Герман Нєнов про перемогу Bangaranga на “Євробаченні”: Вона влучила в контекст – ми всі трохи з “нервовим тіком”

Результат Болгарії на “Євробаченні-2026” та 9-те місце Leléka ми розглянули із Германом Нєновим – креативним директором “Євробачення” від України у 2023 році та продюсером нацвідбору-2026.

В інтерв’ю Коротко про він окреслив власних фаворитів та пояснив, чому Bangaranga не є такою поверховою, як може здатися на перший погляд.

Герман Нєнов був креативним продюсером нацвідбору-2026. Фото: instagram.com/german.nenov

– Як вам пісня та постановка Болгарії? Багато хто критикує номер за простоту і тікток-трендовість.

– Як я вже розмірковував на своїй сторінці в Instagram, для того, щоб здобути перемогу на “Євробаченні”, необхідно дуже чітко відчувати актуальний контекст і потрапляти в нього. І в цьому випадку Bangaranga – і як музичний твір, і як виступ, і як артистична харизма – абсолютно влучила в цей контекст і заслужено отримала перемогу.

Так, це можна іменувати тікток-трендом, але це також є частиною сучасного культурного середовища. Я не вважаю цей виступ поверхневим, тому що насправді в ньому закладено не менше смислів, ніж у багатьох, на перший погляд, “серйозних” постановках, а подекуди навіть більше.

Цей номер, якщо говорити про зміст, стосується всіх нас. Кожен може впізнати в ньому себе: ми всі трохи з “нервовим тіком”, але водночас продовжуємо танцювати й проживати це життя. Якщо переглянути його кілька разів, там можна знайти багато асоціативних метафор, які дуже точно працюють.

По-друге, це був один із найбільш свіжих перформансів, з погляду візуальної мови. Він побудований не за класичними канонами “Євробачення”, а радше нагадує перформанси рівня MTV EMA чи Brit Awards. Він мав частково кліпову побудову в поєднанні з першим використанням кінокамер ALEXA в телевізійній трансляції конкурсу.

Це режисерське рішення, підсилене технічною складовою, виглядало дуже свіжо за візуальними тенденціями та було ковтком свіжого повітря в ностальгічному вінегреті перформансів першої десятки. І при цьому виступ залишався легким для сприйняття, але сповненим великою кількістю смислів, про які ми так любимо говорити.

Крім того, перформанс був насичений візуальними тригерами, які на підсвідомому рівні концентрували та утримували увагу глядача до самого кінця. Як приклад – початок номера, де для телеглядачів картинка була перевернута догори дригом. Саме через сукупність таких рішень цей номер і переміг. Важливим фактором, думаю, стала популярність балканських мотивів у Європі. Це звучання добре резонує з аудиторією, воно часто стає основою треків, які збирають танцполи. Тож, окрім концептуальної та сценічної складової, тут, звісно ж, є ще й музичне підґрунтя.

– Що думаєте про нібито залученість до підготовки номера-переможця проросійського артиста Філіпа Кіркорова?

– На цей момент вже опубліковано офіційний допис болгарської делегації з кредитами команди, залученої до конкурсу. У переліку творчої групи представлені митці з різних країн, зокрема й з України. Ім’я Кіркорова там відсутнє. Я не вважаю за доцільне додатково тягнути цю особу в інформаційний простір.

Це був один із найбільш свіжих перформансів, з точки зору візуальної мови. Фото: Getty Images

– Хто був вашим фаворитом?

– Серед моїх цьогорічних фаворитів Фінляндія, Данія, Молдова, Чехія та Литва. Мені дуже імпонують мистецькі рішення перформансів цих країн і самобутність артистів, це дуже важливо сьогодні.

До речі, мені щиро шкода, що Литва була оцінена недостатньо високо, адже це справді сильна і цілісна робота, як з точки зору музики, так і сценічного втілення.

– Чи погоджуєтесь із оцінками, які отримала представниця України Leléka? І що можна було покращити в її виступі?

– Україна вже, якщо мені не зраджує памʼять, шість років поспіль стабільно входить у 10-ку “Євробачення”, а також залишається єдиною країною, яка понад 20 років поспіль проходить у фінал. Це дуже сильний і стабільний результат, яким справді варто пишатися.

Цього року ми знову показали світові нову грань портрета української музичної культури, і це важливо.

Водночас результат завжди можна покращувати. І для цього потрібні системні, стратегічні рішення, частину з яких уже почали впроваджувати цього року ще на етапі національного відбору, і вони показали свою ефективність.

Успіх на “Євробаченні” – це завжди поєднання багатьох факторів: коли артист потрапляє в правильний час, контекст і комунікацію з аудиторією. Це не лише про пісню чи виступ, а про цілісну стратегію.

Тому важливо, щоб у артиста була чітко вибудувана кампанія з продуманими маркетинговими, PR- і промоелементами, сильним візуальним концептом, яка в підсумку логічно приводить до перформансу як кульмінації.

Тож, на мою думку, окрім режисерської команди, кожен учасник має бути підсилений продюсером або менеджером, який добре розуміє специфіку “Євробачення” і вміє працювати з сучасним контекстом.

Цьогоріч ми знову показали світу нову грань української музичної культури. Фото: Getty Images