“>
Фото: Пресслужба RAU
Обговорювалася ідея запровадження невеликого відсотка стягнення при здійсненні покупок у торговельних закладах, кошти з якого спрямовувалися б до спеціального страхового фонду для покриття втрат роздрібних мереж внаслідок російських атак. Це питання розглядалося на терміновій нараді 5 серпня за участю прем’єр-міністра Сергія Шмигаля та представників бізнесу, що постраждав від наймасштабнішого напередодні вночі ворожого удару по складських приміщеннях.
Як поінформував одне з джерел, що брало участь у зустрічі, агентство "Інтерфакс-Україна", йдеться про незначний відсоток від суми кожної покупки в торговельних мережах.
"Окрема сфера – страхування воєнних загроз. Ми сподіваємося на підтримку міжнародних партнерів у розробці ефективних механізмів", – написав за підсумками зустрічі Шмигаль у своєму Telegram-каналі.
Концепцію формування подібного галузевого страхового фонду вже тривалий час розглядають мережі автозаправних станцій. Атаки на них, особливо в прифронтових регіонах, значно посилилися з боку противника з кінця весняного періоду. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали агентству, що ця тема була в порядку денному на переговорах у Міністерстві економіки та захисту довкілля; до цих обговорень уже залучено фахівців зі сфери страхування.
Зі слів співрозмовника агентства "Інтерфакс-Україна", відносно новою на зустрічі з очільником уряду, який добре знайомий із цією проблематикою ще з часів керівництва НАК "Нафтогаз України" та її дочірньої компанії "Укрнафта", була пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів для пропорційного внеску коштів разом з українським бізнесом.
Як раніше повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна", фундаментальна ідея розподілу страхового навантаження між усіма суб’єктами господарювання по країні була закладена в основу законопроєкту "Про систему страхування воєнних ризиків", розробленого Національним банком спільно з Міністерством економіки. Цей законопроєкт був поданий народними депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Проте, документ не пройшов розгляд у профільних комітетах, його головним противником виступили девелопери.
"Він (законопроєкт №12372 "Про систему страхування воєнних ризиків" – ІФ-У) не був ухвалений, оскільки в ньому немає потреби. Ми вже маємо впроваджений механізм страхування воєнних ризиків", – прокоментував це питання в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес до активнішої участі в новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
На даний момент державна підтримка реалізується за двома напрямами: страхування через ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (ЕКА) за пільговими тарифами для територій, що наближені до зони бойових дій, а також компенсація компаніям вартості різниці страхових премій понад 1%, коли здійснюється страхування воєнних ризиків. Однак великий бізнес раніше висловлював критичні зауваження до цих програм через суттєві обмеження страхових виплат: у випадку ЕКА ліміт становить до 200 мільйонів гривень на один об’єкт з тарифною ставкою до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У випадку компенсацій страхової премії ліміт становить до 30 мільйонів гривень, з граничною сумою компенсації страхової премії в 3 мільйони гривень.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх російських ракетних обстрілів великих складських комплексів. Наприклад, власник мережі магазинів Winetime, компанія "Аснова Холдинг", попередньо оцінив втрати запасів товарів у 300 мільйонів гривень після знищення балістичними ракетами основного складу продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня.
"Ми зазнали колосальних збитків – це мільярди гривень", – зазначив 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого центру компанії внаслідок нічної атаки.
Дискусію щодо ініціативи зробити страхування воєнних ризиків обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, яке б субсидувалося коштами міжнародних партнерів, запустив умовно на 50-70% керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський на своїй сторінці у Facebook 5 серпня.
На його думку, це частково б вирішило проблеми тих, хто перебуває в зоні досяжності балістичних ракет або навіть керованих авіабомб, але змушений продовжувати свою діяльність, і вирівняло б географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав під час обговорення член правління ПриватБанку, відповідальний за корпоративний бізнес та малий і середній бізнес, Євген Заіграєв.
"Це випробувана міжнародна практика консолідації ризиків, і ми працюємо над подібним рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов розгляд у Комітеті Верховної Ради з низки причин, зокрема через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку", – прокоментував ексзаступник міністра економіки Андрій Телюпа, який входить до складу наглядових рад державних компаній ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, управляє програмою пільгового кредитування "5-7-9") та ПрАТ "Українська фінансова житлова компанія" (Укрфінжитло, реалізує програму іпотечного кредитування "єОселя").
На його переконання, таку концепцію необхідно заздалегідь просувати спільно з представниками бізнесу.
Як ключові контраргументи під час обговорення висловлювалися думки про те, що таке обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та формою субсидування одного бізнесу за рахунок іншого. Крім того, вказувалася на надзвичайно високі актуальні ставки страхування.
"Отже, черговий відчутний податок на бізнес. Звідки така неприязнь до бізнесу?" – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
"З останньої зустрічі представників Міністерства економіки з бізнесом на цю тему складалося враження, що проблема полягає не лише в фінансових ресурсах/субсидіях, але й у високій концентрації ризиків. У столиці навіть під величезні 10-12% страхування не здійснюється… На тій самій зустрічі звучали повідомлення про відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах", – зауважила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital, яка є значним гравцем на ринку нерухомості України, Олена Білан.
"А в прифронтових областях комерційного страхування взагалі відсутнє, тому поки тривають бойові дії, це лише умовне "квазі-страхування", подібне до того, що зараз реалізується через ЕКА", – вважає Телюпа.
Як стало відомо, Росія в ніч на 5 серпня здійснила наймасованіший за час війни балістичний удар по логістичних та розподільчих об’єктах, розташованих поблизу Києва. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери своїх галузей: маркетплейс Rozetka, "Нова пошта", торговельні мережі "Епіцентр", Fozzy та Novus, постачальники автохімії LIQUI MOLY, автозапчастин "Тойота-Україна" та Bosch Ukraine, дистриб’ютори одягу та взуття Intertop та Puma.
Напередодні ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складських приміщень повідомили у соціальних мережах найбільший український виробник товарів для дому "Біосфера", провідний виробник морозива "Ласунка" та виробник шоколадної продукції Millennium.
Прем’єр-міністр Шмигаль після ворожої атаки 5 серпня заявив, що уряд організує зустрічі з представниками бізнесу з метою забезпечення безперебійної роботи логістичних та торговельних компаній. За його словами, Міністерство економіки та захисту довкілля отримало відповідні доручення.
За результатами зустрічі він повідомив, що найближчим часом заплановано окрему нараду з керівництвом Національного банку України, представниками банківського сектору та відповідальними міністерствами щодо впровадження механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Крім того, зазначив Шмигаль, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення пропускної спроможності митних коридорів. Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр-міністр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна протягом трьох днів підготувати перелік таких об’єктів.