Ціна на вуглеводні: вже пік чи лише трамплін для зростання? 06.03.2026 16:14 Укрінформ Розглядаємо вплив воєнної операції проти Ірану на глобальний ринок нафти і газу та цінову кон’юнктуру в Україні
Завершується перший тиждень неспокою на світових ринках нафти і зрідженого газу, спровокованого початком військової операції США та Ізраїлю проти Тегерана, іранськими нападами на видобувні підприємства сусідніх країн та блокуванням стратегічно важливої для морських перевезень Ормузької протоки. І хоча паніка частково вщухла і темпи росту цін уповільнилися, передбачити, коли ситуація стабілізується, неможливо. Оскільки навіть самі Сполучені Штати неодноразово змінювали погляд щодо вірогідної тривалості операції. На жаль, Європа, а з нею і Україна, – серед тих, на кому криза найбільше відбилася фінансово. Натомість РФ, як видається, отримала шанс для пом’якшення санкцій, збільшення прибутків та навіть важіль для нового енергетичного шантажу.
ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК ВУГЛЕВОДНІВ: ВИДОБУТОК ВНИЗ, ЦІНИ – ВГОРУ
У понеділок, на відкритті перших після початку американсько-ізраїльської операції в Ірані торгів, ціна на нафту марки Brent піднялася на 13% – до понад $82 за барель. Згодом щодня нафтові котирування зростали на кілька «зелених». Темпи росту частково сповільнилися після обіцянок Дональда Трампа розглянути можливість супроводу танкерів в Ормузькій протоці американськими військовими кораблями, а також через очікування, що США вдадуться до інтервенцій на ф’ючерсному ринку, і – на жаль, для нас, – оголошення про тимчасові полегшення обмежень при закупівлях російської нафти.
На початку торгів у п’ятницю, 6 березня, ціни навіть вперше цього тижня знизилися. Зокрема, ф’ючерси на нафту марки Brent – на 95 центів, до $84,46 за барель, а West Texas Intermediate – аж на $1,08 долара, до $79,93.
Таким чином, загальне тижневе зростання нафти Brent досягло 16,4%, а WTI – 19,2%. Це найшвидше зростання з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чотири роки тому.
Водночас через іранські атаки на Катар, який забезпечує п’яту частину світового експорту зрідженого газу, ціни на «блакитне паливо» в Європі у понеділок підскочили більш ніж на 50%. Хоча потім вартість газу дещо зменшилася, у четвер зростання відновилося – одразу на 13%.
Надалі ціни визначатимуться саме геополітикою і залежатимуть від того, чи буде повністю відновлено видобування і транспортування вуглеводнів у державах Перської затоки. Вплив на світові нафтові ринки звичних факторів – як-от, поточні обсяги видобутку і плани ОПЕК, дані про світові запаси, економічні показники США, – не є дієвими.
Деструктивні дії Тегерана впливають на регіон, який забезпечує майже третину світового видобутку нафти. Виробництво у всіх державах різко скоротилося. Наприклад, в Іраку (другий найбільший виробник нафти в ОПЕК) – принаймні на половину. Є ризик, що за декілька днів, якщо не вдасться відновити експорт, країна повністю зупинить видобування.
Іран вже неодноразово атакував танкери в Ормузькій протоці, через яку проходять до 20% світових потоків нафти і зрідженого природного газу. Рух через протоку фактично заблоковано. Щонайменше 200 суден, переважна більшість яких – танкери з нафтою і газом – чекають у відкритих водах.
За даними аналітиків, за останню добу через протоку пройшли лише два комерційні судна, жодне з яких не перевозило пальне.
«У разі тривалої кризи ціни на нафту можуть зрости до $120-150 за барель, що викличе подорожчання пального, інфляцію, падіння виробництва та загрозу глобальної рецесії», – застерігають експерти.
Підсумовуючи економічні наслідки першого тижня воєнної операції проти Ірану, директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко визнає, що її вплив на світовий та європейський нафтові й газові ринки дійсно серйозний.
Володимир Омельченко
«Європа дуже залежить від імпорту дистилятів. Вартість дизпалива там вже збільшилася на 10-15%. Бензин дорожчає не так швидко – на 2-5%. Але зараз ситуація вже поступово стабілізується. Загалом бачимо, що ціни на нафту у світі зросли на 10-15%. І таких стрибків, як у понеділок, немає», – говорить експерт у коментарі Укрінформу.
При цьому гарантувати, що найближчим часом подібні стрибки не відновляться, ніхто не може.
ПОСТУПКИ ДЛЯ НАФТИ З РФ: ВИМУШЕНИЙ «ПРЯНИК» ДЛЯ АГРЕСОРА
Одним із найбільших бенефіціарів у ситуації, що склалася, хоч як це прикро, стала держава-агресор. Через втрату доступу не лише до значних обсягів вуглеводнів із Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Бахрейну, Катару, а й до дешевої підсанкційної іранської нафти, існують ризики поглиблення співпраці великих споживачів з російськими експортерами. Перш за все, це стосується Китаю та Індії.
КНР, наприклад, дотепер отримувала з Ірану 13% імпорту сирої нафти. При цьому через Ормузьку протоку до Піднебесної надходила третина усього імпорту нафти і чверть – зрідженого газу. Альтернатив небагато – тим паче, що й без того Пекін не надто зважав на американські та міжнародні санкції проти вуглеводнів з РФ (20% нафтового імпорту країни – з Росії).
Натомість Індія, як відомо, відреагувала на загрозу вторинних санкцій від США і скоротила закупівлі російської нафти. Але вже в перші дні нинішнього загострення на світових ринках почала всерйоз обговорювати повернення до поставок з Російської Федерації. Для початку – партій із танкерів, що через пов’язані з американськими санкціями та передбачені новою торговельною угодою між Нью-Делі та Вашингтоном обмеження застрягли поблизу індійських вод.
Напередодні ж США оголосили, що дозволять Індії протягом місяця купувати російську нафту з вже завантажених танкерів. Санкції за подібні операції не застосовуватимуть.
«Цей короткостроковий захід не принесе значної фінансової вигоди російському уряду, оскільки дозволяє лише операції з нафтою, яка вже застрягла в морі», – прокоментував Міністр фінансів США Скотт Бессент.