Історичний політичний трилер "Слава" готується до показу: перші кадри з процесу зйомок

22 Липня 2026

Стрічка українського виробництва в жанрі історико-політичного трилера під назвою «Слава», знята режисером Денисом Соболєвим, завершила знімальний процес і готується до показу. Автори проєкту вперше представили фрагменти з кінознімання та поділилися деталями роботи над кінокартиною.

Кінопоказ для обмеженого кола осіб вже відбувся у місті Львів, тоді як команда працює над розробкою стратегії для міжнародної прем’єри на фестивалях. Сюжет фільму зосереджений на судовій справі щодо агента КДБ Богдана Сташинського, відповідального за вбивства Степана Бандери та Лева Ребета.

Однак, «Слава» не є біографічним кіно чи розповіддю про одного персонажа, який самостійно змінює хід історії. «Це політична драма, яка досліджує боротьбу українців за право бути почутими на світовій арені». Ключові ролі у фільмі зіграли Лілія Матвієнко, яка втілила образ незламної Слави Стецько, та Юрій Хвостенко, який зіграв молодого та сповненого енергії Ярослава Стецька. Інформацію для статті було отримано від «Нового українського кіно» з матеріалів видання LiKE in UA.

«Слава» розкриє деталі суду над вбивцею Степана Бандери

Події кінострічки розгортаються у 1962 році в місті Карлсруе, розташованому в Німеччині. На лаві підсудних знаходиться агент КДБ Богдан Сташинський — виконавець гучного вбивства лідера ОУН Степана Бандери. Проте, Слава та Ярослав Стецьки, разом зі своїми прихильниками, прагнуть перетворити це судове засідання на безпрецедентний міжнародний трибунал, що засудить всю систему політичних убивств, організованих радянською владою. Для того, щоб відкрити очі світовій спільноті на терор, що чиниться Кремлем, їм доведеться протистояти не тільки радянським спецслужбам, але й нерішучості західних союзників.

За словами постановника, ідея кінокартини виникла внаслідок зацікавлення судовим процесом над Богданом Сташинським, агентом КДБ, який у Мюнхені здійснив убивства українських діячів Лева Ребета та Степана Бандери. Саме під час відкритого судового слухання світ вперше почув свідчення про використання Радянським Союзом політичних убивств за кордоном як інструменту державної політики.

Проте, творці вирішили відійти від створення традиційної судової драми чи біографічного фільму. «Ми не прагнули створювати чергову пострадянську картину про нібито всемогутній КДБ, який все контролює і якому неможливо чинити опір. Нас більше зацікавило інше питання: чому така велика система боялася людей, які не мали власної держави, армії чи суттєвих ресурсів, але продовжували говорити про незалежну Україну», — поділився режисер стрічки Денис Соболев.

Центральним персонажем кінострічки стала Слава Стецько, через призму якої глядач знайомиться зі світом української політичної еміграції, її інформаційною боротьбою та спробами переконати міжнародну спільноту говорити не лише про виконавця злочинів, але й про радянську систему, що стояла за ними.

За словами Дениса Соболєва, «Слава» виходить далеко за межі реконструкції історичних подій. Це не лише історія про судовий процес над Богданом Сташинським чи діяльність КДБ, а фільм про сутність імперії, яка, незалежно від своєї назви, прапора чи політичного устрою, прагне позбавити інші народи права на власну історію, культуру, державність і майбутнє. Саме тому стрічка проводить паралелі між подіями 1960-х років і сучасністю, демонструючи, що змінюються лише методи тиску — від політичних убивств, агентурної роботи та пропаганди до актуальних інформаційних технологій, тоді як сама логіка імперської політики залишається незмінною.

«Для міжнародної аудиторії це можливість усвідомити, що нинішня війна — не випадковий конфлікт, а прояв значно давнішої імперської традиції, яка століттями заперечувала право України на самостійне існування», — наголошує режисер. Водночас для українського глядача, за його словами, «Слава» є розповіддю про повернення власної пам’яті та героїв, які продовжували боротьбу за незалежність навіть без власної держави.

Як команда працювала над достовірністю «Слави»

Підготовчий етап стрічки тривав кілька років і вимагав ґрунтовного вивчення архівних матеріалів, документів КДБ, свідчень очевидців та історичних джерел. За словами Дениса Соболєва, навіть під час знімання та монтажу творці постійно звіряли кожну деталь — від автентичності реплік і документів до роботи журналістів, діяльності спецслужб та загальної політичної атмосфери тогочасся.

Команда проєкту детально вивчила діяльність радянських спецслужб. Згідно з інформацією режисера, архівні матеріали демонструють не лише масштаб репресивної машини, а й її страх перед українським визвольним рухом.

«Найбільш лякає — це буденність зла. Людину могли роками переслідувати, планувати її викрадення або вбивство, а в документах це виглядало як звичайна службова робота», — зазначає постановник.

Водночас, за його словами, «у матеріалах спецслужб простежується їхній справжній страх. Вони боялися не лише збройного опору. Вони боялися слова, публікації в газеті, пресконференції, виступу на публіці, самого існування української політичної еміграції».

Візуальна концепція «Слави» також має символічне значення. Команда проєкту розповідає, що під час роботи над стрічкою та її постером вони черпали натхнення з творчості Георгія Нарбута та Ніла Хасевича, прагнучи не лише відтворити атмосферу епохи, а й нагадати про митців, які формували українську візуальну культуру. Саме тому автори відмовилися від декоративної стилізації 1960-х років на користь естетики чорно-білого політичного плаката.

Для відтворення атмосфери 1960-х років команда використала візуальні ефекти, проте зробила їх майже непомітними. Вони допомогли видалити сучасні елементи з кадру, відновити міське середовище та гармонійно поєднати художні сцени з архівними матеріалами.

Окрему увагу автори приділили звуковому оформленню фільму. Саунд-продюсер Володимир Третьяков зазначає, що команда прагнула створити максимально достовірне звучання епохи, аби глядач відчував атмосферу часу не лише через декорації та костюми, а й через звуки міського простору, інтер’єрів, транспорту та людських голосів.

«Особливу роль у стрічці відіграє музика. Вона не просто супроводжує події, а розкриває внутрішній стан героїв, підкреслює кульмінаційні моменти й допомагає відчути те, що персонажі не завжди спроможні висловити словами».

Виробництво кінострічки здійснює компанія Ganza Film за фінансової підтримки Держкіно. Наразі команда займається формуванням фестивальної стратегії. Серед можливих майданчиків для міжнародної прем’єри розглядаються Tallinn Black Nights Film Festival, FilmFestival Cottbus, а також фестивалі та спеціальні покази в Канаді, орієнтовані як на міжнародну аудиторію, так і на українську діаспору.