>
Народні депутати внесли на розгляд Верховної Ради законопроєкт №15431 під назвою “Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин”. Його мета — скасувати застарілий закон, впровадити цифровізацію галузі шляхом створення Єдиного мисливського реєстру, замінити централізовані ліміти на “плани сталого використання” та узгодити законодавство з європейськими нормами.
Як зазначено у пояснювальній записці на сайті парламенту, реформа також передбачає приваблення інвестицій, розвиток мисливського туризму, впорядкування оренди земель та заснування спеціального центрального виконавчого органу (агентства) для контролю та розвитку цієї сфери.
Авторами документа є народні депутати Ігор Марчук (керівник підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, фракція “Слуга народу”), Давид Арахамія (голова фракції “Слуга народу”), Олег Бондаренко (керівник Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування), Олександр Корнієнко (перший заступник голови Верховної Ради) та Олександр Гайду (керівник Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики).
Творці документа наголошують, що ця реформа сприятиме залученню капіталовкладень, зменшенню бюрократичної тяганини, гармонізації українського законодавства до стандартів ЄС, а також врахуванню впливу війни та змін клімату на природні ресурси.
Водночас, низка провідних організацій, що займаються захистом тварин та природоохоронною діяльністю, включно з UAnimals, Київським еколого-культурним центром (КЕКЦ), “Зеленою силою” та Асоціацією зоозахисних організацій України, висловили свою незгоду з законопроєктом і закликали народних депутатів відхилити його в першому читанні.
Активісти зазначають, що стаття 1 документа трактує полювання як “вид активного відпочинку”, а частини тварин, такі як шкури, роги та ікла, як “мисливські трофеї”. На їхню думку, це фактично легалізує вбивство тварин заради розваги та естетичних міркувань.
Серед основних зауважень організацій до документа: значне послаблення “сезону тиші”, оскільки перехідні положення дозволяють полювати на самця козулі з 1 травня – у період розмноження та вирощування потомства; розширення переліку дозволених знарядь та методів здобування тварин, зокрема, використання приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів, акустичних пристроїв, а також дозвіл на нічне полювання на кабана, вовка, лисицю, шакала та єнотоподібного собаку.
Крім того, зоозахисники виступають проти дозволу на “canned hunting” (полювання у штучно огороджених вольєрах або напіввільних умовах).
Зоозахисники також не погоджуються з включенням до списку “небажаних тварин” не тільки диких хижаків, але й безпритульних чи домашніх собак і котів, які опинилися на території угідь без нагляду. Це дає змогу їх відстрілювати або вилучати під приводом контролю чисельності.
Додатково, згідно із заявами організацій, зменшення мінімальної площі мисливських угідь з 3 тис. гектарів до 500 гектарів та низькі ставки оренди лісових територій можуть призвести до приватизації лісових масивів обмеженим колом осіб.