман на межі між еротикою та порнографією.

– А щодо рівня українського читача… 

– З читачем все гаразд, але читачеві дуже бракує асортименту. У країні такого розміру, як наша, асортимент книжок має бути в чотири-п’ять разів більшим. І він колись таким стане. Але для цього спочатку потрібно вирішити питання бібліотек, бо бібліотечний попит у всьому світі компенсує коливання ринку. Коли на ринку все погано, в бібліотеках має бути все добре, а у нас погано і на ринку, і в бібліотеках, тому видавець не ризикує. А для того, щоб розширити асортимент на те, що потрібно вимогливим читачам, потрібні ризиковані позиції.

– Ви видаєте багато перекладної літератури. Я бачила, що ви плануєте видавати більше книг іспаномовної літератури. Як загалом відбувається вибір книг для видання?

– Ми видаємо насамперед якісну сучасну художню та класичну літературу. Вибір роблю виключно я. Щодо класики, то це загальносвітові рейтинги, причому як старі, так і нові. Наприклад, днями The Guardian опублікував новий рейтинг (100 найкращих романів усіх часів. – Авт.). Ми завжди плануємо, враховуючи рейтинги, і не женемося за найпопулярнішими жанрами, оскільки вони є найбільш конкурентними, а ми знаходимося в менш конкурентній зоні, коли менше платимо за права, але впевнені, що ці книги є довготривалими бестселерами і продаватимуться багато років. Тому так, усе планування роблю особисто я і базуюся у своєму виборі на статистиці кількох сусідніх ринків – польського, німецького та французького, в першу чергу, а також італійського та іспанського.

– Чи є країни, які виявляють інтерес до друку їхніх книг вашим видавництвом? 

– Туреччина та іноді Франція. Ну, ще іноді Каталонія – це не країна, але це мова. Але зараз ми неактивно співпрацюємо з фондами. А загалом за історію видавництва ми працювали з більш ніж 40 країнами.

– Вплив Росії… Тобто ми вже боролися з цим, наскільки могли. Наскільки він відчувається сьогодні на нашому книжковому ринку? 

– Не дуже сильно, але ми бачимо все більше російських піратських книг, які друкуються тут і на яких вказано, що вони нібито з Молдови чи Казахстану, але це “ліваки”. Це не вплив Росії, це вплив негідників, з якими не бореться поліція.

– Ви сказали, що піратство є і в царині україномовних книг. А як це працює?

– Та яка різниця? Вони вкрали макети з інтернету і надрукували. Це дуже активна практика. Ну, звісно, чим вищі ціни в магазинах, тим більше піратських, здешевлених книг продається на маркетплейсах. У м’яких обкладинках, на поганому папері, але дешево.