Акторка, яка зіграла Мавку, Аріна Бочарова: Епізоди в озері знімали вночі за температури води +10

Фото: пресслужба компанії FILM.UA

Вже дуже скоро – 1 березня – на екранах кінотеатрів з’явиться романтичний фільм-фентезі “Мавка. Справжній міф”, на який ми всі з нетерпінням чекаємо.

Після вражаючого успіху повнометражного мультфільму “Мавка. Лісова пісня” стало зрозуміло, що ця оповідь дуже близька молоді, тому студія FILM.UA взялася за розширення світу Мавки. Так виникла ідея створити повнометражну кінострічку, де класична історія буде представлена у сучасному стилі.

Фактично, сюжет фільму не відтворює «Лісову пісню» Лесі Українки – це зовсім інша легенда, яку створив сценарист Ярослав Вайцешик (“Сторожова застава”, “Конотопська відьма”). Але безсумнівно, в історії залишилося те, що загадкова лісова німфа Мавка закохається в людину, звичайного юнака, а до цього додадуться таємниці, заздрощі та різноманітні людські й потойбічні пристрасті.

Він – студент-біолог Лук’ян (Іван Довженко), який прибув до лісу разом із групою студентів у рамках наукової експедиції. Вона – дівчина-утоплениця, яка повинна бути безсердечною та невблаганною, але певний випадок змусив її піти всупереч власній сутності. Ці двоє зустрінуться, відчують симпатію одне до одного і далі будуть разом боротися за своє щастя. Роль Мавки у фільмі виконує 20-річна акторка Львівського театру ім. Л. Курбаса Аріна Бочарова. Для неї це дебют у повнометражному кіно, крім того, вона була наймолодшою акторкою на знімальному майданчику.

Кореспондентка Коротко про поговорила з Аріною в останній день зйомок фільму “Мавка. Справжній міф”.

Для більшості акторів ролі у фільмі “Мавка. Справжній міф” є дебютом в кіно. Фото: пресслужба компанії FILM.UA

Після третього кастингу почала припускати, що мене таки затвердять

– Аріно, Мавка – це ваша перша значна роль?

– У кіно я певний досвід мала, але так, це перша провідна роль у моєму першому повнометражному фільмі.

– Я вас з цим вітаю і хотіла б дізнатися, які враження від знімального процесу?

– У мене дуже багато почуттів. Можу навіть сказати, що я емоційно збуджена, оскільки в голові безліч думок, вражень та аналізу відзнятих сцен. І я постійно думаю тільки про це. Чесно кажучи, про щось інше мені і не хочеться думати, оскільки я дуже щаслива, що в мене така чудова команда. А це, мабуть, найкраще в акторській практиці, тому мені пощастило. І я кажу це про всі компоненти – і про моїх партнерів-акторів, і про знімальну групу. У фільмі “Мавка” всі були надзвичайні.

– Розкажіть, як ви потрапили до цього проєкту. У вас був непростий кастинг?

– У мене кастинг відбувався в три етапи. І першим етапом були проби наживо, які ми проводили разом із Іваном Довженком. А ми з ним добре знайомі в житті, можна навіть сказати, що ми товаришуємо. Тому я була дуже рада, що саме він став моїм партнером. Після тих початкових проб я особливо нічого для себе не чекала. Та й загалом я була зосереджена на навчанні, тому для себе після кастингу вирішила: спробувала і добре – для досвіду, а далі буде, як буде.

А потім були другі проби, після яких я вже стала трохи замислюватися, що не все так просто. Ну а після третього кастингу ми з Іваном вийшли геть приголомшені – оскільки почали відчувати щось позитивне для себе. Не знаю, як Іван, але я собі почала реально уявляти, що мене затвердять на головну роль. І весь час думала: боже, якщо це станеться, якщо я зіграю Мавку… І це сталося (усміхається).

– Ну, ви ж повинні вірити в себе.

– Я вірю. Я завжди знала, що в мене в житті все складеться добре, просто не думала, що головна роль з’явиться так швидко.

– А звідки ви це знали?

– Не знаю, просто дійсно я в себе вірю і вважаю, що на акторській ниві на мене чекає цікавий шлях. І мене в цій вірі підтримують мої близькі друзі та рідні, тому коли я йшла на проби “Мавки”, мене ніхто не зупиняв, всі казали – йди і доведи їм, що ти найкраща. І саме з цією підтримкою я відчуваю свою цінність і віру в себе.

З виконавцем ролі Лук’яна – Іваном Довженком – Аріна дружить давно. Фото: пресслужба компанії FILM.UA

Емоційні сцени виявилися найскладнішими

– Ви дивилися анімаційний фільм “Мавка. Лісова пісня”, можливо, якось себе ототожнювали з цією героїнею?

– Мультфільм я бачила, але Мавка в анімації зовсім інша. Справді, бо є взагалі Мавка в “Лісовій пісні” – вона дуже глибока і чутлива, але в ній немає того, що є в моїй Мавці. А в моїй Мавці, у фільмі, немає того, що є в мультяшній Мавці. Водночас нас усіх щось об’єднує. Моя Мавка має свою унікальну історію, і вона дуже глибока та трагічна. І вона з цим намагається жити та ставить безліч питань. А Мавка в мультику у мене все ж таки асоціюється з дитинством, із чимось дуже світлим.

– А ваша Мавка з чим у вас асоціюється?

– Асоціюється з палітрою різних відчуттів, оскільки Мавка з Лук’яном одна, з русалками – зовсім інша. Вона – істота з дуже вразливою душевною організацією, яка відчайдушно змагається за право жити та кохати. І для мене постійно було цікаво аналізувати цю внутрішню боротьбу моєї героїні та розуміти, звідки в неї стільки сил, щоб боротися за право просто відчувати.

– А що для вас було найскладнішим у цій ролі?

– Емоційні епізоди – тому що це мій перший досвід. Я дуже нервувала перед такими сценами, де мали бути щирі сльози та переживання. Я все це можу та вмію робити, просто іноді мені було важко розслабитися. Але погодьтеся, це ж перші мої серйозні зйомки. Я в перші дні на майданчику дуже хвилювалася, а потім зрозуміла, що все добре, що команда мене підтримує. І далі я вже налаштовувалася спокійно, легко та швидко.

Проте я б сказала, що фізично найскладнішими були сцени на озері, де ми знімали вночі, коли температура води була всього +10 °С. Звичайно, я від переохолодження занедужала. Але ці епізоди на озері такі прекрасні та реалістичні, що точно варті моїх трьох днів лікування.

Купання в холодному озері закінчилось для акторки застудою. Фото: пресслужба компанії FILM.UA

– Що вам цікавіше грати в кіно – героїнь, схожих на себе, чи абсолютно протилежних?

– Звісно, цікавіше грати протилежних персонажів. У мене ще не було просто такого досвіду, щоб я грала когось, хто взагалі був би не мною, але я мрію щось таке зіграти. Я навіть Каті Царик (режисерка фільму “Мавка. Справжній міф”. – Авт.) сказала, що моє бажання – це зіграти абсолютно непривабливу якусь огидну особистість. Тому що в мене такого ще не було, хіба що в театрі одна така роль була на іспиті. А тут я Мавку все ж таки роблю більше своєю. Ми більше схожі, ніж не схожі з нею.

– Ви сказали, що давно знайомі з Іваном Довженком, а я знаю, що ви подруга його дівчини. Тобто ви друзі з однієї компанії, тому хочу запитати: як вам вдавалося грати кохання? Чи вас цього навчають в інституті?

– Справді так. Грати та відчувати кохання – це можна легко розрізнити. Ми, коли показуємо кохання, то не те, що обманюємо або прикидаємося, ми просто використовуємо інструменти, які ми засвоїли під час навчання. Нас дійсно вчили, як зіграти сцену, де ти начебто кохаєш людину. І це легко. Найлегше, що було на цих зйомках, – це партнерство з Ванею. Тому що я його відчуваю, мені з ним комфортно. І мені здається, що наша лінія побудована так, як і має бути.

“Найлегше, що було на цих зйомках, – це партнерство з Ванею”, – каже Аріна. Фото: пресслужба компанії FILM.UA

Стати знаменитою ще не готова

– Всі розуміють, що як тільки фільм “Мавка” з’явиться в прокаті, ви станете знаменитою. Ви до цього готові?

– Ви ж розумієте, що ні. Я просто не замислююсь, наскільки відомим стане цей фільм чи що мені з цього буде. Я поки що думаю, і я в цьому впевнена, що прийду в кінотеатр і буду дивитися лише на свою гру, помічати всі свої помилки і всі свої успіхи, тобто ті речі, які я зробила правильно як акторка. Але що буде далі, покаже лише час. І просто я зараз повністю в процесі, і мені приємно думати про те, що все це створюється з любов’ю. І мені вже цього достатньо.

– Я спостерігала за вами на знімальному майданчику, ви така зібрана. Ви завжди така?

– Так. Бували зміни, коли я була зовсім розгублена і навіть трохи плакала. Це все через те, що я була не зосереджена, якась розпорошена. Але здебільшого я дуже зібрана та відповідальна.

– А що може вас вибити з рівноваги?

– Просто перевтома. Я відчула в якусь зміну, що дуже сильно втомилася, але мені вистачило двох вихідних, щоб все одразу знову пішло як по маслу, як раніше.

– Я знаю, що ви студентка Львівського національного університету ім. Івана Франка, але мені цікаво, хто вас навчає акторської майстерності?

– Я зараз навчаюся у Львові та граю в Театрі Курбаса. Мій наставник – це актор цього театру Андрій Водичев. Для мене він майстер не лише в акторській справі, оскільки як людина він вчить мене багатьом життєвим речам. І я йому найбільше вдячна у своєму кар’єрному становленні, тому що він навчив мене багатьом речам. І Андрій Володимирович був радий, що я буду зніматися, оскільки деякі майстри не дозволяють своїм учням брати участь у зйомках у кіно. Кажуть, що “зйомки у вашому житті з’являться лише після випуску, коли ви хоч щось будете мати з точки зору професії”. А мій наставник завжди мене підтримував у зйомках і казав, що мій шлях – це мій шлях, тому я повинна робити те, що хочу, що відчуває моє серце.

– Я знаю, що на початку акторської кар’єри дуже важливо зустріти людей, які тебе підтримають і навчать професії. А під час зйомок фільму “Мавка” хто вам найбільше допомагав знаходити ідеальний варіант?

– Катя (Царик. – Авт.) мене дуже підтримувала. Насамперед вона давала мені чіткі завдання. Одного разу я не могла швидко знайти стан, який мала зіграти, а це мало бути сильне розчарування, біль, зрада та несправедливість. І Катя помітила мою проблему, відвела мене вбік, і ми трохи попрацювали – нам вистачило однієї хвилини, щоб вона мені запропонувала різні образи, і я відразу зрозуміла, що і як грати.

Наприклад, для однієї зі сцен вона мені дала образ, наче в мене всередині пече дуже сильно, цей вогонь розгоряється все більше, і мені від цього дуже боляче. І від цього відчуття, від тіла, я вже вийшла на емоції.

Катя все всім дуже чутливо пояснювала, тому ми всі одразу починали співпереживати і завжди вірили тому, що вона говорить. І я зараз розумію, що успіх фільму якраз в тому, як режисер бачить і відчуває історію. А Катя на 100% відчула цю історію.